Життя

«Або ти мене слухаєшся, або я тебе б’ю!»

«Або ти мене слухаєшся, або я тебе б’ю!»

Щороку в Україні стаються такі злочини щодо жінки, яких інакше, ніж жахіттям, не назвеш.

Про це йдеться у газеті "Твій вибір".

То чоловік забив молотком дружину і тещу, то облив кислотою, і жертва померла. А випадків системних тортур навіть не злічити! Бо далеко не завжди побита дружина заявить на «благовірного» в поліцію, ще рідше вдається припинити насилля з боку чоловіків, і геть поодинокими є випадки, коли нелюда таки карають. Хоча насилля, до речі, – це не тільки «бив», «душив» чи «тягав за волосся».

 Не дозволяйте вчиняти над собою навіть психологічний тиск

Психологиня Марта Чумало із громадської організації «Жіночі перспективи» зазначає: якщо чоловік і не завдає тілесних ушкоджень дружині, то навіть заборона спілкуватися з друзями, виходити на вулицю, змушування до якоїсь роботи – це теж із правової точки зору вважається насиллям – психологічним.

Щоправда, варто вміти розрізняти, де є просто сімейний конфлікт, а де насилля.

У конфлікті, пояснює психологиня, обидва учасники мають однакову силу: економічну (обоє заробляють), психологічну (чоловік став кричати, і дружина також відповіла йому криком), фізичну (дружина вдарила чоловіка, чоловік стукнув у відповідь).

Натомість у випадку насилля завжди є домінування сильнішого над слабшим, і слабший не має змоги рівноцінно відповісти. Завжди під час учинення насильства умисно (!) завдається шкода (і це можуть бути не лише синці чи вибиті зуби, а й матеріальна шкода: спеціально поломаний телефон, розірваний одяг, зіпсовані меблі). А ще у випадку насилля завжди порушуються права та свободи людини, включно з правом на вільне пересування, спілкування, працю, освіту тощо. Тож, коли чоловік зачинив дружину вдома, щоб вона не могла вийти на вулицю, це теж розцінюється як акт насилля.

– Нерідко за допомогою звертаються до мене жінки, чиї чоловіки ніби й не б’ють, але системно доводять жінку до сліз, страху, головного болю, навіть розладів сну та психіки. Такого теж не можна терпіти, – зазначає Марта Чумало. – А під час звернення до поліції доказом психологічного насилля можуть слугувати діагноз у медичній книжці постраждалої щодо проблем зі здоров’ям, які виникли внаслідок психологічного тиску чоловіка, аудіозаписи погроз насильника тощо.

 Коли турботливий наречений перетворюється на звіра?

– Історій дуже різних я чула немало, – продовжує Марта Чумало. – От уявіть: ранок після шлюбної ночі, чоловік приносить дружині каву в ліжко і, мило посміхаючись, каже: «Відтепер ти маєш прибирати в хаті, варити їсти і робити так, щоб мої яй*я були порожні. Якщо хоча б одне з трьох правил не буде виконане, ти будеш покарана».

Проте зазвичай чоловік починає проявляти насильство тоді, коли жінка опиняється у вразливому становищі: вагітна або після пологів, без роботи і, отже, – без фінансової незалежності. В такі періоди «благовірний» вважає, що жінка без нього пропаде, а якщо так, то можна вимагати від неї будь-чого і ставитися, як заманеться: мовляв, усе одно нікуди від мене не дінеться.

– Наперед визначити, чи стане чоловік насильником, не можливо, – додає психологиня. –  Адже, за статистикою, більшість із них ростуть у повноцінних сім’ях, від побиття в дитинстві потерпав тільки кожен п’ятий, а сексуального насильства зазнавали тільки 5% майбутніх насильників.

Але що ж тоді штовхає чоловіка до жорстокості у ставленні до жінки?

За результатами дослідження 105 кримінальних справ щодо вбивства чоловіком своєї партнери, психологи з’ясували, що всі опитані злочинці поділяли жінок на дві групи: на «повій» (така жінка, на думку тирана, тільки вийде з дому, зразу хоче зрадити) та на «принцес» (вона, вважав насильник, нічого без нього не тямить). А ще абсолютно кожен із опитаних вбивць був на глибинному рівні свідомості переконаний: жінки його не любили, а тільки використовували для своїх потреб: фінансових, побутових, сексуальних тощо.

 Як розпізнати тирана?

Навіть коли чоловік учиняє насильство щодо жінки, людям стороннім важко це помітити. Адже, як свідчить статистика, 56% насильників поза домом є комунікабельними, нерідко вважаються душею компанії і тільки у стосунках із членами сім’ї проявляють агресію. Кожен четвертий тиран агресію проявляє вдома й лише іноді поза домом. І тільки 19 процентів насильників агресивні до всіх людей.

– Проте всі вони до насилля вдаються, бо вважають його найпростішим способом отримати бажане, – продовжує Марта Чумало. – Навіщо, приміром, кілька разів пояснювати жінці, що йому не подобаються її подруги, якщо можна раз побити, і жінка наступного разу побоїться зустрітися з дівчатами? Навіщо просити дружину не ходити на роботу і стати прислугою для чоловіка, якщо можна бити її доти, доки вона погодиться стати домогосподаркою? Доходить навіть до того, що чоловікові ліньки взяти ложку до борщу, він вимагає від дружини йому прислужити, вона відмовляється, він її б’є й таки домагається свого. І такий домашній тиран може вимагати від жінки будь-чого, а вона, не маючи сили постояти за себе, мусить коритися, перетворюючись на безмовну й залякану рабу.

Із досвіду роботи з постраждалими Марта Чумало знає: якщо сталося одне насильство і чоловік отримав бажане, він неодмінно вдасться до насилля вдруге, втретє, вчетверте. І кожен із наступних випадків відбувається за усталеною схемою:

– Починатиметься все з наростання напруги: чоловік шукатиме зачіпки («Чому борщ гарячий?», «Чому кава холодна» і т. д.), в жінки виникатиме страх, вона догоджатиме, щоб віддалити мить болю. Але насильство рано чи пізно буде скоєне. Після цього настає етап душевного спустошення. Жінка гризеться, що терпить наругу над собою, психологічно віддаляється від чоловіка. Він картається, применшує свою провину («Бо чому ти не змовчала?», «Бо тебе тільки зачепиш – відразу синець» і т. д.). Далі настає «медовий місяць»: чоловік просить пробачення, божиться, що «чорт поплутав, і таке більше не повториться», робить подарунки, вони обоє погоджуються: розлучатися не варіант, бо житло, діти, спільне майно. Але рано чи пізно у стосунках знову настає момент, коли чоловікові щось не сподобається в поведінці дружини, він захоче швидкого досягнення своєї мети («має бути так, як я сказав, і крапка»). Для того застосує найбільш ефективний, на його думку, метод – насилля. І що більше циклів «напруга – насилля – спустошення – медовий місяць» відбуватиметься, то коротшим буде інтервал між етапами циклу.

– Між першим і другим випадком насилля може проходити рік і більше, а от, умовно, між 20-м і 21-м іноді минає лише місяць, – переконалася психологиня, яка багато років надає допомогу постраждалим жінкам.

А в наступному номері газети ви дізнаєтеся, де тривалий час можуть проживати жінки, які постраждали від чоловіка-тирана, яким чином їм вдається припинити насильство та куди телефонувати, щоб отримати  безоплатний юридичний захист.

Дякуємо Волинському пресклубу та Гендерному центру Волині за сприяння в написанні матеріалу.

Оксана Бубенщикова

Друзі! Підписуйтесь на наш канал в Telegram та сторінку Фейсбук і будьте завжди в курсі останніх новин.

Все про: Україна
В тему