Люди

У 102 роки смачно готує, декламує вірші і робить зарядку

У 102 роки смачно готує, декламує вірші і робить зарядку

Цими днями в оселі Ангеліни Козій, жительки села Долина, що в Івано-Франківській області, було гамірно. Ще б пак! Господині виповнилося 102 роки. Тож родичі, друзі, сусіди хотіли привітати іменинницю.

Про це йдеться у газеті "Твій вибір".

– Життя в мене було нелегким, – розповідає бабуся. – Всього побачила на віку: і радості, і горя. Мій батько працював ветеринаром, а мама займалася вихованням дітей та домашнім господарством. Ми жили в селі Футори, це тепер польські землі. Ангелиною мене назвали тому, що коли я народилася, то баба-повитуха сказала, що я гарненька, як ангел. Батьки привчали нас, дітей, до роботи, а ще виховували любов до рідної землі, повагу до місцевих традицій. Згодом почалася Друга світова війна, і нас з братом забрали на примусові роботи. Я потрапила на пивзавод, і дружина власника заводу навчила мене куховарити. Тож я й нині готую страви європейської кухні. А ще пам’ятаю пісні та вірші німецькою та польською мовами.

 Відшуміла війна. Дівчина повернулася додому. Там і зустріла свого майбутнього чоловіка. Микола був старшим від неї на дев’ять років. І, щоб довести серйозність своїх намірів, на свято Івана Купала кинув її в річку. Вважалося, що коли хлопець так зробить, то незабаром одружиться з дівчиною, яку кинув у воду. Весілля було великим. Гості щиро раділи за молодят і бажали їм якнайкращих благ. А батьки нареченої подарували їм будинок, тож молоде подружжя пішло господарювати у власну оселю.

 – Згодом у село прийшли совєти, і моїх батьків, двох сестер і племінників вбили, а мою сім’ю та сім’ю брата вивезли, – розповідає бабуся, змахнувши сльозу. – З собою не дали взяти нічого. Оселили в брудній глиняній хатині. Коли сину Зіновію було 23 роки, то він загинув. Вслід за ним помер і чоловік. Так я залишилася вдовою з сином Романом і донькою Галиною. Працювала тоді з ранку до ночі. Мала город, корів, свиней, гусей, качок, курей, кроликів. Працювала сторожихою в дитячому садочку, варила їсти колгоспному начальству. Отак, в роботі і клопотах минали роки. Син став архітектором, донька – секретаркою машиністкою. Зараз маю четверо онуків та троє правнуків.

 Рідні іменинниці розповідають, що до 80 років вона практично не хворіла. Співала у церковному хорі до 90 років. У 100 років сама садила і вибирала бараболю. Нині встає о восьмій ранку, вмивається холодною водою, робить зарядку.

 – Їсть мама часто, але потрохи, – каже пані Галина, її донька. – І готує для родини якісь давні страви. Її коронна – колочений капусняк на свіжих свинячих ребрах, також любить пекти солоні тістечка «цибуляки» та німецький торт на пиві. А ще мама дуже набожна людина – кожного дня багато молиться за рідних, сусідів та за те, аби Господь послав мир і щастя нашій Батьківщині.

 Ксенія Фірковська

Друзі! Підписуйтесь на нашу сторінку Фейсбук і будьте завжди в курсі останніх новин.

Читайте також
Все про: Життя, івано-франківськ, день народження
В тему