Жодну кухню не можна уявити без дошки для нарізання. У когось вона традиційна дерев’яна. Хтось більше любить використовувати пластмасову. А в заможних господах можна побачити скляні та навіть мармурові дошки.
То які з них кращі для приготування їжі, а які – для подачі вже готових страв? І які небезпеки може приховувати кожен із видів дощечок? Спробуємо розібратися…
Дерево чи скло?
Поверхню для нарізання почали застосовувати ще первісні люди. Щоправда, замість ножа в них була сокирка, а замість дошки – звичайнісінький пеньок. Тож можна уявити здивування тодішніх господинь, якби вони зазирнули на сучасну кухню.
– Серед найпопулярніших дощок для нарізання дотепер залишаються вироби з дерева, – зауважує кухар та кулінарний блогер Андрій Альохін. – Вони зручні, недорогі, естетичні. Єдиний мінус – дерев’яні дошки мають волокнисту структуру, ідеально їх вимити неможливо, і через це така поверхня з часом перетворюються на розсадник небезпечних бактерій.
Ось чому професійні кулінари радять змінювати кухонну дошку через декілька місяців застосування, максимум – через шість. А кому такий варіант не підходить – може обирати скляні поверхні. Таку дошку, що б на ній не різав, – легко помити під проточною водою й отримати ідеально чисту поверхню. От тільки скляна дошка дуже швидко затуплює ножі.
А як вам мармур?
Що ж до мармурових поверхонь, то вони ідеальні для розкочування тіста чи приготування шоколаду. Розкішно виглядатиме страва, яку ви подасте на святковий стіл прямо на мармуровій дошці. А серед її мінусів – вага, ціна та те, що на цьому камені не варто щось нарізати, аби не пошкодити гарної поверхні.
– Куди легше для ефектної подачі сирної чи м’ясної нарізки використовують грубі дерев’яні дошки, – розповідає шеф-кухар ресторану кавказької кухні Алік Мкртчян. – Щоб гарантувати санітарні норми таких поверхонь – після кожного контакту з готовими м’ясом, рибою або сиром дошку треба мити гарячою водою та мильним розчином. А щоб після ретельного миття дерев’яна дошка не деформувалася, її рекомендується періодично змащувати лляною олією. Натомість коли дошка контактує лише із сухими продуктами (наприклад хлібом), то її взагалі не треба мити, щоб довше зберігала гарний вигляд.
Для м’яса та риби – окремі поверхні
– Зважаючи на мету застосування, дошки мають бути окремі для різних видів продуктів. Одні – для сирих риби і м’яса (на них розвивається найбільше небезпечних бактерій). Інші – для овочів і фруктів. Ще інші – для хліба, – зазначає Андрій Альохін. – Для сирих м’яса та риби краще використовувати пластик. Бо після таких продуктів дошку треба мити з великою кількістю води та мила. Для нарізки овочів та фруктів найкраще використовувати скло і дерево. Натомість для подачі страв на стіл гарно підійдуть скло, мармур та вулканічна порода.
А от для лінивих господинь шеф-кухарі радять спробувати одноразові картонні дошки. Їх зручно використовувати на природі, а також для роботи з оселедцем чи іншою рибою, яка має специфічний запах. Таку дошку один раз використав, викинув – і ніякої мороки.
Ніна Грицюк
Друзі! Підписуйтесь на нашу сторінку Фейсбук і будьте завжди в курсі останніх новин.
