Варшава та Київ досягли «очевидно прогресу», коли йдеться про історичні розбіжності між двома державами, зокрема про Волинську трагедію.
Про це прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск сказав під час свого візиту до Львова, цитує PAP.
За його словами, поляки ще чекають на рішення про ексгумацію, але також розуміють ситуацію. «Історія ніколи не була легкою, але вона точно не може нас розділити й точно не розділить», — заявив він.
Окрім того, «Радіо Свобода» запитало у польського прем’єра, коли Варшава відновить українські могили на території Польщі, зруйновані вандалами, та чи матиме Польща інші вимоги до України, щоб історичні питання не перешкоджали майбутньому двох держав.
Проте прямої відповіді він не дав, натомість заявив: «Найважливіший екзамен для обох народів — щоб про історію говорити без емоцій, і щоб обидва народи шанували свої очікування, свою вразливість».
Як зауважив Туск, якщо польська родина хоче поховати останки своїх предків, то це не політика, а «природна річ». «Кожен в Україні та Польщі розуміє таку людську потребу», — додав прем?єр.
За його словами, спільним завданням є те, аби «щось з історії боліло менше». Варшава та Київ, переконаний політик, здатні «в атмосфері взаєморозуміння виходити крок за кроком з історичних петель».
«До пекла пішли б ті, що в сьогоднішній ситуації витягували історію, аби сваритись і битись між собою. Ви знаєте, хто б найбільше тішився, якби ми почали сваритись. Я роблю все, щоб той хтось не міг тішитися з цієї нагоди», — наголосив Туск.
Що передувало?
На початку жовтня в Українському інституті національної пам’яті заявили, що у 2025 році планують провести пошуки жертв Волинської трагедії у Рівненській області. Зазначають, що зроблять це у відповідь на звернення польських громадян.
Раніше міністр національної оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш заявляв, що без розв’язання питання Волинської трагедії Україна не зможе вступити до Євросоюзу. Тим часом президент Анджей Дуда критикував такі твердження, які, на його думку, «йдуть у річищі політики володимира путіна».
У листопаді 2024 року міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський за результатами зустрічі зі своїм українським колегою Андрієм Сибігою заявив, що з боку Києва тепер немає жодних перешкод у питанні ексгумації жертв Волинської трагедії.
Уже наступного дня Інститут національної пам?яті Польщі заявив, що фахівці готові впродовж 24 годин вирушити в Україну, щоб розпочати пошуково-ексгумаційні роботи.
Волинська трагедія
У роки Другої світової війни в умовах німецької окупації на теренах України діяли одразу декілька партизанських рухів. Це, зокрема, були загони Української повстанської армії (УПА) та польської Армії Крайової. Вони переважно вели свою боротьбу на Волині.
Тоді ж обидві сторони проводили обопільні етнічні чистки, аргументуючи це помстою за репресії упродовж минулих років та вже нинішні вбивства. Згідно з даними Інституту історії України, це був один із кривавих епізодів українсько-польського конфлікту часів Другої світової війни.
Згідно з польськими підрахунками, під час цієї трагедії з польського боку загинули щонайменше 35 тисяч людей, із яких 18 тисяч були ідентифіковані, а з українського боку загинули до кількох тисяч людей. Водночас, за даними проєкту Українського католицького університету (УКУ), з українського боку загинули від 9 до 10 тисяч людей.
Друзі! Підписуйтесь на нашу сторінку Фейсбук і будьте завжди в курсі останніх новин.
