Життя

Зупинити серце, щоб… продовжити життя. Репортаж із операційної

Зупинити серце, щоб… продовжити життя. Репортаж із операційної
фото ілюстративне

Твоє серце – в моїх руках. І це не про кохання. А про те, коли життя людини буквально залежить від умілих рук та знань медика. Таким є завідувач кардіохірургічного відділення Волинської обласної клінічної лікарні Володимир Пецентій.

Сьогодні він рятує життя 70-річного жителя Любомльського району. І ми розповімо вам усе, що відбувається в операційній при такому виді втручання на серці, йдеться у публікації в газеті «Твій вибір».

Серце – це єдиний орган у нашому організмі, який увесь час працює. Недарма його називають внутрішнім двигуном. І якщо він дає збій – страждає увесь організм. Адже, попри невеликі розміри серця (приблизно 300 грамів у дорослої людини), саме від його роботи залежить функціонування всіх інших органів, забезпечення їх кров'ю та киснем.

– Пацієнт звернувся до нас зі скаргами на задишку при ходьбі. У хворого діагностували аортальний стеноз, тобто звуження клапана, через який кров потрапляє із серця у весь організм. Внаслідок цього звуження кров погано циркулює, людину можуть турбувати запаморочення, втрата свідомості. При операції ми будемо забирати цей «несправний» клапан і ставити новий штучний. Вік цього чоловіка не є застереженням для операції, в нас були пацієнти, яким і за 80, – розповідає  Володимир Пецентій про хворого, який уже лежить на операційному столі.

Й уточнює, що пацієнту встановлять клапан, який надається за потреби безоплатно, бо лікарня отримала його у рамках реалізації субпроєкту Світового банку.

Новий клапан для серця пацієнт отримав безкоштовно

Журналістів, аби вони могли зайти до операційної, попередньо повністю переодягли у «комплект лікаря» – стерильні одяг та взуття. Стати глядачем такого «дійства», не будучи медиком, погодьтеся, – справа дещо лячна. Та й вигляд крові здатні витримати далеко не всі. Але цікавість перемагає, побачити серце «вживу» – нагода, яка трапляється не щодня. Тим часом в операційній уже на повну працюють до десятка людей: два кардіохірурги, анестезіологи, торфузіологи, операційна та молодша медсестри.

фото з операції
фото з операції

Операцію розпочали з розрізу грудної клітки. Розрізи роблять за допомогою електроножа. Після цього пацієнту підключають апарат штучного кровообігу з оксигенатором (апаратом, що замінює легені під час хірургічної операції). І техніку, і розхідник, до слова, теж отримали у рамках субпроєкту «Вдосконалення медичної допомоги хворим з хворобами системи кровообігу у Волинській області».

А оскільки, як уже зазначалося, клапан пацієнту також надали безкоштовно, то йому довелось заплатити лише за розхідні матеріали: нитки, голки, катетери, трубки, розчин для зупинки серця і таке інше. Таким чином вартість операції для нього зменшилася чи не удвічі.

Як уточнює медик, також за рахунок Світового банку вдалось придбати велику кількість якісної апаратури безпосередньо в операційну, з-поміж якої – і дихальний апарат із монітором, і ще один апарат штучного кровообігу (що дозволить проводити втручання у двох операційних одразу, тобто паралельно оперувати двох пацієнтів), і ендоскопічну стійку для малоінвазивних операцій. Залом перелік новинок – на десятки позицій.

Але повертаємося до роботи операційної. Тут під монотонний звук апаратів жваво і злагоджено працюють спеціалісти. Інколи поглядаючи, чи не мліють, бува, від цієї картини журналістки з фотоапаратами в руках…

Замість пацієнта дихає апарат

Висококваліфіковані професіонали, які відповідають за штучний кровообіг, – це перфузіологи. Саме вони підтримують життєзабезпечення пацієнту протягом усього періоду хірургічного втручання, коли серце зупинене.

Як розповідає Віктор Олексюк – лікар анестезіолог-перфузіолог, коли запускається штучний кровообіг, стартує робота безпосередньо на клапані. Перетискається аорта та починається зупинка серцевої діяльності. Пацієнт перестає дихати самостійно, а цю функцію виконує за нього оксигенатор, тобто апарат штучного кровообігу. Вся кров із людини забирається у спеціальний резервуар. Замість серця працює основний насос.

– Кожні 25 хвилин ми будемо перфузувати (постачати кров’ю) міокард для того, аби серце не загинуло від ішемії – повного припинення кровопостачання у тканинах, що призводить до нестачі кисню і глюкози. Далі розсікається аорта і здійснюється кардіоплегія (штучна зупинка серця). Коли серце повністю зупинене, апарат штучного кровообігу забезпечує життєдіяльність організму під час цього основного етапу, тому що ми беремо на себе функцію серця і легень, плюс охолоджуємо тіло пацієнта до температури 28 градусів. Така температура дає можливість працювати на невисокому тиску і забезпечує певний метаболізм в таких умовах, тобто всі тканини, органи, які кровопостачаються, не загинуть від ішемії, вони перебуватимуть в анабіозі (стані організму, за якого усі біологічні процеси в ньому припиняються).

фото з операції
фото з операції

Коли заміниться клапан, ми почнемо гріти пацієнта і запускати серце. Будемо повертати всю кров в організм, і після цього всього серце змушене буде знову виконувати свою функцію. Хвилинний об’єм серця в цього пацієнта – 4,6 літра, тобто за хвилину його серце має перекачувати 4,5 літра крові. Коли серце стоїть, цю функцію бере на себе апарат – він забезпечує весь кровообіг в організмі, – пояснює нюанси анестезіолог-перфузіолог.

Серце можуть зупинити навіть на 8 годин

Віктор Олексюк уточнює, що спричинило необхідність операції у цього пацієнта. Аортальний клапан – основна труба, яка забезпечує кров'ю весь організм. У неї видуває кров лівий шлуночок. Але трапляється, як і в нашому випадку, що на стулочках клапана починає налипати кальцій, який у крові, і звужувати їхній простір. Серце потроху розширюється, бо не може через цю звужену трубу проштовхнути кров. Це та сама сантехніка, тільки фізіологічна, тобто людська. Тож потрібно розширити цю трубу або замінити – для того, щоб відновився необхідний для забезпечення всього організму потік крові.

Якщо не оперувати, це закінчиться великою серцевою недостатністю, а це повільна або навіть раптова смерть. Бо якщо серце не буде повноцінно постачатися кров'ю, відповідно, воно може зупинитися. Зазвичай аортальний стеноз більш характерний для старших людей, хоча зараз інфаркт та коронарний атеросклероз «молодшають». Тому операції на серці дуже затребувані і проводяться щодня.

– А на який найдовший проміжок часу можна повністю зупинити серце? – запитую у Віктора Олексюка.

– На скільки потрібно для проведення оперативного втручання, ми зупиняли навіть на 8 годин, – відповідає.

Найвідповідальніший момент – знову запустити серце в роботу

Коли основний етап операції наближається до завершення, клапан встановлений, пришитий і зав'язаний, тоді зашивається аорта, лікарі знімають затискачі та запускають серце – поступово зменшують швидкість насоса та починають зупиняти штучний кровообіг. Нагріту кров подають у організм, таким чином приводячи температуру тіла пацієнта до відповідної.

Найвідповідальніший момент – знову запустити серце в роботу. Не завжди, коли знімається затискач, серце одразу починає працювати. Інколи потрібен певний час, щоб воно розпрацювалося. Аби воно почало частіше скорочуватися, вставляють електроди: один дротик до серця, один – до шкіри. Лікар кілька разів руками струшує пацієнта, щоб із камер серця вийшло повітря.

Серце при цьому оперативному втручанні було зупинене на 132 хвилини, себто на 2 години і 12 хвилин. «Зелені хвильки» на моніторі означають, що серце пробуджується і береться працювати. Тиск також піднімається. «Двигун» знову починає виконувати свою роботу. Загалом операція тривала майже 4 години.

фото з операції
фото з операції

Штучний клапан замінювати не треба, він не зношується, однак пацієнт має пожиттєво приймати препарати для розрідження крові. Операція пройшла успішно, чергове життя – врятовано. Полагоджений двигун людини тепер може працювати без перешкод.

Після такого досвіду одразу починаєш сприймати професію лікаря-хірурга зовсім по-іншому. Уже не як того, хто без «покласти у кишеню» і говорити з тобою не дуже захоче (чого гріха таїти, є у нас таке сприйняття),  а того, хто реально бере на себе всю відповідальність за твоє життя і годинами стоїть на одному місці, «чаклуючи» над тобою залізним приладдям. І при цьому, як я дізналася безпосередньо у медзакладі, зарплата висококваліфікованого фахівця з усіма нарахуваннями і надбавками – якихось 6 – 10 тисяч гривень. Виникає питання: це винагорода за працю чи насмішка над тими, хто усе життя вчиться і рятує людське життя, застосовуючи найсучасніші методики?

Ірина Бура

БІЛЬШЕ ВРАЖАЮЧИХ ТА ДУШЕВНИХ ЖИТТЄВИХ ІСТОРІЙ ЧИТАЙТЕ В ГРУПІ «ЖИТТЄВІ ДРАМИ»  В FACEBOOK! ЩОБ ПІДПИСАТИСЯ НА НЕЇ — НАТИСНІТЬ ТУТ!

Друзі! Підписуйтесь на нашу сторінку Фейсбук і будьте завжди в курсі останніх новин.

Читайте також
Все про: лікарня
В тему