Першого травня Ромчикові виповнилося десять років. І бабуся з дідусем вирішили зробити хлопчику маленьке свято.
Про це йдеться на шпальтах газети "Твій вибір".
– Нехай дитина трішки порадіє, – мовила бабуся Ніна і нишком змахнула сльози. – Він і так постійно засмучений. Замкнений став.
– З ранку до вечора десь ходить, – підтвердив дідусь.
Тож бабуся спекла торт, приготувала улюблене Ромчикове желе. Вона хотіла, щоб онук запросив свого найкращого друга. Проте Рома відмовився.
– Дякую, бабусю,– мовило хлоп’я. – Але не хочу.
Під вечір приїхали хрещені батьки привітати похресника.
– Сподіваюся, тобі сподобається, – посміхнулася Світлана, хрещена мама, простягаючи Ромі велику перев’язану блискучим бантом коробку. – З днем народження, мій дорогий!
– Дякую! – відповів хлопчик.
Чудовій настільній грі, яка була у коробці, він зрадів. Проте бабуся помітила, що конверт із грішми, які подарував хрещений батько, порадував її онука значно більше. І її це насторожило. Раніше не зауважувала, що онук так любить гроші. А тут – узяв конверт, подякував і швидко побіг до своєї кімнати. Опісля повернувся до гостей.
Біда прийшла в сім’ю Ігоря й Людмили несподівано. Під час медогляду в жінки виявили новоутворення. Аналізи показали, що це злоякісна пухлина. Тож Людмилі довелося робити дороговартісну операцію в столиці. У ті дні бабуся Ніна разом із дідусем та Ромчиком кожного дня ходили до церкви. Ставили свічки за здоров’я мами.
А через пів року стало відомо, що потрібна ще одна операція. Грошей на було, бо й на першу позичали. Тому в газетах з’явилися статті про маму, про те, що необхідне лікування, вартість якого є нереальною для їхньої сім’ї.
Тепер Ромчикові не купували нового одягу, іграшок. Мама часто плакала, батько з ранку до ночі працював на двох роботах. Лише бабуся час від часу приносила то морозиво, то цукерки. Знаючи, що онук любить її випічку, намагалася частіше готувати улюблені смаколики.
Увечері, перемивши посуд, бабуся заглянула в дитячу кімнату. І серце стиснулося від того, що побачила. Обіймаючи чималого м’якого ведмедика, Ромчик складав у дірку, що була на вусі іграшки, купюри.
– І коли буде багато грошей, мамі зроблять операцію, і вона буде здоровою, – розповідав хлопчик ведмедику. – І все буде, як раніше: мама сміятиметься і буде здоровою.
Не витримавши, бабуся увійшла до кімнати і, стримуючи сльози, обняла онука.
– Усе буде добре, Ромчику, – мовила вона. – Все буде добре. Ми ще будемо молитися, і Господь дасть мамі здоров’я.
Опісля розповіла все Люді. Її донька, почувши про сина та гроші, розридалась. Довго схлипувала, а сліз, що текли по щоках, навіть не витирала.
– Знаєш, мамо, – мовила вона. – Я думала, що це кінець. Ти сама розумієш, що вартість операції для нас просто космічна. Тому я написала листи усім, кого люблю. І вирішила тихо піти з життя. Аби не мучити ні себе, ні вас. Вже й таблетки приготувала. Лишень відклала задумане на пізніше. Хотіла, аби син відсвяткував свій день народження. А тепер, після того, що я щойно почула, твердо вирішила, що боротимусь за життя. Що б не було, а я таки мушу жити.
Відтоді лікарі лишень дивувалися змінам, які відбувалися в організмі хворої. Метастази спершу почали зменшуватися, а через якийсь час лікар, проводячи діагностику, взагалі не зміг їх побачити.
– Це просто неймовірно, – вражено мови він. – Я вже декілька десятків років працюю онкологом і скажу відверто: це справжнє диво. Де і в кого ви лікувалися?
– Ніде, – тихо відповіла Люда.
– Але щось повинно було трапитися, аби організм власними силами почав боротися з раковими клітинами, – заперечив медик.
– Я просто зрозуміла, що не маю права помирати, – сказала жінка і подивилася в очі лікареві. – Я потрібна своєму сину, своїм рідним і не маю права опускати руки. Тому кожного дня благаю Господа, аби дав мені сили побороти цю хворобу. Хай не назавжди, хто натрохи. Поки син підросте.
Вона розповіла про Рому, який збирав гроші на її лікування. Про те, як ночами він просинається з плачем і біжить до матері. В очах медика з’явилися сльози.
– У вас чудовий стимул боротися за своє життя, – мовив він. – І я переконаний, що все буде добре! Ви зможете побороти хворобу.
А через якийсь час стало відомо, що лікарня в рамках проведення експериментального лікування одержала нові ліки. Однією з тих двох пацієнтів, які їх отримали, стала Людмила. Медикаменти показали високу ефективність.
– Звісно, операція вам все ще потрібна, – мовив лікар. – Але шанси на її успішне проведення у вас суттєво зросли.
Тим часом вдома, коли наступав вечір, за здоров’я матері перед іконою Спасителя молиться десятирічний хлопчик. Він твердо вірить в бабусині слова про те, якщо молитися, то Господь обов’язково почує його, Ромину, молитву, і матуся одужає. Тому просить Бога здійснити диво і зцілити його неньку. А ще – щиро радіє кожній новій купюрі, яку кладе у вуха ведмедика, твердо вірячи, що це також наближає його матусю до одужання. Він ще не знає, що незабаром лікарня отримає кошти від благодійника на проведення декількох операцій онкохворим жінкам і його мамі оперативне втручання проведуть безкоштовно. Він не знає, що ненька скоро одужає, і тим часом просить Господа здійснити диво.
Ксенія Фірковська
Друзі! Підписуйтесь на нашу сторінку Фейсбук і будьте завжди в курсі останніх новин.
