19 Квітня 2019
Новини

Штучні квіти на кладовищах: яку смертельну небезпеку вони несуть?

Штучні квіти на кладовищах: яку смертельну небезпеку вони несуть?

Напередодні поминальних днів продавці штучних квітів помітно оживляються.

Ще б пак, традиція прикрашати могили штучними квітами та вінками настільки усталена серед українців, що навіть той факт, що штучні квіти, а особливо вінки, коштують набагато дорожче, ніж живі, не зупиняє значну кількість людей.

Відтак вони вважають, що використання штучних квітів є більш практичним: «раз купив і надовго».

Однак, ніхто не думає про небезпеку, яку несуть в собі штучні квіти, і до яких наслідків може привести їх неправильна утилізація.

Засилля штучних квітів на волинських кладовищах

Доцент кафедри документознавства і музейної справи Східноєвропейського національного університету, кандидат історичних наук Алла Дмитренко розказала, що засилля штучних квітів на українських могилах, зокрема,  і волинських кладовищах, в останні десятиліття особливо поширилося. Викладач наголосила, це є як екологічна, так і культурологічна проблема.

За її словами, декорування могил штучними квітами несе в собі зміну традиції, яка існувала споконвіків. Алла Дмитренко підкреслила, що використання штучних квітів для оздоблення могил з'явилося тоді, коли поширилося і стало масовим їх виробництво. До цього ніхто і ніколи не декорував могили штучними квітами.

«Садили калину, могли висаджувати безсмертник, який покривав  могилу суцільним шаром, масово садили барвінок. У давнину, коли помирала людина і її ховали ставили невеликий хрест. Коли проходив рік по небіжчику, ставили великий  дерев'яний хрест. Такі хрести ще досі є на старих кладовищах, зокрема, у селі Світязь Шацького району ще досі на цвинтарі можна зустріти такі дерев'яні хрести. Цей дерев'яний хрест з часом підгнивав. В міру того як хрест підгнивав, його спилювали  і закопували все нижче і нижче в землю до того часу, поки він повністю не згнивав. За той час поки згнивав цей хрест, могила могла втрачатися. Тривалість дубового дерев'яного хреста, була тривалістю існування могили. Потім могила забувалася», - зазначила викладач.

Алла Дмитренко наголосила, що у давні часи індивідуальних поминань не було.

«Коли ми зараз ходимо на день народження чи день смерті небіжчика. Всі оці поминання відбувалися в церкві. Несли три хлібини, коливо, мед. На могили ніхто не ходив, на могили ходили в дні колективних поминань. Найпоширенішим колективним поминанням є весняне поминання: проводи, гробки, провідна неділя. До цього дня готували фартушки – брали старі зношені сорочки, в яких залишалися вишиті або ткані купони та вставки, рукава, частина пазухи. Вирізалися ці декоровані частинки, обшивалися, пришивали до цього клаптика пришивалися такі мотузочки, як у фартушках.  Їх вішали на ці великі дерев'яні хрести. Таких «фартушків» на одному хресту могло бути декілька від різних членів родини. Крім «фартушків» існувала традиція декорування тканини рушниками. Тому що це швидше було», - розповіла кандидат історичних наук.

За словами Алли Дмитренко також поширилося оздоблення могили хустками.

«Існувала традиція в багатьох селах: на чоловічі поховання вішали рушник, на жіночі – хустки. Традиція прикрашати могили хустками збереглася дотепер. Іноді на «чоловічі» могили вішали чоловічу сорочку. Нині можна знайти могили , де на хресті висить дуже багато хусток. Це свідчить про те, що там була похована баба-повитуха. Тому що згідно з традицією, бабі повитусі всі її діти, чи матусі в яких вона приймала пологи повинні були носити хустки на могилу. На зелені свята в дуже багатьох місцевостях існує традиція квітчати могили «троїцьким зіллям»: лепехою, кленом, рідше  - липою. Подекуди носять вербову гілку», - підкреслила жінка.

Алла Дмитренко наголосила, що інших способів традиційного декорування могил не існувало.  

«Штучних квітів ніхто на могили не носив. В нас змінилася традиція вшанування предків, їх поминання. Ми зараз часто буваємо на могилах, тому беззастережно можемо садити будь-які сезонні квіти: весняні, літні, осінні. Але ті, які не завдають шкоди довкіллю, які зберігають свою свіжіть, чистоту, які дають життєдайність. Бо штучна квітка втрачає свій колір. І вона помирає.  Можливо не варто забувати про безсмертність душі, про те, що наше життя на Землі - це тимчасовість. Можливо нам не треба носити ті оберемки штучних квітів, а просто повернутися до традицій, котрі започаткували наші предки», - резюмувала жінка.

«При спалюванні штучних квітів виділяється ціла таблиця Менделєєва»

Коли штучні квіти вицвітають, люди, які доглядають за могилками, викидають «некрасиві екземпляри» та замінюють на нові та більш яскраві. Зазвичай, вони залишають купи штучних вінків та квітів поблизу могилок, а працівники цвинтарів займаюся їх утилізацією. Екологи запевняють, що немає жодного безпечного методу позбутися штучної оздоби могилок.

Головний спеціаліст відділу екології Луцької міської ради Олег Галета розповів, що шкода і від спалювання і від захоронення штучних квітів для довкілля та здоров'я людей досить суттєва.

«При спалюванні матеріалу, з  якого зроблені штучні квіти, в атмосферне повітря виділяється дуже велика кількість діоксинів, тобто хлорованих вуглеводів. Вони є надзвичайно канцерогенними.  Вони потрапляють не лише в грунт та повітря, але й у воду. Діоксини призводять до виникнення онкологічних захворювань, зниження імунітету. Велику шкоду довкіллю наносять захоронення штучних квітів у землі. Термін їх перегнивання становить понад сто років і всі це рештки, частини, йдуть у грунт та підземні води. Оскільки ми п’ємо воду із артезіанських свердловин, то відповідно є небезпека, що все може потрапити туди», - зауважив посадовець.

Екологи виступають проти того, щоб люди носили на цвинтар, та й узагалі купували штучні квіти.

«В Україні на жаль немає заборони на імпорт цих квітів. Якби заборонити хоча б імпорт, можливо тоді і місцеві виробники менше б виготовляли такої продукції. Потрібно починати з себе. В нас в місті чотири кладовища, одне п’яте, поблизу Луцька в селі  Гаразджа. Уявіть скільки штучних квітів та вінків люди приносили на ці цвинтарі за всі роки. Уже два роки ми ведемо роботу серед населення, щоб люди їх не носили, ми розмовляємо з священнослужителями з різних церков. Всі нас підтримують. Перед Великодніми святами, чимало священиків на службах розказують це людям і вішають оголошення у храмах, ми теж розвішуємо оголошення і на сайті і в на сторінці в соціальній мережі, але люди є люди. Дехто принесе живі квіти на кладовище, посадить, розуміє  що вони будуть довше. А інший звик до штучних, то так і продовжує купувати. Перед великодніми святами біля магазинів зі штучними квітами величезні черги стоять. Але ці квіти дуже шкідливі. Там ціла таблиця Мендєлєєва виділяється при спалюванні», - пояснив Олег Галета.

Живі квіти – вияв живої любові

Настоятель луцької парафії Преподобного Іова Почаївського, військовий капелан Олександр Вронський зазначив, що «зі штучними квітами потрібно закінчувати».

«Бо жива квітка – це вияв живої любові до померлої людини, а штучна – красива лише два дні, а коли через тиждень приходиш на цвинтар, то від неї не залишається нічого. Це уже шматок поцвілої пластмаси і її треба утилізовувати. Проте наше суспільство звикло користуватися такими квітами»,  - пояснив священнослужитель.

Отець Олександр зазначив, що штучні квіти увійшли у вжиток близько тридцяти років тому.

«У той час людям було так зручно і вони використовували «мертві» квіти. Але що ми бачимо зараз біля цвинтарів, перед поминальною чи після неї, то страх і жах: все скидається на купу, спалюється. Зрозуміло, що утилізуються вони не за правилами. Пластмасові квіти спалюються, шкідливі викиди потрапляють в повітря, забруднюють його і ми зі своїми дітьми дихаємо тим», - зазначив священик.

Олександр Вронський висловив думку, що токсичні квіти варто змінити на живі, або лампадки. Та додав, що волинські священнослужителі теж підтримують таку позицію та закликають мешканців області не користуватися штучними квітами.

«Головне, що люди прислухаються і вже відмовляються від штучних квітів, а переходять на живі. Це зрозуміло, що так простіше та зручніше купив віночка, повісив і пішов, а що далі буде з ним за два тижні – ось в чому питання», - наголосив настоятель храму.

Ціна безпеки

Штучні квіти та вінки у Луцьку продають на ринках, спеціалізованих крамницях та магазинах ритуальних послуг. Продавці ринків стверджують, що у них купувати такі товари найдешевше. До прикладу 30-ти сантиметровий невеликий букет вартує від  5 гривень. В середньому букетики пластмасових квітів коштують від 10 до 200 гривень за штуку. За вінки продавчині просять від 300 до 600 гривень. У магазинах та ятках «Штучні квіти та вінки» на Ювілейному (поблизу Гостинця) ціни можуть вимірюватися тисячами гривень за вінок.

Варто зазначити, що якою б не була вартість пластмасових квітів чи вінків, не варто забувати, що ніхто ні з покупців, ні з продавців не знає чи з безпечного  матеріалу вони виготовлені. Ніхто не в змозі оцінити того негативного впливу, який може завдати навіть найменший за розміром, проте неправильно утилізований пластмасовий предмет.

Продавці живих квітів розповіли, що люди носять на кладовище гвоздики, хризантеми, жовті та червоні троянди.

Ціна однієї гвоздики 15 гривень, гілочка хризантеми – 30 гривень. Троянди обійдуться у 25-30 гривень за штуку.

Зі слів продавчинь із квіткового ринку поблизу луцького ЦУМу, їм лише декілька разів доводилося складати букети на поховання із 30 та 40 троянд. Приблизна вартість його становить 750 – 1200 гривень.

 

Друзі! Підписуйтесь на наш канал в Telegram та сторінку Фейсбук і будьте завжди в курсі останніх новин.

Все про: суспільство
В тему