Єдина дівчинка в Україні бере участь в змаганнях з мотокросу
Нині слава про Євангеліну Семишкур лине далеко за межі рідного краю. Адже у віці 5 років вона вперше сіла за кермо квадроциклу і нині, в десятирічному віці, є переможницею ряду змагань.
Про це йдеться на шпальтах газети "Твій вибір".
– Квадроцикл батьки мені подарували на 8 Березня, – розповідає Євангеліна. – Їздити навчав батько – мотокросер з великим досвідом. Спершу я їздила 15 кілометрів за годину. Вчилася перемикати швидкості, триматися на поворотах. І того ж літа я взяла участь в перших змаганнях. А коли мені виповнилося шість років, батьки подарували мені потужнішу техніку.
– Так ми купили квадроцикл Yamaha, який розвиває швидкість до 60 кілометрів за годину, – каже тато-тренер Артем. – Це недешеве задоволення: вартує від трьох тисяч доларів. Ще шість тисяч доларів ми витратили на його обслуговування протягом трьох років. Також слід подбати про засоби безпеки, щоб надійно триматися за кермом і в разі аварії не травмуватися. Запчастини купуємо в США. Дорого обходяться і самі змагання. Буває, що витрачаємо до 20 тисяч гривень. Адже потрібно завантажити квадроцикл на причеп, їхати в інше місто іноді за сотні кілометрів. Спонсорів практично немає. Тож ми здали в оренду власну квартиру, а самі переїхали на дачу. Декілька разів на тиждень в Єви тренування – навпроти нашої дачі, де я розчистив дорогу, накатав трамплінів. Окрім цього, один раз в тиждень я з донькою їжджу на спецтрасу для мотокросерів в Сумах.
На сьогодні Єва брала участь в більш ніж 20 змаганнях. І давно вже опанувала їзду на мотоциклі, гідроциклі, автомобілі на механіці та на автоматі. Рідні жартують, що дівчинка не вміє хіба що літаком керувати.
– Моя донька – єдина дівчинка в Україні, яка виступає на чемпіонатах, – радіє за дитину батько. – В сім років вона стала чемпіонкою України з квадрокросу. Коли я спостерігаю за нею під час змагань, то інколи здається, що в ній зовсім немає страху. Вона така впевнена в собі! До речі, тренування я знімаю на відео і потім ми з Євою переглядаємо й аналізуємо, що потрібно доопрацювати тощо.
Дівчинка каже, що завжди дуже радіє перемогам. Однак бували і аварії після яких здавалось, що більше ніколи не сяде за кермо.
– Пам’ятаю, як я в’їхала в дерево, – пригадує дівчинка. – Було ну дуже страшно. Весь день я лежала, а тоді сестра принесла морозиво. Почали їсти, говорити і страх поволі відступив. А був випадок, коли після аварії я весь тиждень не могла підійти до квадроциклу. Я переверталася, вилітала з-за керма, збивала дерева. На щастя, мене завжди рятувала гарна екіпіровка, про яку дбає батько. Також я займаюсь на пілоні і хочу танцювати. У вільний час – малюю. Мене часто запитують, про що я мрію. Передусім я хочу виграти чемпіонат світу з квадрокросу. А ще – відкрити притулок для котиків і песиків, де вони будуть усім забезпечені і кожен матиме власну домівку.
Ксенія Фірковська
Друзі! Підписуйтесь на нашу сторінку Фейсбук і будьте завжди в курсі останніх новин.
