Люди

Повернутися до повноцінного життя бійцеві допомогла мрія – підкорити Говерлу

Повернутися до повноцінного життя бійцеві допомогла мрія – підкорити Говерлу

До того, як піти на війну, Дмитро Трібой жив у Білій Церкві Київської області. Мама Валентина виховувала його сама. А він був її єдиною дитиною.

У Києві, в педагогічному університеті імені Драгоманова, хлопець отримав фах психолога-логопеда. А з початком антитерористичної операції став розвідником у складі 2-го батальйону 95-ї окремої десантно-штурмової бригади, отримавши псевдо Бабай. Про це йдеться у газеті "Твій вибір".

На жаль, восени 2017-го з Дмитром сталася біда. У 28-річного бійця влучила куля снайпера. Пробила череп, травмувала головний мозок.

 4 годин 30 хвилин – і вже на горі

П’ять днів Дмитро перебував у комі. Навіть коли отямився, лікарі не давали ніяких прогнозів – надто важкими були травми лівої півкулі головного мозку.

Аби затулити майже половину пробитого кулею черепа, довелося вставляти металеву пластину.

Однак Дмитро не просто вижив – щоденною працею над собою став відновлювати втрачені після поранення функції мозку. А працювати довелося немало.

Адже потрібно було відновити рухливість руки та ноги, вчитися розмовляти і писати.

Так незламний дух зробив те, що лікарі назвали справжнім дивом, – повернув Дмитра Трібоя до повноцінного життя. Хоча й дотепер за підтримки реабілітаційного центру «Nex Step Ukraine» розвідник продовжує боротися – тільки вже в мирному житті.

Щоб відновити мовлення, виконував українські пісні

«Куля сюди. Пластина», – розповідає Дмитро односкладними реченнями і показує собі на лоба. Аби відновити роботу тієї ділянки мозку, яка відповідає за мовлення, чоловік не тільки займався з логопедом, але й виконував улюблені українські пісні.

А відео, де ексрозвідник качає прес і водночас співає «О-о-ой, смере-е-еко! Розкажи мені смерее-еко», набрало величезну кількість переглядів на «Ютубі».

Крім того, Дмитро постійно займався реабілітацією ноги та руки. Навіть сказав, що буде працювати над собою доти, доки знайде силу піднятися на Говерлу. Тож для цього тренеру довелося внести корективи в курс реабілітації.

А коли домігся потрібних результатів і мрія про Говерлу вже не здавалася фантастичною, небайдужий меценат оплатив Дмитрові дорогу до Карпат та проживання.

Відтак бійцеві потрібно просто приїхати і, закумулювавши всі свої сили, піднятися на висоту 2061 метр.

 За чотири години піднявся на висоту 2 тисячі метрів

«Важко було», – зізнався потім Дмитро. Адже підйом із двома реабілітологами зайняв у чоловіка чотири з половиною години.

«Ми не очікували, що маршрут буде настільки складним, – підтвердив тренер, він же – фізичний терапевт і реабілітолог Микола Свищ. – Але ми й не очікували, наскільки мужньо та стійко триматиметься Дмитро.

Хоча коли ввечері після підйому запитали, наскільки б він за 10-бальною шкалою оцінив складність, то Дмитро зізнався: на 20-ть!»

Коли ексрозвідник піднявся на найвищу вершину України й побачив під собою землю й хмари, то перше, що промовив, – Слава Україні! А потім, не стримуючи емоцій, додав: «Говерла – супер!»

Підкоривши Говерлу, 31-річний Дмитро тепер мріє піднятися в гори Грузії. А реабілітаційний центр, надихнувшись прикладом ексрозвідника, очікує повернути до повноцінного життя й інших військовослужбовців, які свого часу отримали важкі нейротравми.

Безкоштовну реабілітацію спонсорує діаспора зі Штатів

Для бійців АТО реабілітація на сучасному обладнанні відбувається в центрі безкоштовно. Цією пропозицією за останній рік скористалися вже майже 40 ветеранів.

Адже центр фінансується благодійним фондом українських діаспорян зі Сполучених Штатів, які, до того ж, приймають до себе і важко травмованих, і тих бійців, які потребують протезування.

Втім обов’язковою складовою реабілітації, кажуть тренери, є особисте бажання людини працювати над своїм тілом, стати повносправним членом суспільства і навіть втілити свою найзаповітнішу мрію, як-от – підкорити Говерлу.

«Найбільше щастя, – каже керівниця фонду Юлія Сташків, – бачити, коли до реабілітаційного центру хлопці приїжджають в інвалідних візках, а додому повертаються власними ногами, хай навіть і спираючись на милиці».

Кожен, хто хоче фінансово долучитися до цієї архіважливої справи, може через інтернет вийти на сайт Благодійного фонду «Відродження захисників України» та внести свою лепту.

Тим паче, що схожі реабілітаційні центри мають відкритися у Львові та Харкові.

БІЛЬШЕ ВРАЖАЮЧИХ ТА ДУШЕВНИХ ЖИТТЄВИХ ІСТОРІЙ ЧИТАЙТЕ В ГРУПІ «ЖИТТЄВІ ДРАМИ»  В FACEBOOK! ЩОБ ПІДПИСАТИСЯ НА НЕЇ — НАТИСНІТЬ ТУТ! 

Друзі! Підписуйтесь на нашу сторінку Фейсбук і будьте завжди в курсі останніх новин.

Читайте також
Все про: київ, ато, війна на сході україни
В тему