25 Вересня 2019
Новини

Чи розумнішали люди за останні 100 років, - дослідження

Чи розумнішали люди за останні 100 років, - дослідження
Новозеландський вчений Джеймс Флінн у 1984 році опублікував дані дослідження, яке довело,що людство в першій половині XX століття «порозумнішало».
 
Про це говорить постійне зростання показників тесту IQ у людей у всіх країнах світу. Це явище навіть назвали ефектом Флінна, - пише etcetera.

Джеймс Флінн обчислив, що коефіцієнт IQ у середньому підвищувався на три бали кожні десять років. Таким чином, за сторіччя цей показник виріс на 30 балів.

На думку сучасних вчених, зростання рівня IQ не пов’язане з генетичними змінами, однак на нього впливає комплекс причин. Наприклад, підвищення рівня і якості життя, зміни в навколишньому середовищі і сфері освіти (сучасних дітей з раннього віку привчають мислити абстрактними категоріями).

Флінн пояснював це ще більш природними причинами. На його думку, люди поліпшували навички логічного мислення, тому що їм доводилося постійно їх тренувати. Сучасній людині доводиться щодня мати справу зі знаковими системами, з технікою і сучасними технологіями. Для того щоб в них розбиратися, необхідно виробляти нові інтелектуальні навички.

Вчені, що займаються вивченням роботи мозку, вважають, що показники тесту IQ не дають повного уявлення про всі здібності людини, тому що показують лише одну їх грань – здатність до логічного мислення і рахунку. У той час як інтелект – це більш широке поняття.

На думку лікаря-психотерапевта Андрія Курпатова, тест IQ може показати лише здатність людини вирішувати головоломки, але він не спрогнозує, наскільки людина буде успішною в житті.

Американський вчений Говард Гарднер виділив вісім типів інтелекту. Показники IQ-тесту характеризують лише один з них – логіко-математичний. Крім нього, Гарднер описав ще:

– вербальний (мовні здібності);

– музичний (здатності, пов’язані зі сприйняттям звуків);

– тілесно-кінестетичний (здатність відчувати своє тіло і керувати ним);

– просторовий (здатності, пов’язані із зоровим сприйняттям і образами тривимірного простору);

– внутріособистісний (здатність розпізнавати свої почуття, наміри і мотиви);

– міжособистісний (здатність розбиратися в мотивах і почуттях інших людей);

– натуралістичний (вміння відчувати природу, розуміти її закони і інстинкти тварин);

– екзистенціальний(здатність замислюватися про сенс життя і смерті, буттєві питання).

«Я впевнена, що якби через IQ ми проганяли Моцарта з Пушкіним, то вони б отримали дуже низький бал. Менделєєв у школі двійки хапав з хімії. Це говорить про те, що такого роду тестування, як IQ, не те вимірює», - повідомила нейробіолог Теятна Чернігівська.

Якщо судити про інтелект людини тільки за показниками IQ-тесту, то можна нехтувати інші її здібності.

Друзі! Підписуйтесь на нашу сторінку Фейсбук і будьте завжди в курсі останніх новин.

Все про: суспільство, інтелект
В тему