Чому Діва Марія насправді Богиня?

Відшуміло Різдво - нібито час народження християнського Бога - Ісуса Христа. Проте мало хто в цей час замислюється про Діву Марію, яку вважають матір'ю Бога, проте ніколи не називають Богинею. З'ясуймо разом, чому так сталося.

Здавалося б диво із диво — непорочна зачала від Бога і народила Спасителя. Проте для міфологій світу, а християнська міфологія не дуже відрізняється від інших, — це не новинка. Он грецький Зевс ще той герой-коханець, то лебедем біля жінки потреться, то золотим дощем омиє й от діви вже вагітні, навіть кохатися не треба. Проте це ще не робить діву богинею. Слід «копати» далі.

Для первісних людей жінка була завжди вищою від чоловіка, адже троє знаходять найближче до потойбіччя — мертвий, бо він вже там, звір, бо він ніби ходить між світами та жінка, яка з небуття народжує життя. Зв’язок про те, що для зачаття потрібний ще й чоловік був встановлений доволі пізно. Жінкам почали поклонятися.

Ізіда, Іштар, Астарта, Еос, Еостра, Ауштра — все це імена богинь різних народів, які не лише схожі між собою за звучанням, але й по суті. Це — богині кохання, материнства, ранкової зірки тощо. Тому можемо сміливо говорити про прадавню Богиню, який поклонялися у різних куточках світу, просто називаючи її різними іменами. Їхні фігурки, незважаючи навіть на століття чи тисячоліття розбіжності — дуже схожі.

Проте, якщо ти чоловік, молитися богині-жінці, якось непродуктивно. Тому, щоб вести завойовницькі війни, слід вигадати мужніх богів-чоловіків, які з часом замінили культи богинь-жінок.

Ба, більше. Навіть у Бога була жінка — її звали Ашера. Але про це воліють не згадувати. Жінка ж не може бути Богинею, а тільки бути вмістилищем, посудиною для Бога-Сина, — подумали зо дві тисячі років тому чоловіки. Із зображенням Діви Марії з немовлятком Ісусиком на руках теж вирішили не морочитися — скопіювали його з зображення єгипетської богині Ізіді із немовлям Гором на руках.

Як розповідає міф, вона теж зачала без сексу. Її чоловіка Ізіріса підступно вбили й розрізали його тіло на 12 частин і розкидали по всьому Єгипту. Ізіда не довго думала і знайшла всі частини, склала їх докупи, проте не знайшла найголовнішого — пеніса. Проте це її не зупинило, вона перетворилася на сокола, сіла на мертвого чоловіка і так зачала від нього сина Гора, який потім помстився за батька. А Осіріс воскрес (так, для богів це звична річ, християнство не придумало нічого нового), а потім став суддею у царстві мертвих (правда, щось нагадує?).

Єднає цю розповідь з християнською історією і те, що, коли Ізіда була вагітна, Сет її теж переслідував, наче Ірод.

Тому цілком доречно вважати образ Діви Марії похідним від єгипетської Ізіди.

Зрозуміло, що й першим християнам було легко сприйняти новий міф на основі історії, яку вже вони знали — про Богиню з багатьма іменами — Богоматір-Діву і її Сина, в яких злилися образи божеств, що помирають і воскресають. Діва Марія є лише різновидом і плодом пізньої обробки цього образу богині.

Проте у християнстві Діва Марія так і не набула належного пошанування, як богині передніх віків. Вона — чомусь не рівня Богу, не його дружина, а лише Богородиця, матір Сина Божого. Чому?

Бо чоловічий світ так вирішив. У 431 році в Ефесі був скликаний Собор, щоб визначити місце Діви Марію у новій релігії. Саме тоді Марія і стане Матір’ю Бога, але не Богинею, хоча поступово до неї перейдуть всі атрибути язичницьких богинь. Вона замінить Афіну як захисницю міст у вигляді Покрови, Ізіду як Царицю Небесну, Кібелу як берегиню Рима. Цікаво, що корона Марії має елементи, що схожі на корону останньої згадуваної нами богині.

Церкви, які будуть присвячені Діві Марії, будуть споруджені на фундаментах або поблизу язичницьких храмів. Славетний Собор Паризької Богоматері досі містить каміння біля вівтаря із храму Ізіди та храму Юпітера на цьому місті.

Таким чином, сміливо можемо говорити про Діву Марію як про Богиню, яка трансформувалася з богинь древності у божество християн, яку незаконно позбавили цього звання.