Чи не найбільшою мрією Людмили було житло. І не абияке, а саме простора трикімнатна квартира. З балконом, лоджією, щоб вранці можна було попити кави, спостерігаючи, як поволі просинається місто.
Про це йдеться на шпальтах газети "Твій вибір".
– Ох, де ж мені взяти гроші на житло? – бідкалась вона своїй подрузі. – Ніно, якби ж ти знала, як мені остогидло оте існування в малосімейці!
– Вірю, Людо, вірю, – відповідала Ніна, яка з сім’єю жила в двокімнатній квартирі в новобудові.
– Ну, в тебе хоч одна дитина, та й квартира велика. А в мене як в рукавичці.
– Ну, ти ж сама хотіла троє дітей, то й маєш рукавичку, – відповіла подруга. – А взагалі, чи не хочеш ти поїхати за кордон?
– Я б хотіла, але чоловік проти, – мовила Люда. – Сказав, що їде сам, я залишаюсь з дітьми. Вже й документи готує.
– Ну, значить, скоро будете мати нову квартиру, – пожартувала Ніна, не підозрюючи, наскільки швидко здійсняться її слова.
Людмила добре розуміла, що на омріяну квартиру Івану доведеться працювати за кордоном не один рік. Відтак, зустрівши якось знайомого, який мешкав в сусідньому будинку, вирішила, що настав час діяти.
Колька був єдиним сином у сім’ї. Батько – лікар, мати – вчитель. Здавалось, в хлопця були гарні перспективи здобути хорошу освіту і знайти своє місце в житті. Однак все сталось зовсім по-іншому. На третьому курсі медінституту він закохався. Та так, що, коли юнка переїхала з батькам за кордон, Коля порізав собі вени. Далі були лікарня і… алкоголь. Коля міг годинами дивитися на фото коханої, а тоді випити горілки і спати. Батьки возили його до психотерапевта, до лікарів, які мали закодувати, щоб він не пив, однак все було марно.
– Сину, схаменися, – просила мати. – Що ж ти робиш і з собою, і з нами? Дитино, отямся, поки не пізно.
Та все було марно. Коля знайшов собі друзів по чарці, почав виносити з дому цінні речі і зовсім не зважав на батьків. Через вісім років материнське серце не витримало. Лікарі констатували обширний інфаркт, і батько Колі похоронив дружину. На поминках син напився так, що батько в якусь мить подумав, що, мабуть, добре, що того не бачить покійна дружина. Єдиний син пропадав через алкоголь, і батько нічого не міг вдіяти. Він часто ходив на кладовище до дружини, і одного дня сторож знайшов його на лавочці мертвим.
– Цей тип постійно пристає до моїх дівчаток, – розповідала Люда у відділенні поліції. – А ще якось погрожував сину. Він же соціально небезпечний елемент, якого потрібно ізолювати від суспільства.
Ніхто не знав, що два тижні тому вона була в Колі. Уклала з ним такий собі договір. Мовляв, вона приноситиме йому горілку, по пляшці в день, і закуску, а він має переписати на неї житло. Молодий чоловік, який через випари алкоголю не міг нормально думати, погодився. Відтоді вона справно приносила йому горілку та їжу. А одного дня принесла чистий одяг, примусила поголитися, взяти документи, і вони разом поїхали до нотаріуса. Там Колька сказав, що хоче переписати житло на Люду. За якісь пів години необхідні документи були готові.
Того ж вечора спритна жінка принесла бідоласі декілька пляшок горілки. А наступного дня написала на нього заяву в поліцію. Коли правоохоронці приїхали до нього, Колька, який під дією препаратів, котрі Люда підсипала йому в горілку, став агресивним, накинувся на них. Відтак його забрали в психіатричну лікарню.
Люда святкувала перемогу. Ох, і раділа ж вона! Ще б пак! Адже завдяки своєму хитрому плану, як вона називала свій підлий вчинок, враз стала господинею просторої трикімнатної квартири, про яку так довго мріяла!
– Ніно, привітай мене! – подзвонила подрузі. – З чим? А з трикімнатною квартирою!
– Тобто? – щиро здивувалася подруга.
– Приходь – розкажу, – відповіла Люда. – А через місяць запрошу на новосілля. Після того, як зроблю ремонт.
Вона вирішила поки не говорити чоловіку про квартиру. Мовляв, нехай у тій Польщі заробить трохи грошей, а коли приїде, то вона й поведе його прямо в нове житло. Купивши фарбу, вапно, почала приводити житло до ладу.
– Тоді завтра купимо шпалери, ти допоможеш поклеїти, а тоді найму когось полакувати паркет, – мовила по телефону Ніні, збираючись йти додому. – Ну, давай, подруго! До завтра!
– Негайно поверни сюди мого сина! – почула вона враз жіночий голос. Повернулась на нього – і стала, наче вкопана. Перед нею стояла жіноча постать. Напівпрозора. З поглядом, в якому вирувала лють. – Це його житло, і він тут має жити! Чуєш? Негайно! Інакше ти кожного дня жалітимеш про те, що накоїла.
За мить видіння зникло, а Люда подумала, що їй приверзлось від перевтоми. Та й якщо і ні, то що їй може зробити привид?! Ото ж бо й воно, що нічого. Заспокоївши себе, Люда пішла додому. А далі були інші клопоти – шпалери, придбання нової кухні, перестановка меблів, купівля частини нових. Коли приїхав чоловік – його чекав сюрприз: дружина запросила на новосілля у простору квартиру у сусідній багатоповерхівці.
Здавалось, мрія здійснилася! Однак вже наступного дня, точніше ночі, почалися проблеми. Люді снилось, що її душать чиїсь холодні руки. Просиналась в холодному поту – і на шиї дійсно виднілися сліди рук. Якось, коли встала вночі в туалет, хтось так сильно штовхнув, що впала і поламала руку й ключицю. То зникли її золоті прикраси, які були на ній, і з’явилися в каструлі з борщем через місяць. Згодом у річці потонула старша донька Люди, опісля розбився на мопеді син. Отоді і пригадала вона слова жінки-привида, кинулась шукати Кольку, та виявилось, що він зник…
Ксенія Фірковська
Друзі! Підписуйтесь на нашу сторінку Фейсбук і будьте завжди в курсі останніх новин.
