Заміж Раїса вийшла ще будучи студенткою. Ох, які в них із Ромою були стосунки! Яка любов! Вони гуляли парком вечорами, насолоджувалися заходом сонця, шукали сузір’я, ходили в театр. А ще – він дарував їй букети квітів, які вона так любила, тож її квартира скоріше нагадувала квіткову крамницю. Якою щасливою вона була, коли він зробив їй пропозицію стати його дружиною!
Про це йдеться у газеті "Твій вибір".
Опісля було весілля. Невелике, але в заміському ресторані, куди запросили найближчих родичів і друзів, які насолоджувалися різними смаколиками, танцювали та гуляли алеями, котрі власники ресторану проклали в лісі, насадивши біля них різних квітів.
А далі почалися сімейні будні. Наповнені щасливим сміхом, радістю від обіймів та ранкових поцілунків, якими він будив її, щемливим очікуванням зустрічі, коли вона приготувала вечерю і знає, що він ось-ось прийде з роботи... Ці дні були сповнені радості і гармонії. Так було доти, поки в їхнє місто не переїхала його мати. Продавши будинок у райцентрі, вирішила жити ближче до єдиного сина.
– Добрий вечір, – десь за пів години після того, як Роман повертався з роботи, приходила і вона. – А я ось вирішила прийти до вас. Чому буду сама вдома скучати?
– Як чудово! – молодий чоловік щиро радів приходу матері. – Раїсо, став на стіл ще один прибор. Повечеряємо разом!
І Раїса, яка мріяла про романтичну вечерю для двох, ставила прибор, підставляла ближче до свекрухи тарілки зі смаколиками – і весь вечір слухала, яка вона погана господиня.
– Ой, ну хто так м’ясо готує? Крему у торт слід класти більше, він тоді буде смачнішим! Це не компот, а помиї! Хто вино купував? А, Раїса… Воно й видно. Хіба це вино? – здавалося, свекруха може придертися абсолютно до всього. Раїса інколи навіть дивувалася, звідки в одній людині може бути стільки жовчі.
Тим часом Роман наче не зауважував того, як його мама ставиться до його дружини. Згодом, коли молода дружина почала казати, що їй ставлення свекрухи не до вподоби, він пояснив, що це його мама, і вона має право зробити їй зауваження.
– Ти зрозумій, вона хоче нам лише добра, тому й підказує, як має бути краще, – сказав Рома. – Ти що, не любиш моєї мами?
У відповідь Раїса промовчала. Можливо, у неї й склалися б непогані стосунки з чоловіковою мамою, якби остання не була такою наглючою, як її називала Раїса. Тим часом свекруха і дійсно дозволяла собі все більше. Взяла за звичку кожного вечора приходити на вечерю, яку постійно критикувала. Згодом почала приносити на прання весь свій одяг. Тоді – вимагати гроші на свої потреби.
– Я твоя матір, і ти повинен дбати про мене, – казала Роману. – Тому купи мені путівку в санаторій, я хочу поліпшити здоров’я. Сину, в мене вже пальто дуже старе – варто купити нове. А разом і взуття. Не буде ж мама в старому ходити.
Поступово, отримуючи заробітну плату, Роман почав спершу запитувати маму, що їй купити, а те, що залишалося, ніс додому. За комунальні послуги, як і раніше, платили батьки Раїси. Вони ж давали доньці гроші на одяг, взуття і все інше, що було потрібно для життя молодої сім’ї.
– Рома, це неправильно, – не раз пробувала поговорити з коханим на цю тему Раїса. – Мої батьки працюють дуже багато. І забезпечують нас усім необхідним. А ти свою зарплату повністю витрачаєш на свою маму.
– То ось як ти заговорила про мою маму? – Роман враз розсердився. – Совість у тебе є? Це мій обов’язок – дбати про неї, розумієш?
– Ні, не розумію, – спокійно, але твердо відповіла Раїса. – Мої батьки забезпечують нас усім. А ти в цей час витрачаєш усі гроші на свою маму. Ти в останні місяці додому навіть сотні гривень не приніс.
Одне слово, між подружжям почалася сварка. Молоді люди й не помітили, як в квартиру увійшла мама Романа.
– О, гадюка почала сичати, – мовила вона. – Чуєш, сину? Твоя жінка вже дорікає тобі шматком хліба, який ти купив для матері? Ой, кого ти на грудях пригрів. Ой, мені погано. Сину, корвалолу дай.
Того дня Роман вперше вдарив дружину. Коли мамі після ліків стало легше, вона продовжила обзивати невістку і звинувачувати її в жадібності.
– Совісті я не маю? – не витримала Раїса. – Ваш син витрачає усю зарплату на ваші забаганки. Ви кожного дня весь вечір проводите в нас, не цікавлячись, чи не хочу я відпочити, зайнятися власними справами, і при цьому я не маю совісті? Це ви безсовісна.
– Сину! – свекруха аж підстрибнула від почутого. – Ти чуєш, як вона мене обзиває?
За мить Раїса вхопилася за щоку. Ляпас від чоловіка? Цього вона не очікувала. Її коханий Роман підняв на неї руку?
– Геть! Обоє! – молода жінка розлютилася. – Негайно забирайтеся з мого дому!
– Йдемо, сину, – мовила свекруха. – Завтра вона сама проситиме вибачення.
Проте вибачення ні Роман, ні його мати так і не дочекалися. Раїса подала на розлучення, яке збіглося з її закінченням навчання в інституті. Вона влаштувалася на хорошу роботу. Спершу невимовно скучала за колишнім чоловіком і водночас сердилася на нього за те, що підняв на неї руку. А згодом, в одній із поїздок за кордон, познайомилася з Арсеном Григоровичем. Він був керівником невеликої фірми. На десять років старший.
– Я така щаслива, – розповідала Раїса подрузі після весілля. – Мені так добре з Арсеном.
Тим часом в однокімнатній квартирі в іншому кінці міста мама Романа ридала і благала його одуматися.
– Сину, ти ж так скоро алкоголіком станеш, – говорила вона. – Ти ж випиваєш кожного дня. Куди таке годиться? Ну хочеш я піду і сама попрошу вибачення у Раїси? Так, я не мала рації щодо неї і каюся в цьому. От зараз піду і все їй розповім.
– Пізно, – крізь зуби мовив Роман і почав відкривати пляшку горілки. – Вона вийшла заміж. Я бачив його – він зробить усе, аби вона була щасливою.
Ксенія Фірковська
Друзі! Підписуйтесь на нашу сторінку Фейсбук і будьте завжди в курсі останніх новин.
