53-річна рівнянка боїться вийти з дому. Бо колишній чоловік, Володимир, лупцював її упродовж багатьох років шлюбу. А тепер, коли жінка пішла від насильника, він погрожує облити її кислотою чи вбити.
За фактом домашнього насильства слідчі відкрили аж три провадження, - йдеться у газеті «Твій вибір».
Суд заборонив Володимирові наближатися до колишньої дружини. Але за порушення цієї заборони насильнику загрожує хіба що два роки обмеження волі. А поки триває слідство чи судовий процес, закон не передбачає примусової ізоляції тирана.
Тож доведена до відчаю жінка звернулася за захистом до журналістів.
Побив і вигнав із хати з трирічною дитиною
Рівнянка, яка зі зрозумілих причин не називає свого імені, розповіла, що побої від чоловіка-садиста вона терпіла 20 років. Усе думала: щоб син ріс із батьком. Та, коли дитина стала дорослою, жінка наважилася піти від Володимира. Чоловік просився назад, обіцяв більше не бити. Та його слова виявилися черговою брехнею.
Навіть сусіди неодноразово викликали поліцію, аби зупинити насильника. Бувало, що й самі кидалися захищати жінку. «Ти приходиш, розбороняєш, даєш йому відсіч. Але він не зупиняється – проходить метрів п’ять, повертається і починає знов нариватися», – каже сусід Олег Блощук.
Коли журналісти зателефонували до Володимира, то цей тиран навіть не заперечував своїх протизаконних учинків. Але всю провину із себе він, звісно, зняв: «Я хотів повернути дружину і хочу повернути її, а не переслідую. Вона ж не йде мені назустріч, тим самим провокує, спонукає на це. От воно й так робиться».
Або ще один випадок із того ж таки Рівного: чоловік по-звірячому побив 20-річну дружину й вигнав її з трирічною дитиною з хати. Бідолашна декілька днів жила в гаражі, перш ніж звернутися до поліції.
А загалом упродовж минулого року до правоохоронців надійшло майже 244 тисячі заяв та повідомлень щодо вчинення домашнього насильства. Тобто масштаби колосальні!
Випадки насильства почастішали і стали жорстокіші
– Під час повномасштабної війни рівень агресії у суспільстві значно зріс, почастішали і спалахи домашнього насильства. Крім того, вони стали жорстокіші, – розповіла директорка департаменту національних гарячих ліній громадської організації «Ла Страда – Україна» Альона Кривуляк . – Були випадки, коли кривдники били жінок ременем по оголеному тілу чи завдавали ударів відірваними ніжками табуреток. Торік на нашу гарячу лінію надійшло майже 30 тисяч звернень. І зауважте, що далеко не всі постраждалі звертаються за допомогою.
Статистика каже, що 70% тих, хто зазнає домашнього насильства, – жінки. Потерпають від домашнього насильства діти. Є також чоловіки, які зазвичай страждають від дорослих дітей і внуків. Не хоче, наприклад, дідусь віддавати свою пенсію – до нього застосовують фізичну розправу. Переважно вік постраждалих – 30 – 40 років. Але зросла кількість звернень від осіб віком 60+. Найбільше звернень у Києві, Київській, Харківській та Дніпропетровській областях.
– У західних областях України – своя специфіка: там дуже релігійні громади з патріархальними принципами, – додає психолог, координатор Психологічного центру «Еквілібріум» в Одесі Микита Пермяков. – От приклад: жінку бив чоловік, вона розповіла про це місцевому священнику, а той сказав терпіти. Ми порадили жінці переїхати з дітьми до нас в Одесу. Витрати ми б узяли на себе. Жінка сказала, що подумає, і все. А коли наступного разу чоловік знову її бив, за матір заступився 8-річний син. Батько схопив хлопця за руку і зламав її. Після цього жінка через страх за дітей таки переїхала до Одеси. Її життя налагодилося, має вже іншого чоловіка.
На жаль, фіксуються звернення щодо насильства й у сім’ях військовослужбовців. Це пов’язане з тим, що тривале перебування на передовій травмує бійців як фізично, так і емоційно. І вони під час відпусток удома виплескують свою агресію на членів родини.
– Є чимало людей, які раніше не чинили домашнього насильства, але через пережитий травматичний досвід на війні починають це робити, бо не отримують якісної психологічної реабілітації для військовослужбовців, – зауважує Микита Пермяков.
Бояться відмовити чоловіку, бо озвіріє
Окрім побиття, постраждалі можуть зазнавати також психологічного та економічного насильства. Це можуть бути постійні погрози покинути сім’ю, заборона щось робити чи кудись ходити. Буває, чоловік видає жінці певну суму й вимагає звітувати з чеками за кожну копійку. Нерідко жінка терпить усе, бо не має куди піти і не має грошей для облаштування свого життя.
Не можна не згадати і про сексуальне насильство. І це не лише зґвалтування, а й, наприклад, примусовий перегляд фільмів для дорослих, змушування до сексуальних практик. Це й ситуація, коли батько чи мати ходять у помешканні голі, а діти це бачать, або ж коли діти чують чи бачать, як батьки займаються сексом.
– На жаль, випадки сексуального насильства ми фіксували у сім’ях військовослужбовців, – каже Альона Кривуляк. – Часто звертаються жінки, які починають розмову зі слів: «Мені страшно сказати чоловікові, що я вже не хочу сексу, бо тоді він озвіріє».
Військовослужбовці виправдовують таку свою поведінку тим, що тривалий час перебували без жінки і що, доки вони у відпустці, секс має бути постійно. Але ж жінка – жива людина, а не гумова лялька. Чоловікові було тяжко на фронті. Але й жінці було тяжко, доки його чекала. Тому і вона має право хотіти сексу чи відмовити в ньому.
– Багато постраждалих соромляться звернутися по допомогу, бо, мовляв, у країні куди більші проблеми, – продовжує Альона Кривуляк. – Але коли ситуація стає нестерпною і постраждалі розуміють, що їхнє життя може обірватися не через ворожу ракету, а через рідну людину, то шукають допомогу.
Як зупинити насильника?
Щоб зупинити домашнє насильство, треба звернутися у поліцію і наполягти на виклику спеціальної мобільної групи.
Після виклику щодо вчинення домашнього насильства поліція має скласти відповідний протокол. Якщо вам було завдано фізичних травм – попросіть направлення на судово-медичну експертизу.
Якщо факт насильства зафіксований уперше чи вдруге, кривдникові загрожує штраф, громадські роботи чи адміністративний арешт. Якщо втретє або ж він призвів до розладів здоров’я чи втрати працездатності, то тирану може загрожувати навіть позбавлення волі на строк до двох років.
У випадках, коли ризик вчинення повторного насильства дуже високий, поліція може видати терміновий заборонний припис кривдникові, щоб він на 10 діб покинув приміщення, де проживає постраждала особа, навіть якщо це приміщення належить йому. За цей час жінка матиме змогу вирішити, як діяти далі.
З юридичними питаннями вона може звернутися до Центру безоплатної правової допомоги. А пожити протягом трьох місяців можна у Притулку для постраждалих від домашнього насильства. Там жінкам також надають юридичну консультацію, допомогу з пошуком роботи.
А ще жінкам важливо розуміти: насильство – це не застуда, воно саме не мине. І щоб його зупинити – постраждалий теж має докласти зусиль.
Ніна Грицюк
Друзі! Підписуйтесь на нашу сторінку Фейсбук і будьте завжди в курсі останніх новин.
