Попри поважний вік, цими днями Ганна Микитин відсвяткувала 105 день народження, вона й нині дуже енергійна і працьовита. Ще б пак! Далеко не кожна жінка у такому статечному віці рубатиме скіпки для печі, готуватиме їжу і працюватиме по господарству.
Ювілярка розповідає, що народилася в багатодітній сім’ї. Батьки, щоб прогодувати дітей, багато працювали, утримували чималу господарку. Згодом почалася Перша світова війна, і батька забрали на фронт.
На жаль, додому він не повернувся, тож чотирьох дітей мама виховувала сама. Згодом молода жінка вдруге вийшла заміж і народила ще трьох діток.
– Згодом я вийшла заміж на Михайла, свого односельчанина, – розповідає бабуся, яка мешкає в селі Красне. – Працювали багато і важко, бо ж час був непростий – Друга світова війна, повоєнне лихоліття… В колгоспі гарували з ранку до ночі.
На жаль, Господь дав нам лише єдиного сина. Та й той вже відійшов у засвіти. Давно немає і чоловіка. Я коли ще була молодшою, то тримала корову, свині, кури. То мені ще 98 років було. Жила сама і давала собі раду.
У 100 років через наполегливі прохання рідних перейшла жити у хату невістки, яку вона любить як рідну доньку. А ще має онука і правнучку.
– Мама, а свекруху я називаю саме так, неймовірно добра, – розповідає Ольга Микитин, невістка ювілярки. – А ще вона вражає внутрішнім спокоєм: щоб не траплялося в її житті – вона все сприймала спокійно і з усіма негараздами у молитві зверталася до Господа. Вона завжди каже, що коли вона сама нічого не може змінити, то може молитися. І Бог дасть сили все пережити.
Мені 72 роки, і мама багато чому навчила. А ще завжди прислухаюся до її мудрих порад, які завжди дуже слушні. А ще вона дуже працьовита і нині, попри поважний вік, ні хвилини не хоче посидіти без роботи.
Сама пере, рубає скіпки для розпалу в печі, порається по господарству. А як смачно вона готує! Її вареники з солоним сиром – це така смакота, яку можна їсти кожного дня.
Ювілярка встає кожного дня о пів на восьму. Після ранкових процедур годину молиться – і йде працювати. Весь день робить то одне, то інше. Тож присідає, лише коли їсть. До речі, вона дуже любить молочні продукти – сир зі сметаною, каші, молоко. Натомість м'ясо споживає вкрай рідко. А ще ніколи не вживає алкоголю. Каже, що то «чортове зілля», під дією якого людина може наробити багато біди.
Ввечері залюбки переглядає телепередачі, слухає, як невістка чи онук читають для неї газети. Тоді знову годину молиться – і о пів на восьму лягає спати.
Попри усі негаразди, які були в житті, бабуся майже не хворіла і в лікарні не була. І навіть тепер, коли почала недочувати, виписані лікарем ліки приймати не хоче. Мовляв, все це хімія, і як дасть Бог, то й здоров’я буде. На запитання щодо секрету довголіття – завжди відповідає, що ніякого секрету немає. А все в руках Божих. Мовляв, скільки кому відміряно, стільки людина й житиме.
Ксенія Фірковська
БІЛЬШЕ ВРАЖАЮЧИХ ТА ДУШЕВНИХ ЖИТТЄВИХ ІСТОРІЙ ЧИТАЙТЕ В ГРУПІ «ЖИТТЄВІ ДРАМИ» В FACEBOOK! ЩОБ ПІДПИСАТИСЯ НА НЕЇ — НАТИСНІТЬ ТУТ!
Друзі! Підписуйтесь на нашу сторінку Фейсбук і будьте завжди в курсі останніх новин.
