Уже з наступного навчального року школярам обіцяють нове життя. Молодші класи з парт пересядуть на м’які меблі та не виконуватимуть домашніх робіт, у старших класах, поки як експеримент, об’єднають в один предмет фізику, хімію, астрономію, біологію та географію. А всіх почнуть навчати іноземних мов за новими методиками. Про головні новації в сфері освіти – пише vesti-ukr.com.
Минулого тижня був прийнятий новий Держстандарт початкової освіти – одна з ланок проекту «Нова українська школа» (НУШ), який Міносвіти запустило цьогоріч у 100 пілотних школах по всій країні. З нового навчального року за цим стандартом почнуть учити всіх українських першокласників.
Мішки для першокласників
Відмінність нової школи в першу чергу полягає в тому, що класи в ній не будуть виглядати звично. Замість парт дітки пересядуть на каремати і м’які мішки, а старі меблі зсунуть у кут, щоб звільнити місце для рухливих ігор. Стіни в нових школах теж хочуть зробити прозорими, щоб можна було спостерігати за тим, що відбувається на уроках. Їх же тривалість у першачків зменшили до 35 хвилин замість 40, а дзвінка з уроку і на урок як такого тут немає зовсім, щоб різкими звуками не травмувати психіку дітей. У кожного учня в класі є своя шафка, до якої він може вільно підійти під час заняття, а портфелі у дітей наповнені не книгами, а тонкими зошитами з практичними завданнями.
Уроки в новій школі інтегровані. Наприклад, математику можуть вивчати разом з природознавством, читанням і навіть малюванням, перебуваючи в невеликих групах. При цьому оцінок першокласникам не ставлять, та й підвищувати на них голос, якщо не слухаються, теж заборонено. «Наші вчителі готувалися до початку навчального року за новими програмами. В першу чергу такі програми орієнтовані на вибір вчителя, щоб він сам міг підібрати звичний ритм для кожного окремого класу, щоб навчання було ненав’язливим. Це дає можливість дитині за допомогою того, що вона бачить і робить, вивчати основні процеси та явища навколишнього світу, щоб дитина розуміла, як вчитися протягом усього життя і здобути навички, які їй знадобляться у дорослому житті», – пояснила директор однієї зі столичних шкіл Світлана Олексюк.
Читайте також: В школу будуть брати за пропискою і через договір з нотаріусом
До речі, набір у першокласники наступного року також змінять – влаштовувати тестувань, через які ще цього року було багато суперечок, для них не стануть, а брати в школи збираються в першу чергу за пропискою. Як уточнила радник міністра освіти Іванна Коберник, фінансування «Нової української школи» передбачено держбюджетом. З 219,1 млрд грн, які виділили цьогоріч на всю освітню сферу, 1,37 млрд віддали НУШ. З них 386,6 млн грн підуть на підготовку педагогів і 373,3 млн грн – на друк підручників.
Правда, як кажуть батьки, новації з наступного року торкнуться не тільки першокласників – у школах уже проводять збори, де просять мам і татів скинутися на ремонт. «На початку березня в нашій школі були екстрені батьківські збори, на яких вчителька повідомила, що директор просить подумати про ремонт. І цьогоріч у зв’язку з набранням сили «Новою українською школою» необхідно зробити не просто косметичний ремонт – пофарбувати підлогу і переклеїти шпалери, а капітальний! У класі має бути організовано сім різних зон: м’який куточок, зона творчості з фотоапаратом... При цьому, незважаючи на те, що моя дитина йде вже в 3-й клас і її, по ідеї, не стосуються зміни НУШ, клас повинен бути оформлений за новими стандартами. І ми як батьки мусимо прорахувати бюджет майбутнього ремонту і підготувати гроші, – розповіла мама третьокласниці однієї зі шкіл Ірпеня Наталія Панова. – А якщо хтось не може або не хоче їх здавати, нехай, мовляв, шукає спонсора для школи».
Об’єднають шість предметів
У старших класах також очікуються зміни – зараз міністерство розшукує охочих серед 10-х класів гуманітарного напряму стати першопрохідцями і випробувати на собі об’єднаний курс «Природничі науки». У дисципліну ввійдуть відразу шість предметів – фізика, хімія, астрономія, екологія, біологія та географія. Як розповіла керівник робочих груп із розробки програм інтегрованого курсу «Природничі науки» Тетяна Засєкіна, головна мета нового предмета – цілісне вивчення курсу, щоб процеси вивчались одночасно.
Читайте ще: У найдавнішій виявленій школі вчили робити... шашлик?
«За нового навчального стандарту фізику, хімію і біологію діти вчать набагато ґрунтовніше, ніж раніше, – там збільшили кількість годин і всі основні питання, які раніше вивчалися до 10 – 11-го класів, тепер вивчають до 9-го, що дає можливість проходити ці дисципліни в старших класах як інтегрований курс. У стандартному обсязі вивчення природничих наук забирає вісім годин на тиждень, і всі вони викладаються різними дисциплінами – три години фізики, дві – біології і т. д. У новому курсі передбачено чотири уроки на тиждень, і якщо підсумувати поточний курс, то вийде також чотири-п’ять годин на тиждень, – пояснила Засєкіна. – Але плюс інтегрованого курсу в тому, що предмети можна вивчати цілісно, а не розривати поняття в різних дисциплінах за різними годинниками – наприклад, органіку в біології та хімії вивчали в різний час. Курс побудований таким чином, щоб давати якісні знання без складних формул і завдань».
За її словами, оскільки це експериментальний курс, то гроші з бюджету на підручники для нього не видають – знову-таки як експеримент їх уже розробляють, але для початку міністерству потрібно знати кількість охочих. «Передбачається два варіанти забезпечення – або за рахунок отримання бюджету від міжнародних організацій, або за рахунок видавництв», – уточнила Засєкіна.
Повної перепідготовки, як це було раніше у вчителів початкових класів, за словами Засєкіної, не планується: «Підготовка вчителів у нас попредметно. Учитель фізики і математики біологію в університеті не вчив. Найбільш виграшні – біологи, у них фізика була. Але, виходячи з реалій і некомплекту в школах, багато вчителів уже зараз перекваліфікувалися і викладали по декілька предметів. Ми робимо ставку на їхню самопідготовку. Зараз ведемо переговори з онлайн-курсами, щоб розмістити дистанційно матеріали для підготовки цих вчителів». Примітно, що складати ЗНО в 11-му класі учні таких класів, якщо захочуть, будуть також після самопідготовки. «Ми плануємо цей курс для дітей з гуманітарних класів, припускаючи, що вони не складатимуть ЗНО із цих предметів. Але за умови самопідготовки вони можуть складати, правда, результат не гарантуємо, оскільки виключаємо з курсу абстрактні завдання, а на ЗНО їх там левова частка», – каже Засєкіна.
Нагадуємо, В школі учениць заборонили називати «дівчатками»
Крім того, готувати по-новому будуть і вчителів іноземних мов, причому як для молодших класів, так і для старших – для цього педагогам влаштовували тренінги іноземці, допомагаючи розробляти нові програми за прикладом західних шкіл.
Є ризики
Втім, фахівці в новому курсі для школярів бачать і небезпеку. «Це призведе до подальшого падіння загального інтелектуального рівня випускників, а надалі – до зниження кількості аспірантів, наукових і науково-педагогічних працівників, а значить, ще більшого занепаду вітчизняної науки і системи вищої освіти», – вважають у Національній академії наук.
Але є й інша думка. «Ми повинні відходити від радянської школи, яка нагромаджує дітей непотрібними і непрактичними знаннями. Світ не стоїть на місці, і навчання дітей повинно відповідати всім змінам», – вважає класний керівник Ганна Горенко.
Друзі! Підписуйтесь на нашу сторінку Фейсбук і будьте завжди в курсі останніх новин.
