Шокуючими фактами з передової діляться медики, які цілодобового рятують наших захисників.
Щодня ми чуємо в новинах, як окупанти йдуть в атаку, щоб відбити раніше втрачені позиції на Бахмутському напрямку біля Кліщіївки та Андріївки, - йдеться у газеті «Твій вибір».
Ми радіємо, що Сили оборони України відбивають штурм за штурмом, нищать техніку окупанта та його особовий склад. Але навіть не уявляємо, якою ціною дається успіх наших захисників, скільки здоров’я та життя кладеться за кожен звільнений від ворога метр української землі.
Що таке, вистояти, відбити, втримати – чудово видно у стабілізаційному пункті, куди з передових позицій доставляють поранених бійців. Найбезпечніша евакуація поранених уночі. Бо ж засвітла за медиками масово полюють ворожі ударні дрони та артилерія.
Самі ж стабілізаційні пункти – також бажана ціль для російських загарбників. Рятувати життя медикам доводиться під безперервну канонаду та розриви ворожих снарядів.
– Ми всі в небезпеці! Кожного дня чуємо, відчуваємо на собі здригування приміщення від падіння керованих авіабомб. А останнім часом усе частіше, – розповідає військовий медик Святослав Микитюк на псевдо Гектор.
До повномасштабного вторгнення Святослав був хірургом в одному з медзакладів Хмельницького. Нині чоловік рятує життя українських воїнів на Бахмутському напрямку. Медик розповідає, ворог отримав безліч ударних дронів, обладнаних тепловізорами. Тож тепер може атакувати навіть затемна.
Після втрати контролю над Кліщіївкою та Андріївкою, загарбницькі війська зараз намагаються повернути втрачені позиції. Щоденні штурми один за одним відбивають наші армійці. А це означає, що військові медики без роботи також не сидять.
Осколки, переломи, ампутації – все це звичні поранення, з якими стикаються медики на передовій. Утім ворог вдається до такого, до чого навіть досвідчені лікарі досі не можуть звикнути.
– Є випадки, коли росіяни використовували отруйні інгаляційні бойові речовини. Внаслідок їхнього застосування у хворого розвивалася виражена дихальна недостатність, – каже військовий медик Андрій.
Якби не вчасна евакуація з поля бою – боєць загинув би від отруєння газом. Адже невідома хімічна речовина фактично спопелила дихальну систему військового.
Неабияку роль у наданні швидкої та якісної допомоги відіграє наявність переносного рентген-апарату. Така річ, та ще й у такій близькості до фронту – справжня розкіш.
Працювати медикам доводиться і вдень, і вночі.
– Щойно ліг, або пішов їсти, або відпочиваєш – і одразу привозять. Попередня ніч за інтенсивністю була насичена. Я, наприклад, звільнився о пів на четверту, – каже медик.
Найбільше, про що мріють медики, – сидіти без роботи. А не стільки тому, що хочуть відпочити, скільки тому, що думають про бійців «на нулі». Адже коли є робота, то це означає, що один із захисників України заплатив криваву ціну, аби не дати ворогові просунутися уперед.
Ніна Грицюк
Друзі! Підписуйтесь на нашу сторінку Фейсбук і будьте завжди в курсі останніх новин.
