Життя

Після польоту в космос не повірити в Бога неможливо

Після польоту в космос не повірити в Бога неможливо

Коли 12 квітня 1961-го Юрій Гагарін став першим у світі космонавтом, маленький хлопчик із села Клишківці Чернівецької області сказав: «Ось виросту – й теж стану космонавтом!» Тоді слова 10-річного Льоні рідні сприйняли за жарт, дитячу мрію. І ніхто навіть уявити не міг, що мине 36 років – і ця мрія буде дійсністю, а маленький хлопчик стане першим і єдиним космонавтом незалежної України.

Про те, як зумів Леонід Каденюк здійснити те, що здавалося неможливим, йдеться у публікації в газеті «Твій вибір».

Поштовхом став політ Гагаріна

Народжений у сім'ї вчителів, Леонід Каденюк проте з дитинства мріяв літати. Тож після закінчення школи поїхав із рідної Буковини на Чернігівщину, де вступив до вищого військового авіаційного училища льотчиків. Через 10 років став льотчиком-випробовувачем. А ще через 11-ть – закінчив Московський авіаційний інститут.

На той час Леонід Каденюк уже мав колосальний досвід роботи як космонавт-випробовувач. Він здобув знання щодо роботи космічних кораблів «Союз», «Буран», орбітальної станції «Салют» і орбітального комплексу «Мир», а також американського космічного корабля Space Shuttle.

Саме останній факт став одним із вирішальних, коли другий Президент України Леонід Кучма домовлявся з тодішнім президентом США Біллом Клінтоном про те, аби американці взяли у свій екіпаж Леоніда Каденюка.

Як воно – жити в умовах невагомості

У складі команди шатла «Колумбія» Леонід Каденюк мав досліджувати, як в умовах невагомості будуть почуватися рослини із Землі. Зокрема – ріпа, мох та соя. Задля того він здобував знання з біології, екології, геології. Як космонавт мав студіювати астрономію, астрофізику.

Оскільки в польоті будь-що могло статися, то проходив підготовку з медицини. Але, як зізнався потім, «у космічному польоті навіть тих знань, які я здобув, не вистачало для того, щоб зрозуміти деякі речі там».

А що ж відбувалось у космосі, де наш космонавт був із 19 листопада до 5 грудня 1997 року?

Якщо ви думаєте, що українцем опанував страх, то помиляєтеся. Хоча так: була величезна напруга, аж поки космічний корабель не вийшов на орбіту. А от коли вже вийшов, то було страшенно цікаво бачити неймовірну красу нашої планети і порівнювати її з бездонною темнотою космосу.

«Мій колега, американський астронавт Джон Гленн, казав, що коли дивитися в ілюмінатор космічного корабля і бачити створене, то після цього не вірити в Бога неможливо. У мене також виникли приблизно такі ж відчуття. Так мене все це вразило. Ця краса Землі і космос…» – зізнавався потім Леонід Каденюк.

Леонід Каденюк
Леонід Каденюк

Суворого чоловіка зачаровувала краса, створена Господом. Але водночас налякало й навіть шокувало те, якої біди завдає планеті людина: «Були й негативні враження від того, що я побачив, – це надзвичайно тоненький прошарок атмосфери, який окутує Землю на фоні чорного космосу. Мене аж жах якийсь пройняв: невже в такому тоненькому прошарку існує життя... Там розумієш, наскільки неправильно живе суспільство. Маю на увазі створення ядерної, хімічної зброї – все це засмічує нашу біосферу».

Щодо життя в умовах невагомості і побутових труднощів, то найважче було Леонідові Каденюку звикнути спати, не лежачи на ліжку, а зависнувши посеред кімнати чи під стелею. Тож, аби забезпечити себе більш-менш комфортним спальним місцем, наш астронавт використовував замість ліжка – спальний мішок, який перед тим прикріплював до стіни корабля.

До речі, після повернення додому Леонідові Каденюку так само незвично було спати на ліжку, відчуваючи земне тяжіння. Проте адаптація на Землі відбувалася значно швидше, ніж у космосі.

А от від чого Леонід Каденюк навіть не збирався відмовлятися – так це від своєї національної ідентифікації.

Вирушаючи в безкраї простори зірок і вічної темноти, астронавт узяв із собою Прапор України, який розгорнув за тисячі кілометрів від Землі.

Ба більше: коли в астронавтів запитали, під яку музику вони хотіли би прокидатися зранку, наш Леонід Каденюк обрав Гімн України. Тож за весь період перебування в космосі екіпаж шатла «Колумбія» двічі прокидався під музику «Ще не вмерла», а наш Державний Гімн звучав над усією планетою!

Після того легендарного польоту Україна закріпила за собою статус космічної держави. Сам Леонід Каденюк став помічником Президента Кучми в галузі авіації та космонавтики, очолив Аерокосмічне товариство України, став головою Державного космічного агентства і навіть отримав найвищу з можливих державних нагород – «Золоту Зірку» Героя України.

Крім того, Леонід Каденюк написав п'ять наукових праць, а його книга «Місія – Космос», що вийшла друком 2017-го, стала бестселером.

Помер під час пробіжки

Звиклий усе життя розвиватися і вдосконалюватися, Леонід Каденюк і після слави та визнання не припиняв саморозвитку. Причому не лише розумового, а й фізичного.

Кожен свій день Леонід Костянтинович розпочинав із зарядки та бігу.

«Біг – це здоровий стрес для всіх систем організму. При цьому навантажуються серцево-судинна система, легені, нирки, печінка, м’язова система. Киснем наповнюється весь організм – аж до клітини, – пояснював він. – Але все має бути в міру. Бігаю не заради рекордів, а заради здоров’я». І варто було лише глянути на цього 60-річного чоловіка, аби зрозуміти: він молодий не лише душею, а й тілом.

Проте у віці 67 років не стало цієї енергійної та сповненої сил людини. 31 січня 2018-го Леонід Костянтинович, який на той час проживав у Києві, вийшов на ранкову пробіжку. На жаль, додому він уже не повернувся. Прямо під час бігу в нього стається серцевий напад. «Швидка», яка прибула на виклик, могла тільки констатувати смерть.

За рік до смерті український астронавт зізнався, що хотів би повторити досвід свого колеги-американця, який у 77 років удруге побував у космосі. Але ще раз піднятися в небеса змогла лише душа Леоніда Каденюка…

…Серед думок, що ними ділився перший і єдиний космонавт незалежної України, – багато глибоких, мудрих, навіть геніальних фраз. Але найбільше чомусь запали в душу ось ці слова: «Життя людини повинне починатися з мрії. Мрія допомагає переборювати труднощі, спрямовує, дисциплінує і допомагає добиватися своїх цілей».

Так що мрійте, люди!..

Україна та космос: факти, які змусять нас пишатися

  • Одним із засновників ракетобудування та сучасної космонавтики є Костянтин Ціолковський, предки якого походять із Волині.
  • Автором «траси», якою подорожували на Місяць космічні кораблі «Аполлон», став полтавчанин Юрій Кондратюк.
  • Автор схеми першого у світі реактивного літального апарата – уродженець Чернігівщини Микола Кибальчич.
  • Основоположником практичної космонавтики є Сергій Корольов із Житомира.
  • Конструктором відомої ракети-носія «Протон» став Володимир Челомей, чиє коріння з Полтавщини.
  • Перші у світі бойові ракети створив також полтавчанин Олександр Засядько, чиїм іменем навіть назвали кратер на Місяці.
  • Другим після Каденюка, хто в космосі розгорнув синьо-жовтий стяг, став космонавт NASA РендольфБрезник, який усиновив хлопчика з Дніпра.
  • Однією з найуспішніших астронавтів NASA стала українка за походженням ГайдемаріСтефанишин-Пайпер, яка чудово володіє українською мовою та є членкинею міжнародної скаутської організації «Пласт».
  • Українські фахівці дотепер беруть участь у створенні космічного транспорту, зокрема – двигунів до ракет-носіїв.
  • Розробкою ракетних комплексів та ракетно-космічних систем займається українське державне підприємство КБ «Південне».
  • До 2062 році Україна планує спорудити свою постійну базу на поверхні Місяця. Роботи вже розпочаті.

Оксана Бубенщикова

 БІЛЬШЕ ВРАЖАЮЧИХ ТА ДУШЕВНИХ ЖИТТЄВИХ ІСТОРІЙ ЧИТАЙТЕ В ГРУПІ «ЖИТТЄВІ ДРАМИ»  В FACEBOOK! ЩОБ ПІДПИСАТИСЯ НА НЕЇ — НАТИСНІТЬ ТУТ!

Друзі! Підписуйтесь на наш канал в Telegram та сторінку Фейсбук і будьте завжди в курсі останніх новин.

Читайте також
Все про: космос
В тему