Щойно в магазинах і на ринку з′являються кавуни, як рука так і тягнеться купити смугастого красеня.
Але, перш ніж опинитися на столах українців, кавун пройшов довгий шлях, протяжністю тисячі років і десятки тисяч кілометрів! Та й вирощували його колись зовсім не заради солодкої м?якоті. Не знали? Тоді читайте! Про це йдеться у газеті «Твій вибір».
Колись ріс в Африці і був гірким
Справжня батьківщина кавуна не спекотні українські степи, а пустельні та напівпустельні райони Південної Африки! Уявляєте, як цей велетень виживав у таких умовах? На посушливому континенті він був джерелом вологи для подорожніх і тварин, і саме тому його цінували насамперед за воду, а не за смак. Бо й сам кавун, коли ріс у диких умовах, був дрібним, твердим і гірким.
Перші згадки про вирощування кавуна сягають Давнього Єгипту. А це приблизно 4 тисячі років тому. Його навіть знаходили в гробницях фараонів! Потім кавун поширився по всьому Середземномор′ю, а до Європи потрапив завдяки арабам, які привезли його до Іспанії у X столітті.
На українські землі кавун, імовірно, потрапив у XIII – XIV століттях: разом із татаро-монголами або ж через торгові шляхи з Османської імперії (тобто із сучасної Туреччини). Спочатку кавун не був популярним. Довгий час його вирощували тільки на півдні. А через посередній смак – не спішили культивувати в інших регіонах.
А от улюбленцем літнього раціону він став у XVIII – XIX століттях, коли селекціонери покращили його смакові якості. На Поліссі ж кавун почали вирощувати лише в останні десятиліття, коли стрімко став змінюватися клімат та вдалося вивести нові сорти цієї культури.
Має жовту м’якоть і медовий смак
Сьогодні світ кавунів просто вражає! Бо тепер ми можемо ласувати спеціально виведеними сортами із жовтою м′якоттю та медовим смаком або червоними всередині, але з білою шкіркою.
Для тих, хто не любить випльовувати кісточки чи безкінечно їх виколупувати, вивели безнасінні кавуни. А в Японії, для зручності транспортування та нарізання, вирощують квадратні кавуни. Щоб вони набули такої форми, молоді плоди поміщають у спеціальні форми-куби.
А ще – пам?ятайте: кавун – це не фрукт, а ягода! Хоч і гігантська, але ягода. Так само, як і огірок.
Помічний для серця, судин і зору
Кавун – справжня скарбниця корисних речовин! Понад 90% його вмісту – це вода, тож він чудово втамовує спрагу, освіжає та допомагає організму виводити токсини. У м′якоті є вітамін С – для імунітету, вітамін А – для зору та шкіри, калій – для серця та тиску, цитрулін, який покращує кровообіг, а також лікопен – потужний антиоксидант, що не дає старіти клітинам нашого організму та (за деякими дослідженнями) може навіть знижувати ризик онкологічних захворювань.
Насіння кавуна – теж цінний продукт! Його можна висушити, підсмажити й отримати смачний перекус, багатий на білок, магній, цинк та здорові жири. У Китаї, наприклад, смажене кавунове насіння дуже популярне. Навіть біла частина шкірки кавуна корисна для травлення, позаяк містить багато клітковини. Не хочете гризти шкірку – приготуйте з білої частини варення або цукати.
А от із солодкої м′якоті можна зробити салат, додавши фруктів, насіння, йогурту без цукру, чи приготувати фреші та смузі, сорбет і морозиво.
Щоб і взимку ласувати кавунами, беруть цілі, без пошкоджень плоди і зберігають у прохолодних темних місцях на солом?яних підстилках або підвішують у сітках (щоб не було контакту з твердою поверхнею). Навіть квасити кавунчика можна! І смак такого делікатесу точно здивує.
Але головне в процесі ласування – знати міру. Для здорової людини денна норма кавуна становить 1 – 1,5 кілограма. Але якщо у вас цукровий діабет, захворювання нирок із порушенням відтоку сечі, схильність до діареї, метеоризму або каменів у нирках (особливо фосфатних), а також індивідуальна непереносимість чи алергія, – то краще проконсультуйтеся з лікарем.
Як купити найсмачнішого смугастика?
Обирати стиглого й солодкого кавуна – це ціле мистецтво! Тут треба застосувати і слух, і зір, і силу рук.
Чоловіки люблять брати кавун, стискати і слухати: тріснув – значить, стиглий. Окрім того, якщо по кавуну постукати, то стиглий плід видає дзвінкий, чистий звук.
Кожен кавун має на боці світлу пляму – це те місце, яким він лежав на землі. У стиглого пляма повинна бути велика й темно-жовта.
Хвостик кавуна має бути сухим і ламким. Це означає, що кавун дозрів і «відірвався» від грядки.
Продавці на ринку завжди закликають брати великого кавуна, бо він, мовляв, буде найсолодшим. Але не забувайте, що продавцям хочеться продати вам якнайбільше товару, щоб отримати більше грошей. Тому навіть середній, але важкий для свого розміру кавун, може бути солодким.
І наостанок – про кавуни-рекордсмени! Найбільший у світі плід, зафіксований у Книзі рекордів Гіннеса, важив понад 159 кілограмів! Уявляєте, скільки людей ним тоді поласувало?..
Ніна Грицюк
На фото glavcom.ua: ось такий кавун сорту Кароліна Крос виріс 2018 року на Херсонщині
Друзі! Підписуйтесь на нашу сторінку Фейсбук і будьте завжди в курсі останніх новин.
