«Якщо вам ніхто не приніс кабачків, то ви – самотня людина», – люблять у народі жартувати, коли настає сезон достигання цієї гарбузової культури. І важко навіть уявити, що років 150 тому українці не знали до ладу смаку кабачка та вважали його екзотикою.
Про це йдеться у газеті "Твій вибір".
Приїхав слідом за Колумбом
На відміну від кавуна, який потрапив до нас із Африки, справжня батьківщина кабачка – це Північна та Центральна Америка. Саме там тисячі років тому давні цивілізації (такі як ацтеки) вирощували предків кабачка. Щоправда, спершу то був дикий гарбуз. Його м′якоть була настільки тверда, що овоч використовували для виготовлення посуду, а їли тільки сушені кісточки.
А до Європи кабачок приїхав після подорожей Колумба, приблизно у XV – XVI ст. Спочатку його вирощували в ботанічних садах, милуючись квітами та дивною формою плодів. І лише у XVIII ст. італійці додумалися використовувати в кулінарії молоді недозрілі плоди, відкривши для себе їхній ніжний смак. Вони й дали йому назву zucchini (зменшувальне від zucca – гарбуз), яка згодом поширилася світом і в нас звучить як «цукіні».
А через століття кабачки прийшли до України. Спершу сприймалися як заморська дивовижа. Але прості у вирощуванні та врожайні, вони швидко завоювали популярність, особливо на Півдні. А в усіх регіонах стали улюбленцем трапези вже у XX ст.
Розрізаєш – а всередині зробилися спагеті!
Нині ж розмаїття сортів кабачка просто вражає! Зелені і золотисто-жовті, білі і смугасті, округлі і довгі й тонкі, як змія. Деякі сорти можуть виростати до кількох десятків кілограмів. А кабачок-спагеті цікавий тим, що його м′якоть після запікання розпадається на волокна, схожі на спагеті. І ці малокалорійні «спагетини» стають гарною альтернативою макаронам.
Також є цукіні-крукнек з характерною вигнутою шийкою та яскраво-жовтим кольором.
Господині люблять готувати у клярі цукіні, які ростуть один біля одного, як щупальця восьминога, тому так і називаються. Ідеальний для фарширування патисон, родич кабачка, який має дископодібну форму і зубчасті краї. І, якщо ви знали, кабачок (із точки зору ботаніки) – ягода, бо має м′якоть і багато насінин усередині (так само, як кавун і огірок).
Для серця, травлення й імунітету
Кабачок на понад 90% складається з води, що робить його чудовим засобом для детоксикації та підтримки водного балансу в організмі.
Він багатий на вітамін С, який зміцнює імунітет і допомагає боротися із застудами. Вітаміни групи В важливі для нервової системи та обміну речовин. Вітамін А (у вигляді бета-каротину) корисний для зору та здоров′я шкіри. Калій підтримує роботу серця і сприяє виведенню зайвої рідини з організму. Магній важливий для м′язів, нервів та енергії. Фосфор бере участь у формуванні кісток та зубів. Крім того, клітковина покращує травлення, нормалізує роботу кишківнику, допомагає виводити токсини та підтримує здоровий рівень цукру в крові.
Завдяки своєму багатому складу кабачок має низку лікувальних властивостей. Він є чудовим діуретиком, тобто допомагає виводити зайву рідину з організму, що корисно при набряках і гіпертонії. Високий вміст калію сприяє регулюванню артеріального тиску. Кабачок виводить шлаки завдяки значній кількості клітковини. Його регулярне вживання може допомогти знизити рівень «поганого» холестерину. Завдяки антиоксидантам, зокрема вітаміну С і бета-каротину, кабачок допомагає боротися з вільними радикалами, сповільнюючи процеси старіння клітин.
Завдяки високому вмісту води, вітамінів та антиоксидантів, кабачок знайшов своє застосування і в косметології. Він чудово зволожує, освіжає, тонізує шкіру. З тертого кабачка можна приготувати зволожувальні та заспокійливі маски для обличчя, просто нанісши м′якоть на шкіру на 15 – 20 хвилин. Кабачок може допомогти зменшити почервоніння та подразнення, що важливо для чутливої та проблемної шкіри. Лосьйони й тоніки на основі екстракту кабачка надають шкірі свіжого вигляду.
Однак обережними з уживанням і застосуванням кабачків слід бути при індивідуальній непереносимості або алергії. Людям із захворюваннями нирок, особливо тими, що супроводжуються порушенням виведення калію, варто обмежити вживання кабачків через високий вміст цього мікроелемента. Також при загостренні хвороб шлунково-кишкового тракту, наприклад, гастрит чи виразка, сирі кабачки можуть викликати подразнення, тому краще вживати їх термічно обробленими. Людям зі схильністю до діареї або метеоризму слід споживати кабачки в помірних кількостях, особливо сирі, через високий вміст клітковини й води.
Скільки фантазії, стільки й рецептів
Кожна з нас має свої фірмові страви з кабачка. Окрім звичних оладок, рагу та фаршированих кабачків, спробуйте кабачкові «спагеті»: за допомогою спіралайзера або овочечистки наріжте кабачок тонкими смужками і використовуйте як складову для рулетиків або салату. Можна приготувати чипси, запікши в духовці до хрусткого стану тонко нарізані кабачки з прянощами. Незвичайний, але дуже смачний десерт – кабачкове варення з додаванням лимона чи апельсина та морквяного соку. Спробуйте запечені човники: розріжте кабачок навпіл, вийміть м′якоть і нафаршируйте овочами, м′ясом, сиром, запечіть. Навіть торт, і той буває кабачковий – солодкий пиріг із додаванням тертого кабачка, який робить страву соковитою.
А щоб зберегти кабачки на зиму, все більше господинь не лише його консервують у вигляді ікри, асорті, лечо, а й заморожують, нарізавши кубиками (для рагу) та кружальцями (для обсмажування в клярі). А ваша страва з кабаків яка улюблена?..
Ніна Грицюк
Друзі! Підписуйтесь на нашу сторінку Фейсбук і будьте завжди в курсі останніх новин.
