Поспішай творити добро
Щоб повернути слух дівчинці, допомагали і селяни, і народні депутати.
– Доки дитині не виповнився рік, я не помічала в її поведінці нічого особливого, – зауважує 31-річна Олена. – А потім, оскільки маю двох старших діток, стала все частіше помічати: чомусь Маргаритка ніяк не реагує на звук ввімкненого пилососа. Чомусь не звертає уваги, коли грає мобільний телефон. Хіба що коли телефон біля неї вібрує, або коли двері сильно грюкнуть – тоді вона зауважить.
У Камінь-Каширській районній лікарні, куди мама повезла півторарічну Маргаритку, лор не побачив ніяких проблем із вушком чи слухом дитини і сказав: «Поспостерігайте за донькою. Може, дарма панікуєте». Але протягом двох наступних місяців нічого втішного мама не побачила:
– Як би голосно ти не стукнув, як би не гукнув до дитини – Маргаритка (якщо обернута спиною) не реагувала, – продовжує невеселу оповідь жінка. – А ще я помітила: коли до Маргаритки говорили – вона дивилася не в очі, а на губи – поглядом «зчитуючи» сказане. Вона взагалі нічого не вимовляла. Хоча в усьому іншому поводилася, як звичайна дитина.
Аби врешті дізнатися, що коїться з дитиною, Олена разом із донечкою поїхали до Луцька. А там обласні фахівці порадили для точної діагностики звернутися у спеціалізований інститут отоларингології, що працює в Києві.
– Ось там, – зітхає мама, – за результатами аудіограми (обстеження під час сну) медики діагностували в моєї дитини четвертий ступінь двосторонньої сенсоневральної глухоти. Це означає, що Маргаритка нічого не чує, крім віброзвуків.
Але повна глухота – то ще не вся біда. Справа в тому, що для розвитку мовлення дитина повинна чути мову інших, вчитися відтворювати звуки людей, розвивати свій мовленнєвий апарат. Тобто: доки дитина нічого не чутиме – доти вона нічого не говоритиме.
– Коли Маргаритка щось хоче, вона мені поглядом або рукою показує, а вимовити не може. Іноді я розумію, що донечка хоче пояснити, а іноді – ні. І тоді, – знову плаче мати, – серце кров’ю обливається: бо ж можна дитині помогти, можна подарувати повноцінне життя, але все впирається у гроші, яких у нас немає…
Та світ не без добрих людей!
Коли завдяки журналістам про біду Усиків дізналася вся Україна, на банкіський рахунок мами Олени небайдужі стали перераховувати гроші.
– Грішми помагати взялися люди в нашому селі. Давали нам, хто скільки міг, жителі сусідніх сіл. У школах вчителі та учні підтримали нас морально й фінансового, – перелічує Олена та просить через газету подякувати всім небайдужим за милосердя. – Коли ми звернулися до народного депутата від нашого округу Ірини Констанкевич, вона вийшла на Міністерство охорони здоров’я і допомогла, аби нас включили у державну програму й за кошти з держбюджету оплатили всі витрати на купівлю імпланта, операцію, реабілітацію.
– Ми були 338-мі у черзі, – каже мама. – Нещодавно дізнавалися, то зараз 328-мі. За останні чотири місяці за держпрограмою було прооперовано лише десятеро діток. А далі чекати ми не могли: після 3-річного віку дитина починає втрачати здатність легко відтворювати людську мову. І чим довше чекати з відновленням слуху, то важче буде потім дитині навчитися розмовляти.
Але маленькій Маргаритці пощастило. Усікам запропонували зробити операцію у Волинському обласному дитячому територіальному медичному об’єднанні (обласній дитячій лікарні). Аби відновити слух дитині, на момент домовленостей не вистачало понад 200 тис. грн.
І ось завдяки добрим людям спільними зусиллями вдалося зібрати необхідну суму. Минулої п’ятниці маленьку Маргаритку прооперували, операція пройшла успішно. Як розповів директор ВОДТМО Сергій Ляшенко, у лікарні провели вже понад 30 подібних операцій і Луцьк тепер конкурує з Києвом та Дніпром.
Лікуючий лікар Маргаритки Руслан Жиленко повідомив: операція у Маргаритки пройшла без ускладнень, а попереду довгий курс реабілітації та робота з сурдоперекладачами.
Отож, будемо вірити, що найважчий і найбільш затратний етап в Усіків уже позаду і спільними зусиллями тисяч небайдужих людей ми подаруємо маленькій Маргаритці повноцінне та щасливе життя.
Оксана Бубенщикова
Конкурс журналістських матеріалів «Поспішай творити добро» ініційований
«Благодійним фондом Олександра Шевченка» та Українським журналістським фондом
БІЛЬШЕ ВРАЖАЮЧИХ ТА ДУШЕВНИХ ЖИТТЄВИХ ІСТОРІЙ ЧИТАЙТЕ В ГРУПІ «ЖИТТЄВІ ДРАМИ» В FACEBOOK! ЩОБ ПІДПИСАТИСЯ НА НЕЇ — НАТИСНІТЬ ТУТ!
Друзі! Підписуйтесь на нашу сторінку Фейсбук і будьте завжди в курсі останніх новин.
