Кліщовий енцефаліт – далеко не найпоширеніше вірусне захворювання на території України. Однак, враховуючи його підступництво та потенційну небезпеку для життя людини, ми не можемо зневажати цією загрозою. Одним з головних переносників інфекції є іксодовий кліщ. Як же уникнути ризику зараження, чи існує ефективне лікування недуги й у чому полягає профілактика захворювання?
За результатами досліджень, в одному кліщі містяться до 10 мільярдів вірусних частин. Потрапляння в кров людини навіть однієї мільйонної частки цієї кількості вірусів може бути достатнім для розвитку інфекції. Зараження людини відбувається під час кровосмоктання кліща, при випадковому роздавлюванні кліща або розчісуванні місця укусу й втирання в шкіру зі слиною або тканинами кліща збудника інфекції, при вживанні в їжу сирого молока інфікованих кіз, корів. Найчастіше зараження відбувається у весняно-літній період, що обумовлене періодом активності кліщів. До зараження кліщовим вірусним енцефалітом сприйнятливі всі люди, не залежно від віку й статі. На щастя, від хворої людини до здорової захворювання не передається.
Як проявляється захворювання?
Ранніми проявами хвороби є головний біль, який наростає за своєю інтенсивністю, підвищення температури до 38 – 39° C, нудота, блювота, безсоння, рідше – сонливість, запаморочення, болі в м’язах шиї, спини й кінцівках. Хворі стають млявими, малорухомими, у них помітна гіперемія глотки, шкіри обличчя, ін’єкція судин склер і кон’юнктив. Надалі відзначаються симптоми ураження центральної нервової, серцево-судинної, дихальної систем. У 30% хворих розвиваються клінічні симптоми хвороби, які прогресують до
менінгіту, менінгоенцефаліту і енцефаломієліто-радикуліту. Важкість перебігу залежить від віку хворого – імовірність значного ураження головного мозку різко підвищується після 40 років, у віці старшому від 60 років реєструють максимальну летальність.
Як проводиться діагностика вірусного кліщового енцефаліту?
При діагностиці кліщового енцефаліту слід ураховувати перебування хворого в ендемічних районах, факт присмоктування кліща, відповідність сезону (активність кліщів у весняно-літній і літньо-осінній періоди) і початку хвороби, вживання в їжу сирого козячого молока. Для лікування призначають імуноглобулін проти кліщового енцефаліту. Усі, хто перехворів кліщовим енцефалітом, не залежно від клінічної форми захворювання, підлягають диспансерному спостереженню від 1 до 3 і більше років. Періодичність спостереження за хворим, додаткові методи дослідження, лікувальні й реабілітаційні заходи визначаються за клінічними показниками лікарем-невропатологом разом з іншими фахівцями.
Що робити, якщо кліщ все-таки присмоктався?
Якщо кліщ все-таки присмоктався, необхідно видерти його якомога швидше. При відсутності можливості одержати кваліфіковану медичну допомогу видалення кліща проводять самостійно: слід змазати його рослинною олією (не заливати, щоб не задихнувся), повільно видаляти разом з хоботком, розхитуючи кліща з боку убік пальцями, обгорненими марлевою серветкою, пінцетом або петлею з нитки, яку слід закріпити між хоботком кліща і шкірою людини. Після видалення кліща місце присмоктування змазати тривідсотковим розчином йоду, спиртом або одеколоном. Якщо хоботок залишився в ранці, його видаляють стерильною голкою. Після видалення слід ретельно вимити руки з милом.
Чи існує специфічна профілактика захворювання?
– Так, існує. Її здійснюють за допомогою інактивованих вакцин. Термінову (через 24 години від моменту введення) профілактику здійснюють за допомогою однократного введення імуноглобуліну, який забезпечує захист протягом 1 місяця. В Україні щеплення проти кліщового вірусного енцефаліту належать до щеплень, які проводяться за епідемічними показниками. Якщо ви плануєте поїздку в місця із загрозливою ситуацією, то слід заздалегідь пройти курс щеплень проти кліщового енцефаліту, інструктаж про методи особистої профілактики, забезпечити себе репелентами
Друзі! Підписуйтесь на нашу сторінку Фейсбук і будьте завжди в курсі останніх новин.
