А для рідної матері в домі місця не знайшлося
Чомусь завжди у Валі було так, що дочку Таню вона любила більше, ніж сина Олексія. Що би не сталося вдома: Олексій винуватий, бо старший. Що би не куплялося: завжди в першу чергу Тані, бо дівчинка.
Коли після дорожньої аварії Валя овдовіла, то взагалі переклала на Олексія всі чоловічі обов’язки. «Ти вже повнолітній, іди-но працюй», – сказала синові, коли він заїкнувся про університет. І Олексій послухав маму. Пішов до дядька в підсобники робити ремонти. Приносив додому непогані гроші й усі до копійки віддавав мамі, - йдеться у газеті «Твій вибір».
А от коли Таня закомандувала вищу освіту, але не вступила на бюджетне навчання, то Валя бігом зібрала сімейну раду і сказала: «Тобі, дочко, треба гарна освіта. Бо не будеш ти, як Олексій, ремонти робити. Навчання грошей коштує. Тому я поїду на заробітки».
Олексій відговорював маму. Пропонував улаштуватися ще на одну роботу чи замість неї податися за кордон. Але Валя порахувала, що вихователькою в садочку вона все одно багато не заробить, а так – Олексій тут ремонтами, а вона – заробітками в Італії – і підзбирають гроші Тані на навчання.
Доньчині забаганки – для Валі закон
Уже 12 років Валя за кордоном. Спершу важко було. Не знала мови, не могла звикнути до вередливої сеньйори, яку доглядала. Але потім втягнулася. Із заробленого трохи грошей лишала собі, а всі решту передавала Тані. «Олексію, сину, не ображайся, – виправдовувалася щоразу, коли всі євро опинялися в руках дочки. – Ти дорослий, роботу маєш, а Таня де візьме, як я не поможу?»
І з тих пір так воно й повелося. Вже дочка вивчилася, і на роботу пішла, а євро все одно отримувала тільки вона. Ба більше, апетити Тані ставали все більшими.
«Мамо, я буду заміж виходити. Може, давай продамо нашу квартиру і купимо щось нормальне?» – заявила одного разу. «Тобто – продамо? А я де маю подітися? А Олексій?» – не второпала Валя. «Тож Олексій уже скільки років живе в будинку тестя. Нащо йому наша халупа? А ти? Купимо велику квартиру, одна кімната буде твоя. Чим погано?» Валі ця ідея не подобалася. Але чого не зробиш заради любої дочечки? Потім, правда, довелося в Італії шукати ще одну роботу. Бо купити квартиру – то одне, а зробити ремонт і її обставити – то ще ого-го які витрати.
«Краще б ти не верталася»
«Привіт, Таню, – одного вечора зателефонувала до дочки. – Моя сеньйора сьогодні вмерла. І я вирішила, хватить уже на тих італійців батрачити. Правильно ж?» – «Ти хочеш сказати, що?..» – «Так, я хочу їхати додому. За тижні два вирішу всі питання з документами. Тому попередь свого Славка, що теща повертається».
Навіть не бачачи Тані, Валя відчула: новина стала неприємним сюрпризом для дочки. Але що вдієш? Рано чи пізно це мало відбутися.
Зять із дочкою, правда, зустріли Валю, помогли довезти речі додому. Але, щойно Валя переступила поріг квартири, як відчула: тут їй не особливо раді. Бо у своїй кімнаті застала доньчиного пуделя. «Мамо, тобі ж Кнопа не буде заважати? – запитала Таня, проводячи маму до спальні. – Вона пісяє на пеленочку, тут у кутку. Але її сеча не смердить, не переживай». – «А чому у мене в кімнаті?» – не зрозуміла Валя. «А де? – здивувалася Таня. – Ванна з туалетом часом зайняті, як туди Кнопа зайде? На кухні – теж ні, бо Славко гидиться їсти, коли Кнопа там дзюрає. В залі ми застелили дорогий килим, то не хочемо, щоб собака його ненароком засмородив». – «А до себе у спальню чому не заберете?» – запитала Валя. «Куди, на тих дев’ять метрів квадратних? А в тебе он – скільки місця».
Втім на собаці проблеми не вичерпалися. Валі не подобалося, що їй до першої ночі не дають зять із дочкою спати. А Таня зі Славком бурчали, чому матір прокидається о п’ятій ранку і вже починає посудом на кухні тарабанити. Валя відчиняла на ніч вікно, бо в задусі спати не може, а дочка із зятем сварилися, що матір напускає холод. І так кожен день через якісь дрібниці. А одного разу дочка під час чергової сварки заявила: «Краще б ти не верталася з тої Італії».
Ой, як тоді кольнуло Валі. Наче хто ножем у серце штрикнув. Ото заробила від дочечки. Ніби відчувши материн біль, тут же подзвонив син Олексій. По голосу зрозумів: мама плаче. «Так, – скомандував, – витирай сльози і виходь під під’їзд. Я їду з роботи, заберу тебе і розкажеш, що сталося».
Доки їхала на чужину, знайшла чоловіка
Як не соромно було Валі зізнатися, але від правди не втечеш. «Ти пробач мені, сину. Все життя я все Тані та й Тані. А ти і словом не дорікнув. Бачиш тепер, як мені любов боком вилізла?» – плакала Валя, поки Олексій віз її до себе додому.
Тиждень Валя пожила у сватів. Усе чекала, що Таня подзвонить, перепросить. Але де там? Для рідної матері місця не знайшлося навіть у власній квартирі. Тож вирішила жінка знову їхати за кордон. «Якщо хочеш, можу запитати у свого знайомого, коли він планує на Італію», – запропонував Олексій. І через тиждень дядько Максим (так звали Олексієвого знайомого) вже помагав Валі складати до багажника її сумки з речами.
До Італії дорога не близька. Тож поки їхали, Валя всю правду розказала Максимові і про невдячну дочку, і про турботливого сина.
– Е-е-ех, – видихнув водій. – І з дітьми погано, але й без дітей, скажу вам, не добре. Я вже життя прокрутив баранку. Коханок мав повно, а женитися, думав, нащо? Тільки лишній клопіт. І от зараз мені 60-т. Маю будинок, машину, гроші, але з дому втікаю. Бо що самому робити в чотирьох стінах? А на роботі хоч із людьми побалакаю.
Коли Максимовий бус під’їжджав до дорожнього знаку «Неаполь», Валя навіть трохи засмутилася. Так не хотілося їй знову починати життя з нуля: шукати роботу, доглядати за вредними хазяями. «А знаєш, що, Валю, – перейшов Максим на «ти». – Ти сама, я одинокий. Може, нам попробувати разом пожити?» – «Але ж?.. – жінка аж розгубилася від несподіванки, – що люди скажуть?» – «Які люди? Дочці на тебе наплювати – давай казати чесно. Син буде тільки радий. Чому б не спробувати? Не вийде – привезу тебе до Італії. Вийде – буду тільки радий».
Недавно я зустріла на автостанції Максима: набирав пасажирів на Італію. «І що ви з Валею? Звикаєте одне до одного потрохи?» – запитала. «Слухай! – засміявся у відповідь Максим. – Я навіть подумати не міг, як то добре, коли в домі хазяйка, а в ліжку – кохана жінка. Навіть просто обійняти одне одного – як то добре!..»
Оксана Бубенщикова
Друзі! Підписуйтесь на нашу сторінку Фейсбук і будьте завжди в курсі останніх новин.