Алкоголізм - захворювання, що вимагає серйозного лікування. Лікуванням від алкоголізму займається чимало медичних установ, адже наслідки цього захворювання можуть бути фатальними для людини.
Давайте все ж таки розберемося, що таке алкоголізм і чи не перебільшують лікарі, коли пишуть про небезпеку. Алкоголізм - це залежність, яка для хворих може закінчитися летально, тому небезпека реальна.
Проте варто розрізняти алкоголізм та п’янство. П’янство – це лише періодичне зловживання, а ось алкоголізм – це вже звикання, яке побороти дуже важко. Між п’янством і алкоголізмом дуже тонка грань, тому майже непомітно, коли людина стала алкоголіком.
Лікарі стверджують, що алкоголіком стає людина тоді, коли змушена випивати принаймні один раз протягом трьох днів не менше пів року. Саме стільки формується звикання.
Якщо у того, хто зловживає спиртними напоями часто змінюється настрій, порушується сон, втрачається контроль над кількістю випитих спиртних напоїв – це вже тривожні сигнали того, що людина захворіла на алкоголізм.
Алкоголізм – страшна хвороба, яка найперше уражує отрутою центральну нервову систему хворого, порушує роботу серця та інших органів, провокуючи їх патологічні зміни.
Надмірне зловживання алкоголю скорочує життя людини на 15-17 років, знижує пам’ять, мисленнєву діяльність. Вчені довели, що концентрація алкоголю в корі головного мозку алкоголіка на 60, а то й 70 % більша, ніж в крові. Тому й не дивно, що хронічний алкоголізм – причина психічної та соціальної деградації хворого.
Стадії алкоголізму
Як і будь-яке серйозне захворювання, алкоголізм психологічно можна умовно поділити на дві стадії: на звичку і на власне хворобу.
Лікарі стверджують, що п’янство – це найперша стадія алкоголізму.
Серед основних стадій алкоголізму виділяють:
- Продром стадія алкоголізму, або п’янство.
Це стан, коли у хворого ще не має звикання, в організмі не відбувається патологічних змін, а надмірна випивка зазвичай викликає блювоту.
Хворий може без сторонньої допомоги відмовитися від спиртних напоїв, бо у нього ще присутнє відчуття міри і відмова від цієї згубної звички майже не відчутна.
- Перша стадія хронічного алкоголізму.
Стан психологічної залежності від випивки. Хворий відчуває велику тягу до алкоголю, але переконує себе в тому, що це не згубна звичка, а тимчасовий вияв слабкості.
Якщо він намагається обмежити вживання алкоголю, то ця спроба недовготривала і впливає на його самопочуття. Він стає неспокійним, навіть агресивним, надмірно збудженим, у якого притуплені гальмівні процеси.
У хворого поганий сон, постійні стрибки настрою, тремтять руки, підвищене серцебиття і пітливість, втрачається відчуття міри споживання спиртних напоїв.
- Друга стадія хронічного алкоголізму.
Стан фізичного звикання, коли алкоголь стає потребою для людини, який може бути як довготривалим ( від 5 до 15 років), так і коротким.
Цей стан небезпечний тим, що може викликати періоди запоїв, напади тривоги і деградацію людини. А лікування вимагає особливого втручання і медикаментозної допомоги.
Найпершою ознакою другої стадії є наявність похмілля, алкогольних психозів та відсутність блювання як сигналу про отруєння надмірною кількістю алкоголю.
- Третя стадія хронічного алкоголізму.
Стан, коли людина деградує соціально, бо не цікавиться життям ні своїм, ні своїх близьких, а пам’ять, логічне мислення занижене.
Організм її настільки насичений алкоголем, що найменша доза веде до миттєвого сп’яніння.
Безпомилковою ознакою того, що хворий дійшов до останньої стадії є те, що він може вживати будь-що, де міститься спирт і п’яніти від цього. Цей стан може закінчитися для хворого смертю.
Етапи лікування алкогольної залежності
Алкоголізм потребує лікування, тобто допомоги лікаря, аби позбутися цієї згубної звички. Однак лікування від алкоголізму повинно проходити поступово, зменшуючи стрес, який доведеться перенести пацієнту.
Загалом лікування віл алкоголізму проходить декілька етапів у певній послідовності.
Детоксикація організму
Детоксикація - один із найважчих станів, коли хворому доведеться свідомо відмовитися від алкоголю.
Детоксикація – це виведення токсинів, які впливають на роботу всього організму. Пацієнту під пильним наглядом лікаря через крапельниці вводять ліки, аби допомогти тілу звільнитися від токсинів і боротися із наслідками абстинентного синдрому.
Абстинентний синдром – це стан пацієнта, який виникає, коли раптово припиняється алкогольна токсикація, до якої вже зник хворий. Синдром чимось нагадує стан похмілля, коли хворий намагається подолати такі симптоми як пітливість, агресивність, збудження, марення, тахікардію тощо.
Етап детоксикації – це допомога людині вийти із запою і підтримати стан його здоров’я.
Реабілітація
Реабілітація наступає тоді, коли хворий зможе обходитися без щоденної дози спиртного і не буде відчувати страшних наслідків похмілля.
Реабітація, як і детоксикація, складний період. Лікування таке може тривати кілька місяців. Пацієнт за допомогою психолога повинен знайти, зрозуміти і ліквідувати причину своєї залежності, налагодити контакт із рідними та близькими.
Найважливіше під час реабілітації не здатися, не спасувати перед труднощами та не повернутися до згубної звички. Навіть кружка звичайного пива може стати причиною зриву. У цій нелегкій боротьбі із самим собою головне хворому знайти сенс життя та сили для подолання хвороби.
Постреабілітаційна підтримка
Постреабілітаційна підтримка – психологічний метод допомоги хворому. Аби швидше освоїтися в цьому суспільстві, подолати свої комплекси, навчитися контролювати нестабільний емоційний стан без агресії та зайвих стресів, людині краще відвідувати зібрання тих, хто має аналогічні проблеми.
Вони підтримають, допоможуть запобігти зриву та навчать контролювати свої слова, вчинки та дії.
Методи і способи лікування алкоголізму
Хворі звикли нехтувати станом свого здоров’я та ігнорувати вказівки лікарів. Для того, щоб у хворого не виникало думок про випивку медики впроваджують у боротьбі з алкоголізмом різні психотерапевтичні методи впливу.
Психотерапевтичні процедури
Психотерапевтичні методи дієві, якщо хворий адекватно на них реагує. Основна мета психотерапевтичних процедур – вплинути на підсвідомість пацієнта так, щоб у нього алкоголь асоціювався з чимось неприємним. Так руйнується тяга хворих до випивки.
Тверезі алкоголіки не можуть пити як звичайні люди, будь-яка доза їм протипоказана.
В цьому й найбільша проблема. Вони не хочуть виділятися з натовпу, хочуть жити звичайним життям, хоча для них це надто складно, враховуючи обмеження. Коли індивідуальні психотерапевтичні методики не дають бажаного ефекту, хворих залучають до групових.
В групі людей, з аналогічними проблемами, хворому легше залишатися тверезим.
Якщо бесіди, навіювання, створення блокувальних центрів в корі головного мозку малоефективні психотерапевтичні методики, то пропонують серйозніші способи боротьби із станом залежності.
Кодування
Найпоширеніші методики боротьби із алкоголізму, коли хворому блокують центри, які відповідають за стан потягу до спиртного. Зазвичай у кодуванні використовують три найпоширеніші методи, такі як медикаментозне лікування, лазерний вплив та лікування методом Довженка.
Тут головне обрати той метод, який буде найбільш прийнятним, безпечним та дієвим для пацієнта.
Гіпноз
Одна з не надто дешевих процедур, під час якої гіпнотизер переконує людину у тому, що алкоголь – це небезпечно, програмує у нього страх перед випивкою і може відбити назавжди потяг до спиртного.
Гіпноз можна проводити не лише у стаціонарі, але й вдома. Головне, щоб гіпноз проводив висококваліфікований фахівець.
Медикаментозні процедури
На відміну від гіпнозу такі процедури проводять лише в стаціонарі під пильним наглядом лікаря. Це найпоширеніший метод у боротьбі з алкоголізмом. Хворий приймає препарати, які притуплюють потяг до спиртного.
Вони вбивають відчуття ейфорії, яке давав алкоголь. Натомість тепер при споживанні алкоголю хворий відчуватиме страшенний дискомфорт, болі, нудоту. Це повинно втримати хворого від випивки.
Проте цей метод має певні застереження. Його можна проводити лише тоді, коли завершився етап детоксикації і стан здоров’я хворого дозволяє введення таких препаратів.
Інколи в сукупності з медикаментозним методом застосовують для більшого ефекту різні психотерапевтичні процедури, а то й навіть гіпноз.
Ін’єкції
Не менш небезпечні ніж гіпноз, але більш дієві ніж психотерапевтичні впливи. Ін’єкції через вену вводять хворому, які не відчутні до моменту, коли він не скуштує алкоголю. У нього погіршується стан самопочуття, пришвидшується серцебиття і це може коштувати життя.
Імплантація
Хворому в ділянку сідниць вшивають ампулу чи таблетку, яка активізується, коли хворий п’є алкоголь і викликає ядуху, нудоту, нерідко блювання, головний біль тощо.
Друзі! Підписуйтесь на нашу сторінку Фейсбук і будьте завжди в курсі останніх новин.
