Поради

Книги Пауло Коельйо. Що почитати?

Книги Пауло Коельйо. Що почитати?

А ви знаєте, як правильно читати книги Пауло Коельйо? Ні? Тоді ця стаття написана саме для вас! Матеріал розповість, з якого твору краще розпочинати знайомство з творчістю бразильського письменника.

Незважаючи на те, що в останні роки письменник пише не так вже багато, Пауло Коельйо досі входять в десятку найпопулярніших авторів світу. Його ім’я таке ж відоме Джоан Роулінг, Стівен Кінг та Ден Браун.

В чому секрет успіху бразильця? І чому його твори надихають читачів з усього світу? Аби зрозуміти душу автора, для початку варто дізнатися дещо з його біографії.

Шизофренік та окультист

Таємниця митця проста: все що він описував у своїх творах – відбувалося з ним насправді.

Його запроторили у психлікарню власні батьки тільки через те, що юнак мріяв стати письменником. У закладі Пауло лікували від неіснуючої шизофренії. Хлопець тричі тікав з лікарні і стільки ж його повертали назад. Коли юнака «вилікували», він поступив у юридичну школу. Проте, не затримався там на довго. Кинув навчання та приєднався до хіпі. З ними, майбутній письменник, подорожував світом. Під час таких подорожей, Коельйо балувався наркотиками.

Чоловік писав пісні для відомих у Бразилії співаків, грав та ставив спектаклі у театрі, працював журналістом. Паралельно цікавився чорною магією, релігіями, містикою та захоплювався ідеями окультиста Алістера Кроулі. Його звинувачували у антиурядової діяльності. Від тюрми митця врятувало те, що він колись лікувався у психлікарні. Проте, подейкують, що катувань, зі сторони силовиків, йому уникнути не вдалося.

Тепер зрозуміло, чому люди з усього світу захоплюються його творами? Людині, яка жила у психлікарні, була арештована, практикувала магію, багато подорожувала та спілкувалася з цікавими і відомими людьми є чим поділитися з читачем.

Коельйо – не належить до одного з тих авторів, в яких закохуються з першої книги. Чому? Деякі твори письменника дуже тяжкі і непідготовленому читачу будуть незрозумілими.

Загалом, всі праці бразильця можна розділити на дві категорії:

  • Сюжетні;
  • Філософські.

Часто ці категорії тісно переплітають.

Отже, яку книгу Пауло Коельйо варто почитати першою?

Читайте також:

1 крок

Розпочати знайомство з творчістю автора слід з однієї із цих трьох книг:

  • «Диявол і сеньйорита Прим» (2000);
  • «Вероніка вирішує померти» (1998);
  • «Одинадцять хвилин» (2003)

Чому? Сюжет простий для сприйняття, в основі хороша інтрига, а філософський підтекст, хоча і чітко проглядається крізь рядки, не перетягує всю увагу на себе. Ці романи читаються на одному диханні та манять у світ автора.

2 крок

Прочитавши вищеназвані три твори, можна переходити до більш складніших історій. А це:

  • «Біля ріки Ріо-П’єдра сіла я й заплакала…» (1994);
  • «Бріда» (1990);
  • «Переможець залишається один» (2009);
  • «Шпигунка» (2016);
  • «Адюльтер» (2014).

Ці п’ять книг дещо поступаються за сюжетом попереднім творам. Мотив, в якійсь мірі банальний та передбачуваний. Іноді гостро не вистачає інтриги і сама лінія розвивається аж надто рівно. Проте, вже більше проривається на поверхню філософська думка. У цих книгах герої не ховають своїх емоцій та переживань. Автор вдало описує їхній душевний стан. Знайомлячись з роздумали героїв цих книг, мимоволі ловиш себе на думці, що і сам в певній період свого життя переживав щось подібне.

3 крок

Лише після знайомства з декількома книгами, які згадані вище, вам можна приступати до читання творів, які уже увійшли у історію світової літератури:

  • «Алхімік» (1987);
  • «П’ята гора»  (1996);
  • «Заїр» (2005);
  • «Відьма з Портобелло»  (2006).

Ці чотири романи – перлини у творчому доробку бразильця. В цих історіях закладений дуже зміст, усвідомити усю глибину якого з першого разу досить складно, проте можливо. Сюжет цих книг близький читачеві. Герої романів шукають своє місце у світі.

Непідготовлена аудиторія не зрозуміє суті цих творів. Однак, людина, яка вже знайома з стилем автора, полюбить ці романи.

4 крок

А тим, хто хоче з головою пірнути у світ Пауло Коельйо, варто прочитати наступні праці:

  • «Паломництво» або «Щоденник мага» (1987);
  • «Як течія річки» (2006);
  • «Валькірії» (1992);
  • «Мактуб» (1994);
  • «Книга Воїна Світла» (1997);
  • «Пророк» (2010);
  • «Алеф» (2011);
  • «Рукопис, знайдений в Аккрі» (2012).

Сюжет у цих виданнях відсутній. Читаючи їх ви знайомитесь із внутрішнім світом автора, заряджаєтесь його енергетикою, вбираєте його знання. Письменник ділиться найпотаємнішими думками та переживаннями, намагається наблизити аудиторію до космосу, в якому побував сам.

Якщо книги з попередніх категорій можна проковтнути за одну ніч, то ці романи потрібно читати декілька тижнів, аби вловити хоча б половину настанов, які дає автор.

Знайомитись з творчістю Пауло Коельйо варто поступово і не поспішаючи. Хоча ім’я автора популярне у світі сучасної літератури, його роботи не можна назвати масовими.

Світлана Ковб

Друзі! Підписуйтесь на нашу сторінку Фейсбук і будьте завжди в курсі останніх новин.

Все про: Дозвілля
В тему