Розійшлася з чоловіком під час вагітності, пережила втрату дитини, а завдяки балету знайшла кохання

Про себе Катерина Кухар каже: весела, життєлюбна, оптимістична. Але в той же час зізнається: вона строга, сварлива й норовлива.

Які риси характеру допомогли жінці стати однією з найкращих балерин світу? Чому не склався шлюб із першим чоловіком? І що повернуло до життя після втрати дитини? - йдеться у публікації в газеті «Твій вибір».

Вражаючі факти із життя прими, яка незабаром зустріне 38-річчя.

Перші кроки в балеті були залиті слізьми

Маленька, худенька, з витонченими манерами, Катерина однак завжди була бійцем. Це вона довела, щойно прийшла в дитячий садок і в перший же день побилася з хлопчиком, який наводив страх на всю групу. Надалі битися з хлопчиками Каті не доводилося, а от пробивати собі шлях по життю балерина мусить дотепер.

– Заради моєї кар’єри рідні теж не раз жертвували собою. Бабуся, приміром, покинула посаду начальниці на заводі, щоб мати час возити на заняття мене, улюблену внучку, – зізналася Катерина Кухаренко в інтерв’ю з радіоведучим Славою Дьоміним. – А от мені, вважаю, нічим не довелося жертвувати заради балету. Бо всі жертви заради улюбленої справи – це просто певні обмеження, з якими я змирилася.

Ці, як зазначила Катерина, обмеження розпочалися ще в дитинстві.

– Коли я готувалася до вступу в хореографічне училище (тобто у вісім років), то, щоб отримати необхідну розтяжку, викладачка клала мені ноги між диваном і стільцем, я шпагатом зависала в повітрі – і так мусила провести 15 хвилин, не маючи права навіть на міліметр змінити положення тіла. Було важко і боляче. Сльози котилися горохом. Я не розуміла, за що маю терпіти ці муки. І збагнула, лише коли через рік отримала на вступних іспитах максимальну кількість балів, – пригадує Катерина. – У період активного росту мені дуже хотілося солодкого. Але морозива, цукерок, тістечок, навіть мучного я не мала права їсти. А, щоб бути тоненькою, як дощечка (бо я мала випуклі сідниці), щодня додатково навантажувала себе фізичними вправами. Хоча зараз розумію: насправді я мала дуже соковиті форми.

Мізерні зарплати і бите скло від заздрісників

Розповідаючи про закулісне життя балету, Катерина зізналася: де успіх, там дуже багато заздрісників. І проявляється це не лише у плітках, а й фізичній розправі.

– Торік, вибігаючи на сцену, я ледь не травмувалася об бите скло, яке мені щедро насипали на сходи перед сценою, – пригадала прима. – Я знаю, хто це скоїв. Але за характером я – не мстива. Тож хай це залишиться на совісті заздрісників.

Не стала приховувати Катерина Кухар і тему нетрадиційної орієнтації в балеті. Хоча й зауважила: в Україні гомосексуалістів відсотків 10 – 15. А в Європі їх справді багато в балеті.

Сама ж Катерина хоч і має традиційну орієнтацію, але без «зіркових» забаганок не обходиться й у неї. Так, їдучи на гастролі, прима ставить умову, аби в її готельному номері завжди були свіжі квіти, ароматичні свічки, апельсиновий фреш і трав’яні чаї, особливо ромашка.

– Я думаю, прима-балерина заслуговує мати свої маленькі побажання і… – додає, – великі гонорари. Це світова тенденція. І сподіваюся, до України вона також дійде. Бо наразі в Національному оперному театрі балерина-початківець отримує в межах десяти тисяч гривень. Коли йдеться за провідну танцівницю, то під час закордонних гастролей вона в середньому отримує до п’яти тисяч доларів за виступ. Хоча мій максимальний гонорар становив десять тисяч доларів (близько 250 тисяч гривень, – авт.)

А от щодо «шабашок» на корпоративах, на які охоче зголошуються зірки шоубізу, то Катерина на жодне із запрошень (бо такі надходили не раз) не погоджувалася. Вважає, розважальні заходи і високе мистецтво – речі не сумісні.

«Чому це Саша не цікавиться мною як жінкою?»

Натомість займатися хатньою роботою – це для Катерини не просто прийнятно, а навіть приємно. «Особливо люблю доглядати вазони: орхідеї та фіалки», – зауважує прима.

Говорячи про сімейний уклад, Катерина каже: головна в їхньому домі – мама. А от про чоловіка жартує: в нього добре виходить прасувати.

– Із Олександром Стояновим ми разом десять років. Знайомі – 12-ть. Коли мені вперше сказали, що я маю з ним станцювати, я подумала: «О, Боже!» Бо хоча він здібний та перспективний, але для роботи в дуеті потрібен досвід, а Саша був щойно з училища. Проте вийшло, як у пісні: «Я його зліпила з того, що було».

Хоча насправді Олександр Стоянов – стратег іще той. Він бачив, як зневажливо Катя «відшиває» залицяльників. А тому зайняв позицію вичікування: не був нахабним і напористим, поводився галантно. І це якраз зачепило Катерину.

– Моє жіноче еґо не могло заспокоїтися: чому це Саша не цікавиться мною як жінкою? Може, він «не з нашого табору»? І, щоб отримати відповідь, я сама стала ініціатором нашого першого поцілунку, – зізнається прима.

Хоча пара вже тривалий час разом, проте Олександр не втомлюється дивувати свою половинку. От, останній його романтичний подвиг – поїздка в Берлін. 2800 км чоловік здолав власним авто заради купівлі сережок, які Катя мріяла вдягнути на Новий рік. Причому дружині він нічого не сказав, а просто зганяв, поклав цей дарунок в коробочку та сховав під ялинку.

Первістка народжувала вже без чоловіка

– Удома й на роботі я – це дві різні людини. Під час репетицій ми із Сашею дуже часто сваримося. Бо я вимагаю максимальної віддачі балету, максимально точних рухів, – каже Катерина. – Натомість поза роботою ми сваримося через Сашину швидку їзду, а вдома – через безлад, який він влаштовує з дітьми. Хоча серйозно ми ніколи й не сварилися.

Щодо дітей, то Олександр хотів би ще й третю дитину. А от Катя зізнається: вона би хотіла ще потанцювати.

– Кожна відповідальна балерина розуміє: щойно вона завагітніє, виступи доведеться відкласти. Особисто я весь період вагітності присвячувала виношуванню дитини. До речі, коли вперше прийшла на УЗД переконатися, чи дійсно вагітна, лікар, почувши, що моя вага 42 кілограми, сказав: «Дівчино, з такою вагою це не реально». А коли діагноз підтвердився, він проводжав мене поглядом: «Сталося чудо!» – усміхається, пригадуючи, балерина.

Але щойно син Тимур з’явився на світ, Катерина відразу взяла себе в руки, щоб повернутися у форму. І через три місяці вже їхала на гастролі.

До речі, на момент народження Тимура Катя розірвала стосунки з батьком Тимура (це був не Олександр Стоянов) і досі не спілкується з першим чоловіком. Про причини розриву каже просто: «Ми з ним – люди однакового характеру: обидва спалахуємо, як сірники. А два плюси чи два мінуси не можуть разом ужитися».

«Чула плач новонароджених і божеволіла від горя»

Крім утрати першого великого кохання, Катерина Кухар пережила й утрату дитини. Тож, коли зараз жінка згадує про це, не може стримати сліз:

– Досі пам’ятаю, як я лежала в палаті пологового, чула плач новонароджених і сходила з розуму. Цілодобово в мене були затягнуті штори. Світ був немилим… А ще в пологовому була кімната, де перебували дітки, від яких відмовилися мами. Божеволіючи від утрати власного маляти, я часто ходила до тих покинутих діток. І думки приходили всякі…

Душевний біль був такий, що найсильніші антидепресанти не допомагали. Тільки завдяки улюбленій роботі Катя знову навчилася любити життя. Завдяки коханому чоловікові Олександру народила донечку Настю. Тому жінкам, яких спіткало таке ж лихо, радить: із утратою дитини не варто ставити хрест на своєму житті, бо, хоча рана лишиться назавжди, проте попереду неодмінно будуть і хороші миті.

Катерина для дітей – це строгий поліцейський

Розповідаючи про теперішнє сімейне життя, Катерина Кухар зізнається:

– В нашій сім’ї для Тимура і Насті мама – строгий поліцейський, а тато – добрий поліцейський. З татом діти дозволяють собі все. Бабуся надто добра з онуками. А я – єдина людина в домі, яка дисциплінує сина та доньку. Особливо строго я ставлюся до сина, щоб він виріс мужнім чоловіком.

І Тимур, якому вже десять, виправдовує мамині сподівання. Він успішно займається футболом. Завдяки зірковій мамі підкорює серця дівчаток, яких запрошує до мами на репетиції і спектаклі та проводить за куліси.

А от донечка Настя – вся в маму. Вона любить гарні речі. Увагу чоловіків сприймає як належне. Почувається королевою. І, можливо, колись вона знайде такого чоловіка, котрий скаже ту ж фразу, яку Олександр перед одруженням промовив Катерині: «Своє життя я хочу присвятити тому, аби зробити тебе щасливою».

Ксенія Покровська