15 Січня 2020
Новини

Українські щедрівки. Чому на Старий Новий рік прилітає ластівка

Українські щедрівки. Чому на Старий Новий рік прилітає ластівка

Цикл зимових свят українців триває.

Ще нещодавно українці з нетерпінням чекали у своїх домівках щедрувальників з побажаннями кращої долі, добробуту та щастя. У своїй основі щедрівки – це глибоко язичницький текст, магія якого полягала у замовлянні усього хорошого на прийдешній рік.

Традиційно у щедрівках говориться про побажання багато врожаю, щедрого приплоду домашніх тварин та доброго роїння бджіл все те, що потрібно було хазяйновитим господарям. Поезія у щедрівках та колядках виконує сакральну функцію зі сфери симпатичної магії, коли подібне приваблюється подібними словами. Таким чином, щедрівки це просто магічні формули, які не мали спочатку нічого спільного з християнством, лише потім «обросли» їхньою атрибутикою.

Найвідомішою у світі українська щедрівка «Щедрик, щедрик, щедрівочка». Проте дивними для сучасників рядки у ній про «прилетіла ластівочка». Здавалось би, яка «прилетіла ластівочка», коли надворі зима та сніги...

Розгадка цього філологічного та фольклорного ребуса дуже проста. До значного поширення християнства, приблизно до п’ятнадцятого століття Новий рік на слов’янських землях святкувався у березні та тодішні щедрівки фактично були веснянками, адже розпочинали поетичним словом цикл весняних свят та вітали повернення тепла та розквіт природи. Тому, попри зміну дати Нового року, у текстах щедрівок і залишилися згадки про ластівок «прилетіла ластівочка» та навіть зозуль», наприклад, «ой, сивая зозуленька». Цікаво, що пташка щедрик, яка схожа ззовні на горобця, прилітає до України лише наприкінці березня.

«Подивися на кошару Там овечки покотились,

А ягнички народились».

Ці віршовані рядки додають підстав говорити про те, що події у «Щедрику» відбуваються навесні. Традиційно вівці котяться у лютому, коли припадає древнє язичницьке свято Імболк, більш відоме на теренах України як Стрітення Господнє. Тому все логічно вівці котяться, а потім прилітає ластівочках і ніяких згадок про зиму.

На думку науковців, музичні твори такої форми як «Щедрик» могли існувати у дуже прадавні часи ще 12 тисяч років тому в епоху мезоліту.

Поза межами України «Щедрик» відомий у вигляді «Колядки дзвонів» і виконується переважно на Різдво. Проте це цілком не коректно, бо колядка первісно прославляла народження нового Сонця богинею Колядою, а щедрівка це віншування добробуту на Щедрий вечір.

Тому зрозуміло, первісний текст щедрівок і «Щедрика» Миколи Леоновича достеменно пов’язаний з дохристиянськими часами та поверненням ластівок.

Навіть після запровадження християнства на слов’янських землях після 988 року нехристиянські звичаї вижили, збереглися та мімікрували під новий лад. Якби церковна влада не боролося з язичництвом, забороняючи поганські обряди, «ластівочка» все-таки прилітає у відповідний час.

Олена Кузьмич, кандидатка філологічних наук, журналістка, дослідниця ритуалів

Друзі! Підписуйтесь на наш канал в Telegram та сторінку Фейсбук і будьте завжди в курсі останніх новин.

Читайте також
Все про: свято, історія
В тему