Перед тим, як воскреснути і вознестися на небеса, Ісус Христос заповів Своїм учням нести в усі куточки світу нову віру, в основі якої – любов до Бога, до себе і до ближнього.
Але через тисячу років християни примудрилися так посваритися, що єдину віру – в Бога Отця, і Сина, і Святого Духа – розкололи на православ’я і католицизм. Через це нині ми навіть найважливіші для кожного християнина події святкуємо не однаково. Про це йдеться у газеті «Твій вибір».
Аби віра в Христа об’єднувала, а не розколювала, Україна провела реформу церковного календаря, і Різдво ми тепер відзначаємо 25 грудня – так само, як більшість православних церков світу, а також усі католики і протестанти.
Чому ж Воскресіння Христове католики відсвяткували ще 31 березня, а православні та греко-католики зустрінуть його аж 5 травня? Ці та інші розбіжності між християнами нам пояснить настоятель храму св. Бориса та Гліба ПЦУ с. Романів Луцького р-ну Волині Денис Клюковський.
– Отче, чому Великдень щороку змінює дату, а ми навіть після календарної реформи святкуємо Воскресіння не в один день із католиками?
– Як визначати дату Воскресіння Христового – святі отці вирішили 325 року під час першого Вселенського собору, що відбувався в місті Нікеї. Тоді й було домовлено, що Великдень має святкуватися після весняного сонячного рівнодення, першого повного Місяця та після юдейського свята Песаху (якраз перед цим святом Ісуса Христа розіп’яли), і це обов’язково має бути неділя (теж відповідно до подій, описаних у Євангелії). От і рахуємо: 2024 року сонячне рівнодення припало на 20 березня, повний Місяць – на 25 березня. Неділя – на 31 березня. Ось чому католики відзначили Великдень ще позаминулого тижня. Натомість ПЦУ та УГКЦ беруть до уваги, що юдейська Пасха припадає на 23 квітня, а перша неділя після цього свята – 5 травня.
– Наступного року буде 1700-річчя згаданого в розмові Нікейського собору. Чи не планують православні та католики знайти компроміс, аби одночасно відзначати Воскресіння Христове?
– Зараз активно про це домовляються. Працює міжконфесійна комісія. 2025 року, між іншим, Великдень у католиків і православних припадатиме на спільну дату. І я сподіваюся, що святі отці дійдуть згоди щодо святкування Пасхалії. Адже в питанні Великодня центральним мають бути Христос і Його воскресіння, а не дата в календарі.
– А чи не обговорять на Вселенському соборі інших моментів, які теж розділяють християн? Чому, приміром, хресне знамення у православних звершується справа наліво і пучком трьох пальців, а в католиків – двома пальцями зліва направо?
– Як та коли виникла така розбіжність – важко встановити. До прикладу, вчитель Церкви Іоанн Золотоустий вказує, що до п’ятого століття християни здійснювали хресне знамення, торкаючись лише до чола і лише вказівним пальцем. Потім християни прикладали до чола два пальці. Між п’ятим і 12-м століттям у католиків і православних з’явилося триперстя. Але згодом політичні чвари між державами Європи призвели й до розколу Церкви. Християнський світ поділився на католиків і православних. І, щоб максимально віддалитися, західна та східна церкви запровадили різні правила, зокрема – і щодо хресного знамення.
– Це стосується й облачення священників?
– Так. Скажімо, у православних митра куполоподібна, а повсякденний головний убір – скуфія (чорна шапка). У католиків митра конусоподібна, а щоденний головний убір – пілеолус (шапочка на тім’ї). Проте обидві церкви дотримуються чітких правил щодо «дрес-коду» священників. Кожна деталь у їхньому облаченні має своє значення. Митра, скажімо, символізує терновий вінок. На руки священник одягає поручі – символ кайданів, що їх одягнули перед розп’яттям Сину Божому. Риза – це нагадування про той царський одяг, який під час суду в Пилата вдягнули Ісусові – як насміхання над тим, що Він «цар над царями».
– А чому священники в католицизмі не можуть одружуватися, а в православ’ї – можуть?
– Традицію целібату католики пояснюють тим, що коли чоловік вирішив присвятити себе служінню Богу, то ніщо і ніхто не повинні його відволікати від такого жертовного діяння. Натомість православні керуються словами апостола Павла, який у посланні до Коритян казав:
«Як на мене, то, зважаючи на всі нинішні страждання й лиха, краще залишатися самотнім, як я». Проте водночас апостол Павло уточнює: «Але кожен має свій власний дар Божий: в одного такий, в іншого – інший. Щодо неодружених і вдів, я хочу ось що сказати: для них добре, якщо вони залишатимуться3 самотніми, як і я. Та якщо вони не можуть втриматися, то нехай одружуються, бо краще одружитися, ніж згоріти від жадання». Тобто людина має від Бога дар свободи вибору: бути неодруженим, як апостол Павло, чи мати дружину, як апостол Петро. Адже в Євангелії описується випадок, коли Ісус Христос зцілив від лихоманки тещу апостола Петра.
– До речі, в католиків і вінчатися можна лише раз у житті...
– Так, у римо-католиків вінчатися вдруге можна лише з дозволу Ватикану й особисто Папи Римського. У православних усе значно простіше. Дозвіл дає митрополит. І вдруге укласти шлюб можна, якщо хтось із подружжя помер і діти лишилися напівсиротами, якщо є факт подружньої зради або хтось із подружжя має серйозні психічні захворювання.
– Наскільки знаю, відрізняється в обох конфесіях і таїнство Миропомазання?
– Саме таїнство має однакову сутність. Воно символізує печать дару Духа Святого. Але різниця в тому, що православні звершують миропомазання під час Хрещення (чи то дитини, чи дорослого). А в католиків прийняти це таїнство можуть лише віряни віком від 12 років і старші. Чому так? Бо Церква прийняла відповідний постулат і дотримується його.
– Це так само, як із питанням про чистилище?
– Приблизно. Католицька церква дотримується тези, що після смерті душа потрапляє до чистилища і там сама себе може очистити від гріха та збільшити свої шанси потрапити до Раю. Натомість Православна церква заперечує факт існування чистилища. Вона вважає, що душа відразу після смерті тіла потрапляє до пекла чи Раю, зважаючи на те, яким було земне життя небіжчика. Але, за вченням східної Церкви, навіть із пекла душа може перенестися в Рай, якщо за покійника будуть молитися на землі та здійснювати богоугодні справи. Ось чому в нашому церковному календарі стільки панахид, а перед Великоднем маємо аж три поминальні суботи. Тобто піст – це період очищення душі не лише тих, хто на землі, а й тих, хто вже в потойбіччі.
– Фактично, обидві Церкви визнають, що навіть після смерті душа грішника може отримати прощення та потрапити до Раю. Але найбільш нагальним для обговорення є питання про спільне святкування Великодня.
– Саме так.
– Дякую за розмову.
Спілкувалася Оксана Бубенщикова
Друзі! Підписуйтесь на нашу сторінку Фейсбук і будьте завжди в курсі останніх новин.
