Зараз Україна активно звільняє з полону наших захисників.
Але в соцмережах люди потім розповідають дуже прикрі випадки. От уявіть: після кількох років полону чоловік повертається додому, а його дружина вже живе з іншим, усі виплати за полоненого потратила, у звільненого чоловіка – ні копійки за душею, щоб лікуватися, проходити реабілітацію, та навіть просто вдягнутися і поїсти. Ба більше, дружина не оплачувала комуналки за квартиру чоловіка, і він після полону ще має думати, як погасити ці борги, - йдеться у газеті «Твій вибір».
Щоб надалі не допускати подібної несправедливості щодо військовослужбовців, узятих у полон чи в заручники, Верховна Рада ухвалила законопроєкт № 11407 про внесення змін до Закону «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». А що це дає – пояснили юристи громадської приймальні Української Гельсінської спілки з прав людини в Херсоні, яка діє при БО «Фонд милосердя та здоров’я».
Військовий зможе наперед розпорядитися своїми виплатами
Отож, за військовослужбовцем, якщо він потрапить у полон чи зникне безвісти, збережеться й надалі виплата грошового забезпечення. Але тепер військовий може, не чекаючи цієї ситуації, наперед написати в довільній формі розпорядження, хто саме буде отримувати гроші на той період полону (раніше аналогічне особисте розпорядження військовослужбовці мали право складати тільки на випадок своєї смерті). Справжність підпису військовослужбовця на згаданому розпорядженні буде засвідчувати командир військової частини або нотаріус.
У разі відсутності особистого розпорядження на випадок полону грошове забезпечення має виплачуватися однаковими частками насамперед дружині (чоловіку), законним представникам малолітніх (неповнолітніх) дітей (осіб із інвалідністю з дитинства – не залежно від їхнього віку) і батькам військовослужбовців (окрім дітей, батьків та інших осіб, які одержують від військовослужбовця аліменти, а також батьків, позбавлених батьківських прав за умови, що ці права не були поновлені).
Зауважте: при оплаті коштів люди з першої черги отримують лише 50% грошового забезпечення, а решту 50% грошей зберігаються для військовослужбовця. Тобто він їх зможе одержати після свого звільнення з полону.
Якщо передбачені у першій черзі особи відсутні, виплати отримують однаковими частками особи з другої черги: повнолітні діти, рідні брати (сестри) й особи, законним представником яких є військовослужбовець. Але між особами другої черги розподіляється не більше від 20% грошового забезпечення полоненого, а решту 80% коштів зберігаються для військовослужбовця, щоб він їх одержав після свого звільнення з полону.
Також, зазначають юристи, в законі чітко встановлений проміжок часу, коли здійснюються виплати. Адже треба встановити обставини захоплення військовослужбовця в полон або заручником. Бо виплата грошового забезпечення не буде здійснюватися, якщо військовослужбовець добровільно здався в полон, самовільно залишив військову частину (місце служби) або дезертирував із ЗСУ.
У разі загибелі (смерті) військовослужбовця або оголошення його судом померлим гроші, належні військовослужбовцю та не виплачені йому, включаються до складу спадщини.
Закон також передбачає постійну індексацію грошового забезпечення військовослужбовців, захоплених у полон чи заручниками, інтернованих у нейтральних державах або зниклих безвісти.
Деякі нюанси треба доопрацювати
Ознайомившись зі змінами до закону, військовослужбовці позитивно сприйняли можливість самостійно визначати осіб, які будуть отримувати частину грошей полоненого бійця. Бо часом чужа людина ближча бійцеві, ніж родичі, і саме їй військовий хоче передати право на отримання частини своїх коштів. Але водночас є застереження, щоб не дуже порядні командири не підробили особистого підпису бійця в розпорядженні про отримання грошей.
Так само розділилися думки, чи виплачувати рідним лише частину грошового забезпечення. Хтось каже: це правильно, бо не всі родичі порядні і часом витрачають усі кошти бійця, ще поки він у полоні. Але є інший бік медалі. Якщо дружина не працює, бо доглядає за маленькою дитиною, то лише частини грошового забезпечення чоловіка їй може не вистачити для прожиття. Тому варто було би дозволити бійцеві визначати не тільки коло осіб, а й частку грошей, які ці особи будуть отримувати на випадок полону військовослужбовця.
Можливо, ці побажання вдасться врахувати, коли Кабінет Міністрів України буде ухвалювати детальну процедуру та вимоги до оформлення та зберігання особистого розпорядження військовослужбовця на випадок полону.
Ніна Грицюк
Фото: detector.media
Друзі! Підписуйтесь на нашу сторінку Фейсбук і будьте завжди в курсі останніх новин.
