Рандеву «шоколадної повії і патрона»: ключові моменти інтерв’ю Порошенка Яніні Соколовій (відео)

П’ятий президент України Петро Порошенко дав інтерв’ю у програмі Рандеву з Яніною Соколовою.

Видання «Новое время» зібрало ключові моменти цієї некомфортної для інтерв’юйованого, як щиро переконує журналістка, розмови.

Про розслідування у ДБР. Я нічого не боюся. Я багато років був в опозиції, і ці хлопчики не перші, хто хотіли запроторити Порошенка. Ви пам’ятаєте і 2003, і 2004 рік, коли були «наїзди» на телеканал. Нічого у них не вийде. По-друге, це буде удар у першу чергу не по Порошенку. Це буде удар по українській владі і державі Україна щодо повернення політичних переслідувань. Якщо це буде їхній вибір, поборемося.

Про путч. Саме так і буде. Наш речник із цього приводу Ліза Богуцька заздалегідь повідомить, коли буде путч. (Сміється). […] Подібні розмови про Майдан – що хтось проплатив Майдан, хтось організував Майдан, хтось сприяв – це абсолютно не відповідає дійсності. Люди, які це стверджують, не мають ніякого відношення до Майдану. Люди реагують на кричущу несправедливість. Я прошу нікого ніколи не лякати Майданом. […] У нас зараз інші умови, у нас зараз йде війна, і вся країна має бути об’єднана, щоб дати відсіч агресору. […] У таких умовах країна може Майдан не пережити. Державі зараз Майдан точно не потрібен.

Про зустріч із Коломойським. За останні два-три роки один раз після президентських виборів. Це було більше трьох місяців тому. Це була розмова тривалістю пів години, і вона була ні про що. Ніяких обговорень, ніяких домовленостей там не було. Це була ініціатива його і мого знайомого. Після цього ми не розмовляли. Певний вплив Коломойського на Зеленського є, проте перебільшувати його не варто.

Про бранців Кремля. Якщо говорити про Сенцова, не було жодної розмови з Путіним, не було жодної розмови з керівниками світу, де би прізвище Сенцова і багатьох інших не стояло на порядку денному. […] Чому цього (обміну, – ред.) не відбувалося? Тому що це не в руках Медведчука, не в руках Зеленського і не в руках Порошенка. Путін розглядав заручників як розмінну монету, якою він купував можливе скасування санкцій або намагався підтримати когось, наприклад, Медведчука, чи вдарити по комусь, наприклад, по Порошенку. Далі тягнути просто не було сенсу. Він готовий був відпустити їх на підтримку Медведчука перед парламентськими виборами, але не склалися умови. Він готовий був зробити перед президентськими виборами, але тоді це розглядалося б як підтримка Порошенка. Хочу наголосити, ключ від заручників і миру в Україні знаходиться не в Києві, не у Вашингтоні, не в Брюсселі, ключ знаходиться в Москві.

Про Віктора Медведчука. Правоохоронні органи і суди, і я все робив, щоб це було так, мають бути незалежними від президента. Якщо у нас президент буде казати «цього посадити, а цього відпустити», це не буде демократичною країною. Жодного разу не було того, що хтось звертався щодо Медведчука з ґрунтовними обвинуваченнями, а я казав його не чіпати. Роль Медведчука – він не представляв Україну. Єдиний, кого він представляв, був Путін. […] Медведчук двічі був у мене вдома перед тим, як виїжджав до Путіна. Ми погоджували його позицію перед переговорами з Путіним. І виключно у питанні звільнення заручників, ніяких інших питань ми не обговорювали.

Про формулу Штайнмаєра. Я би просив не бавитися в перегляд досягнутих домовленостей по Мінському формату. У нас є тринадцять пунктів Мінських угод. Вони є базовими документами. Нами погоджена дорожня карта імплементації Мінських угод – це означає що і коли має робитися. Вона обговорювалася на Нормандському форматі. Згідно з нею, має бути зроблений безпековий компонент, який дає можливість гарантувати вільне волевиявлення громадян і вільні вибори. Якщо хтось скаже, що нам треба терміново навесні провести місцеві вибори, у тому числі на окупованих територіях, не згадуючи при цьому безпековий компонент, який би гарантував можливість проведення кампаній. Бо в Мінських угодах записано, що це має бути за українським законодавством, організовано українськими державними органами, мають бути проведені українські політичні сили, якім має бути гарантована участь у цих виборах. Кандидати від України мають їздити туди й агітувати. […] Виведення військ, роззброєння незаконних збройних формувань, вивезення артилерійського і танкового озброєння, чітка позиція щодо гарантування перекриття неконтрольованої ділянки україно-російського кордону, присутність українських політичних сил, українського законодавства і українських організаторів, а також надзвичайно важлива річ – участь внутрішньо переміщених осіб. […] Ніякої угоди Штайнмаєра не існує в природі. Ніякої формули Штайнмаєра, нібито з кимось погодженої,не існує. Були пропозиції.

Про зустріч Нормандської четвірки у Берліні. Коли Путін сказав, що у Росії є формула Штайнмаєра написана Лавровим (міністр іноземних справ РФ, — ред.), я сказав: «Вибачте, ось є лист двох міністрів закордонних справ, де викладено, що таке формула Штайнмаєра». Він каже: «Ні, це зовсім не те, ми будемо базуватися на наших пропозиціях». Я раджу бути дуже обережними. Ми зацікавлені в мирі, ми зацікавлені у відновленні суверенітету України над окупованими територіями. Але точно не навпаки. Ми не зацікавлені, щоб це був російський анклав і щоб Росія під стволами своїх збройних сил відзначала, хто буде обраний на цих виборах. […] Путін також пропонував мені домовитися, кого ми оберемо, і провести це через вибори. Я сказав: «Ні, обирати буде український народ». Є закон, він рівний для всіх.

Про Роттердам+. Ніякого відношення я до цієї формули не маю, ніколи її в очі не бачив до того, як вона була запроваджена, до того, як вона була презентована ринком, до того, як вона почала публічно обговорюватися. Найголовніше – ціна змінюється кожного разу. До того взагалі не існувало формули, і ціна встановлювалася ручним управлінням. І я вважаю, що будь-яка формула краще за ручне, непрозоре творення ціни. У 2017 році були прийняті зміни до закону, якими зазначалось – формулу скасувати, запровадити ринок. І лише ринкові ціни можуть бути справедливими. Дуже важливо, що наша розмова відбувається після скасування формули і після запровадження ринку. І що відбулося? Якби ціна була завищена, вона мала впасти. Після цього ціна збільшилася. Всі розмови про завищену ціну Роттердама не мають жодного об’єктивного підтвердження.

Відзначимо, що інтрев’ю із 5-м президентом України журналістка і телеведуча Яніна Соколова анонсувала ще 14 вересня у своїх соцмережах такими словами: «Шеколадная прастітутка і патрон нарешті зустрілися», натякаючи на потоки коментарів від хейтерів із протилежного «порохоботам» табору.