Життя

Чи справді на Водохреще річка Йордан змінює течію?

Чи справді на Водохреще річка Йордан змінює течію?

Щороку в січні ми відзначаємо подію, яку нам оповідає святе Євангеліє.

Йдеться про той день, коли Син Божий Ісус Христос прийняв хрещення від Івана Предтечі, а задля того занурився у води річки Йордана. «І, охрестившись, Ісус зараз вийшов із води. І ось небо розкрилося, і побачив Іван Духа Божого, що спускався, як голуб, і сходив на Нього. І ось голос почувся з неба: «Це Син Мій Улюблений, що Його Я вподобав!» – так описує цю подію учень Христовий, апостол і євангеліст Матвій (3:16 – 17). Відтак свято, яке ми відзначаємо 6 січня (за старим календарем – 19-го), отримало три назви: Водохреще, Богоявлення та Йордан, - пише газета «Твій вибір».

Хвилі котяться в різні боки від сильного вітру

Аби стати ближчими до події хрещення Сина Божого, чимало вірян стараються особисто побувати на Йордані, зануритися у його води. А багато хто прагне здійснити паломницьку поїздку саме на Водохреще. Бо, мовляв, саме цього дня священна ріка змінює свою течію.

Втім місцеві люди оповідають, що зміна напрямку течії відбувається багато разів на рік. Ба більше – не вбачають у цьому нічого надприродного. І ось чому…

Йордан протягом року може змінювати напрям свого водного потоку багато разів.

Одна з причин цього явища полягає в тому, що ріка у нижній течії доволі мілка. У деяких місцях її глибина не перевищує й одного метра. Крім того, ріка протікає відносно рівною місцевістю з низьким ухилом русла, що впливає на швидкість течії.

Не можна не згадати і про сильні вітри, характерні для цього регіону. Коли пориви вітру надто потужні, вони на поверхні ріки створюють хвилі. І коли ми дивимося на це явище, то виникає ілюзія зміни напрямку течії. Особливо ефектно це виглядає в тих місцях, де Йордан наймілкіший.

Вода біжить туди, де вмикають насоси

Окрім вітру та мілководдя, на течію Йордану впливає також діяльність людей. Адже клімат в Ізраїлі посушливий, тож для вирощування сільгоспкультур не обійтися без зрошування.

Трубочки з водою, яку беруть із Йордану, господарі підводять до кожного дерева та куща. А водозабірну станцію з потужними насосами має кожен окремий кібуц (поселення). І залежно від того, в якому поселенні вмикають насоси, майже стояча вода Йордану зміщується в напрямку відбору.

Тобто в ті пори року, коли сонце гріє, а дощів немає, забір води значно збільшується. Це призводить до обміління річки і зниження швидкості течії. Влітку у нижній течії ріка взагалі майже пересихає. Тож, аби регулювати протягом року рівень та стік води, надто ж у неглибокій нижній течії1 Йордану, люди спорудили дамби й водосховища на ріці та її притоках. І це також може спровокувати появу ефекту «зворотної течії».

Відтак те, що для місцевих жителів є звичним явищем, у паломників викликає подив і навіть благоговіння. Адже природне явище християни наповнюють новим змістом – релігійним. І в цьому, до речі, немає нічого поганого. Не дарма ж казав Ісус Христос: «За вірою вашою нехай буде вам…» (Мт.:9, 29).

Ніна Грицюк

Друзі! Підписуйтесь на нашу сторінку Фейсбук і будьте завжди в курсі останніх новин.

Все про: релігія, свято
В тему