Так сталось, що з Ігорем Марина розлучилась, коли молодший син пішов у перший клас. Старша донька тоді закінчила школу і стала студенткою, а середня закінчила дев’ятий клас. Ігор був непоганим чоловіком, якби не горілка. Вона, ота оковита, зруйнувала і його сім’ю, і кар’єру. Саме так у суді пояснювала Марина. Однак Ігор сказав, що не готовий до розлучення, хоче жити з дітьми і дружиною.
Про це йдеться на шпальтах газети "Твій вибір".
– І я хочу жити з татом, – стверджував син. – Я не хочу, аби тато і мама розлучалися.
– Закрий рот, – крикнула на нього мати. – Малий ще, щоб вказувати, що і як робити.
– Мамо, і я не хочу, аби ви розлучалися, – сказала Надійка, середня дочка. – Може, не треба того розлучення?
– І ти помовчи, – накинулась на неї мати.
Лише найстарша донька – Люба, мовчала. Та й що було казати?! Що вона так само, як Арсен і Надя, не хотіла, аби батьки розлучались?! Звісно, не хотіла. Бо бачила, що в тому, що батько інколи приходить додому п’яним, винна таки мати. Це вона завела собі коханця, з якими проводила багато часу, залишаючи менших дітей на Любу. Батько це відчував або й знав про того, іншого. І потихеньку потягнувся до пляшки. Став байдужим до дружини, робив вигляд, наче не бачить, що вона додому приходить після півночі.
Натомість з дітьми був завжди уважним. Смажив їм налисники зі згущеним молоком, водив на атракціони, купував милі подарунки. А ще, на відміну від матері, він завжди мав час їх вислухати. Поспілкуватися, дати пораду, втішити, підбадьорити. А з яким задоволенням вони слухали його розповіді про кумедні випадки з його життя! Восени з дітьми їхав до лісу, де усі спершу збирали гриби, а тоді розводили вогонь і смажили шашлики. Взимку залюбки ліпив із дітьми снігові фігурки казкових персонажів. А весною усі разом майстрували шпаківні, які опісля батько прилаштовував на деревах місцевого парку.
Суд дав час на роздуми. Однак мама свого рішення не змінила. Ігоря і Марину розлучили. Суддя – невисокий, повненький чоловік у круглих окулярах, прийняв ще одне рішення: Арсена буде виховувати батько, а Надійку та Любу – мати.
Цієї миті Люба побачила переможний блиск в очах матері і відчула, як мама, вчора ще така рідна і близька, враз стала чужою і далекою. Марина торжествувала! Ще б пак! Тепер вона в очах близьких є жертвою – залишилась сама з дітьми. А ще – зможе нарешті одружитися з коханим Толиком, що й сталося через пів року.
– Мамо, а як же Арсен? – тільки й запитала Люба. – Ти пів року його не бачила. А ось заміж вийти встигла.
– Закрий рот, – тільки й відповіла Марина. – А взагалі і тебе ніхто не тримає. Забирай Надьку і шуруйте до батька.
Тієї ночі усі заснули під ранок. Марина після тривалих любощів, а дівчата все чекали, коли скінчаться оті охи-ахи.
– А давай втечемо до батька, – прошепотіла Надійка. – Я за ним і за Арсеном вже так скучила!
– І я скучаю, – відповіла Люба.
Життя дівчаток з появою в їхній оселі дяді Толі змінилося в гіршу сторону. На плечі Люби лягли усі домашні обов’язки. А ще через рік дядя Толя сказав, що знайшов для неї роботу.
– То це чудово! – зраділа Марина. – Любо, обов’язково йди. Гроші потрібні. Ти сама казала, що туфлі геть розлазяться. От і маєш нагоду заробити.
Так дівчина стала офіціанткою. А через якийсь час її сестрича в цьому ж кафе стала мити посуд.
– От скажи, що він козел, – мовила Надя, коли вони обидві поверталися додому. – Мені на завтра ще фізику вчити і твір писати. А я на ходу засинаю. Ну от чого вони розлучились? Нам же було добре жити з батьком. Я днями сказала мамі, що скучаю за татком, то вона вдарила мене по губах і заборонила про нього згадувати. Мовляв, є дядя Толик, от його татком і називай!
Люба бачила все це і сердилась ще більше. Ну, невже ж мама не бачить, що Надя геть навчання запустила? А їй же цього року вступати! Зрештою, а чому дядя Толя не йде на роботу, а Надя, якій би думати лише про навчання, змушена йти?! Зрештою, невже мама не розуміє, що вони – і Люба, і Надійка – скучають за рідним батьком, за братиком. І Люба вирішила діяти. Насамперед взялася економити кожну копійчину. А коли назбирала пристойну суму, почала шукати в інтернеті дівчаток по виклику.
Того дня Люба та Надя були в кафе, коли в двері постукали. Толик відчинив і ахнув. На порозі стояли дві красиві дівчини, які пояснили, що прийшли прикрасити його самотність. Від їхніх спокусливих форм та недвозначних натяків у чоловіка голова пішла обертом. Цієї миті він якось забув про те, що ось-ось має прийти додому Марина. Зрештою, що він одружений чоловік. Тож Марина, прийшовши додому, застала пікантні сцени. А далі був грандіозний скандал. Толика того ж дня виставили за двері, а наступного – Марина подала на розлучення.
– Прости мені, Ігорю, – просила колишнього чоловіка через декілька місяців. – Нерозумною я була. Зв’язалася з тим козлом, наробила біди і нам, і тобі, і дітям. Вибач мені, і розпочнімо все з початку.
– Я не проти, – відповів Ігор. – Але як діти скажуть, так і буде!
Діти були щасливі! Щиро раділи такому рішенню батьків, і лише Люба та Ігор хитро посміхалися. Бо розуміли, що якби не їхній план, то хто знає, чи того «козла» і донині не було б у їхньому житті!
Ксенія Фірковська
Друзі! Підписуйтесь на нашу сторінку Фейсбук і будьте завжди в курсі останніх новин.
