Сьогодні, 17:47
Новини

Як міфами про «совєтське морозиво» москва обманювала людей

Як міфами про «совєтське морозиво» москва обманювала людей

Щойно пригріло сонце, як на вулицю повиходили люди. Хтось гуляє парком. Хтось сидить на лавочці. І багато хто ласує морозивом.

Саме так дві жіночки поважного віку гуляли недавно парком, і одна до іншої каже: «Люблю морозиво, але кращого, ніж за Союзу, зараз уже не роблять». І давай обоє згадувати про фруктове у стаканчику за 18 копійок, про шоколадне на паличці за 22 коп. А от про те, що для купівлі того морозива треба було вистояти довжелезну чергу, чомусь не говорили. Як і про те, що чи не всю продукцію колись діставали по блату, та ще й переплачували, - йдеться у газеті «Твій вибір».

Втім поширеним обманом про совєтське морозиво був міф кремля, нібито «найкращу у світі продукцію» вміли робити тільки в СРСР.

Реклама

Українців морили голодом, а з Америки везли продукти

Історія морозива почалася задовго до появи Союзу. Ще у 19 ст. воно набуло популярності у Європі. А назва «пломбір» походить від французького міста Пломб’єр-ле-Бен та від назви свинцевої форми, в якій воно виготовлялося («plomb» із французької – «свинець»).

Рецептура і технологія виробництва морозива теж не радянські, а запозичені від «проклятих капіталістів» (як постійно накачувала людей ненавистю кремлівська пропаганда).

Так-от, 1936 року, після влаштованого в Україні голодомору, нарком харчової промисловості СРСР Анастас Мікоян за дорученням Сталіна поїхав до США вивчати передовий досвід економіки. Саме там Мікоян побачив, наскільки популярним і доступним є морозиво серед американців, як там налагодили виробництво і продаж прямо з кіосків на вулиці.

Після цієї поїздки до Радянського Союзу привезли і рецептуру, і технології, і навіть обладнання. А в москві та інших великих містах з’явилися пломбір, ескімо, крем-брюле. Тобто «радянське морозиво» – це, по суті, адаптована версія західного продукту. Хоча й вона довгий час була доступна переважно для компартійної верхівки. А для простих людей, особливо по селах, за щастя були шматок свіжого хліба та оселедець без хробаків.

Не все було за ГОСТами, а ціни не нижчі, ніж тепер

Ще один міф, на якому досі «їздить» кремлівська пропаганда, – дешевизна продуктів за часів Союзу. Насправді ж і це було не так.

Середня зарплата в ті часи становила в нашому регіоні 80 – 120 рублів. Якщо прирівняти з нинішніми зарплатами у 8000 – 12000 гривень, то морозиво за 22 копійки – це нинішні 22 гривні. Так воно зараз і коштує. Тільки сьогодні його можна вільно купити – без черг, без дефіциту, з можливістю обирати товар за смаком та ціною – ніяких обмежень!

Що ж до натуральності продуктів радянської доби, то й тут ситуація не така однозначна, як ми колись думали. Коли до СРСР завезли із США обладнання й рецептуру, то морозиво дійсно виготовляли за стандартами якості – так званими ГОСТами.

Але вже з середини 1960-х років через проблеми в радянській економіці й неможливості забезпечити країну тією кількістю морозива, яку споживали люди, виробники почали змінювати рецептури, здешевлювати виробництво, додавати різні замінники. А згодом, у 1980-х, від жорстких стандартів якості взагалі відійшли. І говорити про «натуральність» не доводилося.

Тому ностальгія за «найсмачнішим у світі радянським морозивом» – це більше спогад про ті періоди, коли людина була молодою, енергійною, і від цього почувалася щасливою.

А ще – наші люди швидко звикають до хорошого і перестають цінувати те, що мають. Тож наступного разу, коли будете ностальгувати за часами Союзу, зайдіть у нинішній супермаркет, подивіться на полички з товарами й уявіть, як би ви з часів тотальних дефіцитів Союзу перенеслися в цей супермаркет. Та в радянських людей очі би полізли на лоба від такого асортименту товарів! Від того, що продавець до вас не гавкає, і бігає, пропонуючи різні товари. «Та ви в раю живете!» – сказали би радянські люди сучасним українцям. І це ще я не згадую про одяг, меблі, посуд, автомобілі, які теж сьогодні у вільному доступі, а колись на них чекати доводилося роками.

Тому цінуйте те, що маєте. І не сумуйте за часами окупації, коли нас принижували навіть за рідну мову й називали не інакше, як хохлами…

Поліна Костюк

Друзі! Підписуйтесь на нашу сторінку Фейсбук і будьте завжди в курсі останніх новин.

Все про: росія
Реклама
В тему
Реклама

Останні матеріали