Поради

Нетрадиційні методи діагностики

Нетрадиційні методи діагностики

Діагностика є невід’ємною частиною лікувального процесу хвороби. Паралельно з класичними методами обстеження хворого існує і цілий ряд нетрадиційних медодів діагностики, більшість з них має окультне походження, коріння якого бере свій початок ще з древньої медицини.

 

Ось деякі з них:

 

1. Іридодіагностика – це древній метод, котрим користувалися в Китаї ще три тисячі років тому. Всього декілька десятків років тому цей метод став знову застосовуватися в практиці нетрадиційної медицини (але вже з застосуванням комп’ютера). Райдужна оболонка ока (ірис) є надзвичайно чутливою зоною організма та реагує на різні зміни внутрішнього середовища, стреси, отруєння та ураження внутрішніх органів. В основу метода лягло припущення про те, що кожен орган, так само як і його ураження, має власне відображення на райдужній оболонці ока. Таким чином аналізуючи малюнок та структуру райдужної оболонки ока і порівнюючи її з спеціальними іридологічними схемами, лікар може визначити не лише факт ураження того чи іншого органу, але й зробити певні висновки про характер паталогічного процесу, його розвиток в часі і т.п. За деякими даними іридодіагностика дозволяє визначити і схильність організму до тої чи іншої патології.

2. Пульсова діагностика – нетрадиційний метод діагностики, оснований на інтерпритації різних характеристик пульсу хворого. В традиційній медицині характеристики пульсу (частота, ритмічність, повнота, амплітуда) слугують для виявлення стану серцево-судинної системи. В китайській медицині, характеристики  пульсу розглядаються в більш широкому діапазоні. Зокрема, вважається, що пульс відображає не лише фізичний статус хворого, але і його психоемоційний стан. Кожному внутрішньому органу відповідає специфічний набор різних характристик пульса. З даних анамнезу та зовнішнього огляду хворого, лікар може виявити причини розвитку хвороби, і за допомогою пульсової діагностики визначити локалізацію паталогічного процесу, тобто який саме орган залучений до патологічного процесу.

3. Рефлексодіагностика – альтернативний метод діагностики, в основі якого вимірювання біологічної енергії за так званими «меридіанами». Ще в далекі часи були складені карти проекції внутрішніх органів на зовнішню поверхню тіла людини, зокрема на поверхню вушної раковини, долонь, стоп. Техніка методу має на увазі легке натискання на різноманітні точки, які відповідають проекції того чи іншого внутрішнього органу. Якщо натискання супроводжується болями, значить орган, який проектується в цій точці залучений до патологічного процесу, якщо натискання точки не є болісним, то і стан органу не викликає занепокоєнь.

4. Електроакупунктура (метод Фолля) – метод нетрадиційної діагностики, розроблений німецьким стоматологом Р.Фоллем. В основі цього методу закладений принцип «зворотнього зв’язку», що використовується в рефлексотерапії. Однак на відміну від  звичайної рефлексодіагномтики, метод Фолля передбачає вимірювання біоелектричного потенціалу різних точок на шкірі людини, яким відповідають внутрішні органи. Один з електродів (пасивний) фіксується на руці хворого, а інший (активний) переміщується з одної точки в іншу. Спеціальний прибор вловлює напругу біоелектичного току в тій чи іншій точці і відображає їх в показах чутливої стрілки. В нормі біопотенціал точки коливається від 50 до 65 (за шкалою приладу). Якщо стрілка вказує значення менше 50, то лікар припускає ураження органу внаслідок хронічного процесу. Якщо показники приладу перевищують 65, то це свідчить про гострий запальний процес в тому чи іншому внутрішньому органі. На даний момент метод Фолля збагатився гомеопатичними методами лікування і підбору ліків. Зокрема, покази стрілки допомагають підібрати необхідні ліки і їх мінімальну ефективну дозу.

Друзі! Підписуйтесь на наш канал в Telegram та сторінку Фейсбук і будьте завжди в курсі останніх новин.

Все про: Здоров'я, лікування
В тему