Тепер із його допомогою людям легше буде опановувати Марс.
Коли 26 квітня 1986-го на Чорнобильській АЕС вибухнув реактор, обізнані люди заціпеніли від страху. Адже наша цивілізація ще не переживала техногенної катастрофи такого масштабу, - йдеться у газеті «Твій вибір».
У ліквідаторів, які гасили пожежу на ЧАЕС, навіть шкіра злазила живцем. Настільки сильний був у них ступінь опромінення.
Хтось від впливу радіації вмирав швидше. У когось діагностували хвороби, з якими люди боролися роками. Тоді масово в українців діагностували лейкемію, рак щитоподібної залози та грудей. І лякали, що найгірше чекає на нас попереду. Бо радіація, мовляв, буде руйнувати гени всіх живих істот, і вони почнуть народжувати мутантів.
Ці черви виявилися стійкими до опромінення
На щастя, аж настільки страшних наслідків ми не побачили. Ба більше, науковці почали зацікавлено спостерігати, як на землях, що найбільш постраждали від радіації, життя не просто не зникло. Навпаки – природа без втручання людини почала відновлюватися.
Зараз у 30-кілометровій зоні довкола ЧАЕС мешкають рисі, ведмеді, червонокнижні коні Пржевальського. Загалом науковці тут виявили 75 видів тварин, які занесені до Червоної книги. Дослідники зацікавлено спостерігають, як свійські корови здичавіли і перетворилися на табун диких тварин, який живе за своїми внутрішніми правилами.
Світ рослин у Чорнобильській зоні теж має чим подивувати. Адже він налічує майже 120 видів лишайників, 20 видів мохів і майже 1300 видів рослин. Причому 46 видів флори занесені до Червоної книги.
А ще вчені, коли досліджували високорадіоактивне середовище Чорнобиля, звернули увагу на таких живих істот, як нематоди. Це червоподібні тварини (колись їх називали круглі черви), в яких учені не виявили ніяких ознак пошкодження радіацією геномів (тобто генетичної інформації організму).
Група біологів на чолі з Софією Тінторі з Нью-Йоркського університету вважає, що це відкриття свідчить не про безпечність Чорнобильської зони, а про стійкість нематод і про їхню здатність адаптуватися до умов, не безпечних для існування інших видів.
До речі, ці червоподібні тварини вже й раніше демонстрували виняткову живучість. Деякі з них тисячами років перебували в умовах вічної мерзлоти, а коли їх розморожували, то нематоди знову оживали.
Як пояснила біологиня, ці істоти мають спрощений геном і недовгий життєвий цикл. Таким чином науковці можуть за короткий час дослідити життя кількох поколінь нематоди. І це робить її ідеальною для дослідження різних аспектів, від біологічного розвитку до реакції на токсини.
Саме за таким принципом біологи досліджували вплив радіації на гени цих червоподібних тварин. І після всебічного аналізу команда науковців не виявила ніяких доказів генетичного впливу Чорнобильської зони на геноми черв’яків.
Таким чином вивчення нематод здатне допомогти в експериментах із відновлення ДНК різних живих істот. А отримані дані можна буде в перспективі застосувати в медицині. Зокрема – знайти відповіді на запитання, чому деякі люди більш сприйнятливі до раку, ніж інші. «Розуміння того, чому люди по-різному реагують на агенти, які ушкоджують ДНК, дозволить краще усвідомити наші власні фактори ризику», – пояснила Софія Тінторі.
Ці живі організми фактично харчуються радіацією
Але на цьому експерименти в Чорнобильській зоні не вичерпалися.
У безпосередній близькості до 4-го реактора, де стався вибух, вже інша група вчених виявила живі організми.
Так, на стінках сумнозвісного реактора вона помітила стійкого чорного грибка, міжнародна назва якого латинською звучить як сladosporium sphaerospermum.
Дослідники з’ясували, що цей грибок не просто вижив в умовах високого опромінення, а й пристосувався використовувати радіацію як джерело енергії.
Таку властивість – поглинати радіацію для своєї життєдіяльності – грибок отримав завдяки тому, що має меланін (цей пігмент, до речі, міститься також у шкірі людини, і саме завдяки меланіну наша шкіра під впливом сонячних променів змінює свій колір на коричневий).
Завдяки меланіну чорний грибок здійснює радіосинтез (нагадаю, що зелені рослини за тим же принципом здійснюють фотосинтез – тобто під впливом сонця поглинають вуглекислий газ). І тому в місцях, де високий рівень радіації, чорний грибок росте навіть краще, ніж у місцях, де рівень радіації низький.
Якщо повернутися до меланіну, то у шкірі людини він виконує функцію щита. Тобто захищає від шкідливого ультрафіолету, що його випромінює Сонце. А от у чорному грибку «меланін робить більше, ніж щит: він полегшує виробництво енергії», – пояснив еволюційний біолог Ратгерського університету (штат Нью-Джерсі, США) Скотт Треверс.
Це стане справжнім рятунком для астронавтів
На думку вчених, дослідження феноменальних властивостей сladosporium sphaerospermum допоможе науковцям створити в майбутньому високоефективні радіаційні щити, які зможуть захистити людину не лише на Землі, але й у Космосі.
Річ у тім, що наша планета захована в озоновий шар, який відбиває промені Сонця. А от коли людина опиняється в Космосі (це насамперед стосується астронавтів), то без захисного озонового шару піддається потужному впливу радіації. І саме це є однією з найбільших перешкод для довготривалих космічних місій людей.
До прикладу, за одну подорож на Марс і назад людина без захисної атмосфери Землі та магнітного поля може отримати 60% від допустимої прижиттєвої норми опромінення. Відстань до Місяця, звичайно, значно ближча. Але все одно люди не зможуть перебувати поза земним середовищем надто довго, не маючи захисту від космічної радіації.
Натомість чорний грибок – чудовий вихід із ситуації, вважають учені. Його можна вирощувати шарами необхідної для захисту товщини прямо на борту космічного корабля, просто підживлюючи потрібними речовинами. А шар завтовшки в 21 см «значною мірою зведе нанівець річну дозу, яку астронавти можуть отримати на Марсі», – вважають науковці.
Отож, хоча аварія на ЧАЕС і принесла багато біди, але Чорнобильська зона стала місцем для досліджень, яких ніде в світі більше не здійснити.
Ніна Грицюк
Друзі! Підписуйтесь на нашу сторінку Фейсбук і будьте завжди в курсі останніх новин.
