Поради

Чим корисне сало, як не купити поганого та де найкраще зберігати

Чим корисне сало, як не купити поганого та де найкраще зберігати

Якщо запитати іноземців, із чим у них асоціюється Україна, то багато хто назве борщ та сало. Хоча насправді «український наркотик» не зовсім український.

Про це йдеться у газеті "Твій вибір".

Здавна салом годували рабів в Італії. Адже продукт був дешевим, ситним та довго не псувався. У цій країні є навіть місто Сало. Коли саме «білий наркотик» потрапив до України – не відомо. Але впродовж багатьох віків сало дарує українцям як ситість, так і здоров’я.

Лікар-гастроентеролог Галина Незговорова підтверджує: сало справді дуже корисне. Адже містить вітаміни А, Е, D, F. Та найцінніша в салі – арахідонова кислота, яка впливає на роботу мозку, регуляцію кровообігу, скорочення стінок судин та роботу нирок. Крім того, сало запобігає утворенню холестерину – шкідливого жиру, який закупорює наші судини та перешкоджає нормальній циркуляції крові.

Але, щоб сало не нашкодило, з’їдати його дозволяється від 20 до 50 грамів на день, а дітям до трьох років його взагалі не варто давати.

 Найбільша небезпека – глисти і кнурячий запах

Розповідаючи про користь сала, Галина Незговорова зауважує на важливості обирати якісний продукт. Хороше сало приємно пахне, білого чи злегка рожевого кольору, товщиною 3 – 5 см, легко протикається навіть сірником. Шкірка хорошого сала теж повинна приємно пахнути, не мати щетини і бути чистою. Якщо ви проведете ножем по шкірці і зішкребете щось біле з поверхні – сало може бути не свіже.

Зважати треба і на санітарно-епідеміологічні умови його зберігання.

– Не можна, щоб на прилавку поруч лежали та одним ножем нарізалися м’ясо та сало. Адже м’ясо часто буває зараженим личинками глистів, які через сусідство із салом чи використання спільного ножа можуть опинитися на салі. Такі ж паразити можуть бути наявні на салі, де є м’ясні прошарки. Причому під час заморожування ці глисти не гинуть і активізуються, щойно опиняються в теплих умовах, – наголошує Галина Незговорова.

Крім того, недобросовісні продавці можуть підсунути сало з кнура. Візуально воно не відрізняється від якісного продукту, тож найпростіший спосіб перевірити – підпалити один із країв. Кнуряче сало відразу дасть неприємний запах.

 Чому взимку так хочеться сала?

Не знаю, чи всіх наших читачів налякала небезпека купити сало з глистами чи неприємним запахом. А от те, що в холодну пору сало їсти можна і треба, – факт беззаперечний.

Річ у тім, що для підтримки стабільної температури тіла – 36,6 градуса – організм у холодну пору року мусить спалювати більше «дров» – тобто калорій, отриманих із їжі. Якщо врахувати, що в 100 г сала 900 Ккал (у вареній картоплі, для порівняння, – 60, а в капусті – 23) і перетравлюється воно аж чотири години (тобто стільки ж часу «горять» продуктова «дрова»), то стає зрозуміло, чому взимку так хочеться взяти до борщу хліба із салом, а взявши – довго не відчувати голоду.

Оскільки максимальна користь – у свіжому несоленому салі, то його для зберігання в холодильнику найкраще замотати в пергамент.

Для більш тривалого зберігання сало можна помістити в скляну банку, стінки якої зсередини попередньо змазати товченим часничком. А бруски сала під час складання в банку треба обваляти в солі.

Якщо ж вам найбільше смакує заморожене сальце, його потрібно замотати спершу у пергамент, а потім – у харчову плівку (щоб не вимерзало і на набиралося інших запахів). Для зручності сало перед заморожуванням краще порізати на тоненькі шматки, залишаючи їх прикріпленими на шкірці (ніби «книжечкою», де «аркуші» – це тонкі шматки сала). Всі сальні «сторінки» перед заморожуванням можна розгорнути, щедро посипати улюбленими приправами, «книжку» згорнути, замотати в харчову плівку та сховати.

Навіть у дорогих ресторанах сало – дуже популярна страва. Якщо воно м’яке, але тонке, з такого шматка готують смачний рулет. Спершу щедро солять, посипають сухим часником, розмарином, чебрецем, паприкою, зернами коріандру, додають свіжий товчений часник, а зверху – крупно тертою (як на буряки) сирою морквою. Все це акуратно загортають у рулет, скріплюють ниткою, поміщають в окріп та півтори години варять. Дістають, аби стекла рідина, й охолодженим кладуть до холодильника. Через декілька годин рулет готовий до нарізання та споживання.

 Очищає печінку й оздоровлює шкіру

Зважаючи на холодну пору року, сало стане в пригоді і для проведення косметичних процедур. Особливо коли від сухого повітря у приміщенні чи морозної погоди на вулиці ваша шкіра суха, потріскана, а зволожувальні креми не можуть упоратися з проблемою.

Отож, для приготування живильної маски треба свіже сало (40 г) без шкірки дрібно порізати (чи перемолоти), розтопити на водяній бані. Коли утворений смалець схолонув, але ще рідкий, додайте в нього чайну ложку олії жасмину та стільки ж олії петрушки. Суміш ретельно перемішайте, нанесіть на шкіру рук, помасажуйте і вдягніть бавовняні рукавички, аби покращити циркуляцію крові та допомогти крему максимально подіяти. Через 20 хвилин рукавички знімаємо. Змивати руки не потрібно.

Топлене на паровій бані несолене сало застосовують у лікуванні колінних суглобів: викладають його на папір для компресів, обмотують коліна, поверх паперу замотують вовняний шарф і лишають на ніч.

А ще салом можна очищати печінку. Адже під час його споживання ми покращуємо роботу жовчовивідної системи.

…Ну, а насамкінець – статистичний сюрприз. За останніми дослідженнями, перше місце за кількістю спожитого сала на душу населення посідає Данія, друге – Німеччина та Франція, а Україна – аж на 14-му. Так що жарт «сало їв, на салі спав, салом накривався» – це зовсім не про нас.

Ніна Грицюк

Друзі! Підписуйтесь на нашу сторінку Фейсбук і будьте завжди в курсі останніх новин.

Все про: Україна, сало, італія, їжа
В тему