Війна та побут – поняття не сумісні? Пропонуємо вам ознайомитися зі списком речей, які з’явилися в наших помешканнях завдяки військовим.
Вважаєте, що всі блага цивілізації справа рук науковців? Ні, багато речей, якими ми користуємося щодня, вигадали не у лабораторіях, а на полігонах. Нині ці предмети так прижилися в нашому побуті, що ми зовсім не асоціюємо їх із військовою діяльністю.
Каністра


В чому перевезти бензин? Ну звичайно, у каністрі. Можливо, вам невідомо, але винайшли цей резервуар для рідин інженери Третього рейху в рамках секретного проекту на замовлення самого Гітлера, причому ще до початку Другої світової. Вже 1938 року керівництво активно забезпечувало армію цими ємкостями в очікуванні початку бойових дій. Тоді німецькі склади були забиті тисячами каністр.
Мікрохвильова піч
Сьогодні мікрохвильова піч – абсолютно буденна річ. Проте її історія починається під час Другої світової війни.
Американський інженер Персі Спенсер працював у компанії Raytheon, що виготовляла обладнання для радарів. Історія твердить, що вчений проводив експерименти з магнетроном, коли помітив, що шматок шоколаду в його кишені (за іншою версією –бутерброд на столі) розплавився.
1946 року він отримав патент. Через рік першими у світі мікрохвильовими печами користувались у солдатських їдальнях. Зазвичай прилад розморожував м’ясо. Тоді піч була у людський зріст і важила до 350 кг. І лише 1949 року налагодилося серійне виробництво. Тоді ціна печі становила близько 3000 доларів.
Суперклей
Історія суперклею тісно пов’язана з військовою справою. Хімік Гаррі Кувер 1942 року проводив дослідження з метою розробки оптичних прицілів. У ході одного експерименту він отримав суміш, яка міцно і швидко скріплювала деталі.
Чайні пакетики
Винахідником чайного пакетика вважається торговець Томас Салліван. 1908 року він, замість розфасувати чай у бляшані банки, набив ним маленькі шовкові мішечки. Чоловік вважав, що чайне листя у менших кількостях продаватиметься краще. Проте покупці почали заварювати чай просто з пакетиком. Одначе такий спосіб заварювання не став надто популярним. І лише в роки Першої світової війни чайні пакетики почали використовувати масово.
Цукерки M&M’s
Автор цукерок M&M’s Форрест Марс під час Громадянської війни в Іспанії побачив, що солдати їдять шматочки шоколаду в глазурі, яка не дозволяла йому танути на сонці. Він відтворив рецепт у США. Саме такі цукерочки входили в пайок американських солдатів, які служили у гарячих країнах.
Наручний годинник
Раніше шановані та багаті люди носили годинники на ланцюжках. Проте у битві такий потрібний аксесуар було дуже легко загубити. Саме солдати жорстокої англо-бурської війни першими додумалися кріпити годинник на руку. Минуло декілька років, перш ніж компанія Mappin & Webb використала цей досвід для виробництва перших у світі наручних годинників. Тоді вони призначалися лише для армійців.
Тефлон
Будь-яка домогосподарка мріє про сковорідку з тефлоновим покриттям. І це не дивно, адже на такій пательні нічого не пригорить, а мити її дуже легко. Проте ще 6 квітня 1938 року американський винахідник Рой Планкетт про це нічого не знав. Науковець помітив, що газоподібний тетрафторетилен в охолодженому балоні ставав міцним. Такий матеріал хімічно- і термостійкий, а ще вражав дуже низьким коефіцієнтом тертя. Однак тефлон не відразу зацікавив промислових виробників. А от військові підхопили цю ідею. Ним покривали антени радарів, з нього виготовляли підшипники та деталі до військової техніки. І лише у 50-х роках минулого століття тефлон почали використовувати поза воєнними цілями.
Сублімація продуктів
Сублімація – це спосіб консервації продуктів шляхом швидкого і повного видалення вологи. Це дозволяє продуктам збільшити термін придатності та максимально знизити вагу і не втратити своїх корисних властивостей. Не дивно, що така технологія розглядалася лише для потреб армії.
Сублімацію винайшов 1921 року радянський учений Лаппа-Старженецький. Використання сублімації було поширене в роки Другої світової для виробництва сухих кровозамінників та антибіотиків. Але високотехнологічна «сушка» сьогодні стала явищем масовим.
Скотч та ізострічка
Ізострічкою користувалися ще в 1910-х роках. Через десятиліття Річард Герлі Дрю зробив стрічку, яка не лише липнула, але і легко знімалась. Уже через два роки він вигадав скотч – прозору клейку стрічку, яку часто використовували для лагодження різних речей.
А 1943 року мати двох моряків і працівниця фабрики, де виробляли озброєння для фронту, написала лист президентові Рузвельту, в якому виклала свою ідею про те, що стрічки повинні бути водонепроникними та більш зручними у використанні. Рузвельт передав лист у Johnson & Johnson, де і розробили продукт, який тепер відомий усім, як ізострічка – клейка пластикова міцна стрічка, яку легко приклеїти і видалити. У воєнні часи її постачали на фронт, а після закінчення війни ізострічка надійшла в продаж у господарські магазини.
Одноразова бритва Gillette
Кінг Кемп Жиллетт створив одноразовий станок ще 1903 року. Тоді продукт провалився через високі ціни і конкуренцію. Але через десяток років Жиллетт уклав контракт на постачання 3,5 млн станків для гоління і 36 млн змінних лез для американських солдатів у Першій світовій війні. В один момент мільйони чоловіків зрозуміли, наскільки зручний станок Gillette.
Також вам буде цікаво про:
6 улюблених страв, які з’явилися випадково
Друзі! Підписуйтесь на нашу сторінку Фейсбук і будьте завжди в курсі останніх новин.