18 Грудня 2019
Новини

Біля мощів святого Миколая досі стаються дива Господні

Біля мощів святого Миколая досі стаються дива Господні

19 грудня греко-католики і православні східного обряду  зустрічатимуть улюблене сімейне свято – Миколая.

Але, перш ніж покласти під подушку чи в чобіток гостинець від святого, важливо в сімейному колі поспілкуватися, який насправді глибокий зміст має традиція обдаровувати рідних сюрпризами, йдеться у публікації в газеті «Твій вибір».

Його народження було ласкою Божою

Так-от, святий Миколай, на відміну від радянського Діда Мороза, – це не вигадана казкова істота, а реальна людина. Ніколаус (так грецькою звучало ім’я цього чоловіка) народився в березні 270 року. Його поява на світ стала першим дивом Господнім, яке пов’язане із життям майбутнього святого. Адже батьки Ніколауса – дуже заможні греки – тривалий час не могли мати дітей. Утративши будь-які надії народити нащадків, вони помолилися й пообіцяли Господу: якщо в них народиться дитина – віддадуть її на службу Богу.

Тож, коли в подружжя з’явився довгожданий син, вони з малих літ виховували його за християнськими заповідями. А рідний дядько-священник подбав про хорошу духовну освіту племінника.

На жаль, батьки Ніколауса передчасно завершили свій земний шлях. І після їхньої смерті юнак вирішив: усе своє життя він тепер буде присвячувати служінню Богу.

Проте для хлопця це означало не тільки молитися, читати святе письмо, здійснювати паломницькі подорожі. Пам’ятаючи, що головна заповідь Божа – нести любов, – Ніколаус віддавав людям не лише серце, а й свої величезні статки.

Коли він дізнався, що в одній із родин батько через безгрошів’я хоче занапастити трьох доньок-красунь, хлопець підклав чоловікові три торбинки із золотими монетами. Легенда каже, що Ніколаус закинув золото через комин будинку, й ці торбинки з грішми поцілили прямісінько у дівчачі шкарпетки, що сушилися під комином, і звідси, мовляв, пішла традиція класти гостинці на свято Миколая саме в шкарпетку.

Корисливе милосердя веде до гріха

Характерно, що Ніколаус ніколи не чекав від знедолених прохань. Він сам ішов до людей. Сам, почувши про чиюсь біду, допомагав. Старався робити це таємно. Бо вважав: коли хтось робить добро назагал, то наражає себе на гріх марнославства гордині, а інших людей підштовхує до гріха заздрощів.

Оскільки своїм ставленням до людей і християнської віри Миколай нагадував самого Ісуса Христа, то не дивно, що Бог-Отець дарував Миколаєві дар чудотворця. Завдяки цьому Ніколаус зцілював хворих, рятував приречених до страти.

До наших днів дійшов переказ, як Миколай урятував від голоду італійське місто Міру, де він служив єпископом. Купцеві, котрий торгував зерном, приснився Миколай, який просив привезти кораблем зерна і дав завдаток. Коли купець прокинувся – побачив, що тримає у жмені золоті монети. Зрозумів, що то послання Боже, привіз до Міри цілий корабель зерна. Єпископ Миколай щедро заплатив купцеві за товар. І так тисячі людей були врятовані від голодної смерті.

Та й сан єпископа Ніколаус отримав за посланням Господнім. Однієї ночі приснилося, що Ісус Христос передає йому Святе Євангеліє, а Богородиця – єпископський омофор. Щойно прокинувшись, Ніколаус пішов до церкви, аби в молитві запитати Господа, що Він хотів сказати цим сновидінням. І відповідь не забарилася: архієпископу тієї ж ночі прийшло видіння, котре гласило: хто першим прийде наступного ранку, той і повинен стати єпископом Міри.

Але висока посада аніскільки не спокусила Миколая. На відміну від багатьох сучасних священників, єпископ жив дуже стримано: скромно вдягався, лише раз на день харчувався, не користувався ніякими розкошами чи привілеями і такої ж поведінки вимагав від інших священнослужителів. А всі доходи, які отримувала церква, єпископ велів розподіляти між хворими, бідними. Особливо опікувався Миколай дітьми, надто сиротами.

Мощі святого досі мироточать

А тому, як оповідають перекази, навіть по завершенні свого земного шляху (6 грудня – за новим стилем, 19-грудня) Миколай щороку обдаровує дітей гостинцями і тим саме показує приклад усім християнам – безкорисливо нести в наш світ добро та любов.

Символічно, що навіть тіло святого Миколая дотепер лишається нетлінним, хоча помер чудотворець орієнтовно 342 року. Мощі зберігаються в італійському місті Бар, від них іде приємний аромат та виділяється миро. А ще у храмі стаються численні дива, які вкотре доводять: святий Миколай навіть із небес опікується нами.

28 років тому про Миколая забули

Що цікаво, доки Україна входила до складу СРСР, радянська влада забороняла святкувати день Миколая. Аби витіснити образ святого з пам’яті людей, придумала казкового Діда Мороза. Тож уперше гостинці від святого Миколая отримали аж 1990 року 700 українських сиріток і багатодітних родин із Києва. 1991 року подарунки на Миколая, придбані за кошти православних у США, роз’їхалися вже у 20 міст України. А наступного четверга вже не знайдеться в Україні жодного міста чи села, куди б не завітав із презентами чудотворець Миколай. Головне – аби традиція добра, милосердя та безкорисливості не втратила своєї сутності.

Молитва до святого Миколая  про здоров’я

«Всеблагий отче Миколаю, великий і предивний чудотворцю!

Ти своїми молитвами лікував усяку недугу і хворобу. Ти своїм заступництвом визволяв від смерті. Ти своєю опікою відганяв біду. Щиро благаю тебе, помічника тих, що є в горі і нужді теперішнього життя: поспіши й до мене із своєю поміччю, захисти мене й усіх людей від вогню й води, від голоду й пошесті, від тяжкої хвороби і несподіваної смерті.

Оберігай мене через ціле моє життя, а особливо в страшну хвилину переходу з дочасного життя до вічності. Захисти мене тоді щитом твоєї молитви перед справедливим гнівом Христа Бога і допоможи мені, щоб я опинився навіки в небі, разом з тобою, де буду прославляти й величати Боже милосердя. Амінь».

 Оксана Бубенщикова

УВАГА!

ПЕРЕДРУК ПУБЛІКАЦІЇ БЕЗ ДОЗВОЛУ РЕДАКЦІЇ ЗАБОРОНЕНО!

Друзі! Підписуйтесь на наш канал в Telegram та сторінку Фейсбук і будьте завжди в курсі останніх новин.

Читайте також
Все про: релігія, свято
В тему