Поради

Що таке тепла підлога

Що таке тепла підлога

Сьогоднішні тенденції такі, що на зміну традиційному опаленню приміщень за допомогою радіаторів приходить нова система, яка дозволяє рівномірно розподіляти тепло в приміщенні, не опалюючи при цьому вулицю. Це робиться за допомогою автоматичного устаткування і гнучких металопластикових труб, що укладаються в підлогу. Система «тепла підлога» стала останнім часом дуже популярною для опалення як житлових будинків, котеджів, так і офісів, банків, виробничих площ.


Цей спосіб опалення є найбільш функціональним і естетичним. При бажанні він дозволить вам повністю відмовитися від використання інших опалювальних приладів, забезпечуючи при цьому достатнє опалення.
Сьогодні ми розглянемо, з яких компонентів складається система «тепла підлога», і торкнемося основних принципів її установки.
Система «тепла підлога» забезпечує найбільш сприятливий для людини розподіл температури в приміщенні.
Незважаючи на більш низьку температуру повітря в приміщенні (в середньому на 2-3°С) порівняно з традиційним опаленням, розглянута нами система створює для людини такий же тепловий комфорт, як і традиційні радіатори. Крім того, у приміщенні відсутня додаткова охолоджуюча поверхня, якою є підлога (особливо, якщо вона оздоблена плиткою, мармуром чи іншими кам'яно-керамічними покриттями).
Незалежно від застосовуваного джерела тепла, система «тепла підлога» використовує на 20% менше енергії, ніж традиційні системи.
Така система може використовувати неконвенціональні джерела тепла такі, як сонячні колектори та теплові насоси.
Ідеально, якщо система «тепла підлога» буде базуватися на багатошарових металопластикових трубах, призначених як для систем опалення, так і для систем гарячого і холодного водопостачання.
У систему «тепла підлога» входять: теплова ізоляція; крайова ізоляція (ізоляція по периметру); вологостійка ізоляція; шар бетону з нагрівальним контуром; покриття підлоги.


Теплова ізоляція
Шар теплової ізоляції виконує також і роль акустичної ізоляції. Він може бути виконаний або з плит полістиролу, покритих фольгою, або з жорсткої волокнистої мінеральної плити. Шар теплової ізоляції повинен відповідати наступним вимогам (Rw – тепловий опір ізоляції): перекриття над приміщенням, що обігрівається: Rw = 0,75 м 2 К/Вт; перекриття над підвалом, що не обігрівається: Rw = 2,0 м 2 К/Вт; перекриття на ґрунті: Rw = 2,25 м 2 К/Вт.
Зазвичай для влаштування тепло- і звукоізоляції використовують відповідні плити з полістиролу товщиною 32/30 і 53/50 мм. Вони мають підклеєну поліетиленову плівку із надрукованою координатною сіткою, яка дуже полегшує монтаж нагрівального контуру з певним кроком. Для усунення теплових мостів між плитами не можна допускати виникнення щілин. Однак у випадку застосування плит з мінерального волокна все ж допускаються нерівності ізоляційного шару. Однак вони не повинні бути більше 5 мм



Ізоляція по периметру (крайова ізоляція)
Цей шар виконує дві функції: функцію термічного розмежування підлоги та бокових стін і функцію теплової ізоляції, що обмежує теплопередачу від підлоги до бічних стін. Товщина спресованого цілісного пояса крайової ізоляції повинна становити як мінімум 5 мм. Крайова ізоляція виконується зі спіненого поліуретану з привареною до нього поліетиленовою плівкою. Ця плівка грає одночасно і роль вологостійкої ізоляції. Слід зазначити, що висота ізоляції по периметру дорівнює висоті заливки бетону.
Крайова ізоляція виконує ще одну дуже важливу функцію: вона не допускає зволоження термоізоляції. Однак так буває лише в разі застосування пінопластових плит з підклеєною фольгою, а також ізоляції у вигляді спіненого поліуретану з приклеєною плівкою. Зауважимо, що при цьому додаткова вологостійка ізоляція не потрібна.
Необхідно пам'ятати і про наступний факт. При застосуванні термічної ізоляції з полістиролу можна укладати її безпосередньо на бітумні шари ізоляції, оскільки виділення з бітуму пом'якшують полістирол. У цьому випадку просто необхідно використовувати розділовий шар фольги.

 

Нагрівальний контур
З точки зору способу укладання труб можна виділити два основних типи нагрівального контуру: контур меандричний (ряд контурів); контур з подвійною проводкою.
Одне з основних умов проведення меандричного контуру полягає в тому, що початок контуру, що має найбільшу температуру, повинен знаходитися поблизу зовнішніх стін, де необхідні великі витрати тепла.
Якщо ж ви захочете досягти більш рівномірного розподілу температури підлоги, то вам необхідно буде обладнати нагрівальний контур з подвійною проводкою.
Часто буває так, що поблизу зовнішніх стін (у зоні найбільших витрат тепла) для підвищення ефективності обігрівальної підлоги зменшують відстань між рядами контуру і отримують так звану «зону, граничну з підвищеною температурою поверхні підлоги». Однак при цьому не варто забувати, що ширина граничної зони не повинна перевищувати одного метра.
Для більш зручного регулювання температури в приміщенні доцільно застосувати окремі нагрівальні витки, що обслуговують такі граничні зони.
Щоб не вийшло так, що одна ділянка підлоги, під якою безпосередньо проходить труба, буде набагато тепліша за ту, під яким труби немає, між трубами рекомендується залишати відстань 0,1-0,3м. Такі ж відступи необхідно застосовувати і між крайніми трубами опалення і зовнішніми стінами.
Перед тим, як заливати нагрівальний контур бетоном, його необхідно перевірити на цілісність.


Кріплення нагрівального контуру
Найкраще і найзручніше закріплювати нагрівальний контур за допомогою застосовуваних для цієї мети елементів.
По-перше, це може бути звичайна сітка зі сталевого дроту.
По-друге, існують спеціальні ізоляційні плити з відповідними профільованими поглибленнями для укладання трубопроводу (такі плити укладають на підлогу, виконану з дощок на перекриттях).
Крім того, для закріплення нагрівального контуру можуть використовуватися смужки заліза, змонтовані безпосередньо на шарі ізоляції перпендикулярно до напрямку проведення трубопроводу.
І останній варіант – це U-подібні шпильки, що закріплюються безпосередньо в шар теплової ізоляції.
Якщо ви вирішили використовувати сітку, то до неї трубопровід прикріплюється за допомогою м'якого дроту в синтетичній оболонці приблизно через кожен метр.


Шар бетону
Після того, як гріючий контур покладений і закріплений, він заливається бетоном. Слід зазначити, що безшовна підлога є тим шаром, який вирівнює температуру і бере на себе більшу частину експлуатаційного навантаження. Однак частину цього навантаження він все ж «передає» шару термо-акустичної ізоляції, який є менш стійким.
Що стосується товщини безшовної підлоги, то над трубами вона повинна складати як мінімум 45 мм.
При цьому загальна товщина підлоги, виміряна від площини ізоляції, має бути не менше 65 мм.
Наприклад, для труб діаметром 20 мм, закріплених при використанні U-образних шпильок, мінімальна товщина бетонної заливки над їх поверхнею (з урахуванням обох умов) повинна становити 45-55 мм.
Розподільники
Два розподільники (на подачу і на повернення) має обслуговувати один поверх. При цьому кожен з нагрівальних контурів підключається до розподільника через відключаючий вентиль. Зауважимо, що на поворотному розподільнику необхідно встановити вентилі з попереднім регулюванням. Це робиться для вирівнювання опору вентилів потоку води, що йде через нагрівальних контур.
Найзручніше застосовувати вентилі, які дають можливість як для ручного, так і для автоматичного керування температурою в приміщенні (це робиться через кімнатний термостат електричний контролер).
Необхідно пам'ятати, що розподільники зазвичай виконуються з латуні, що і гарантує їх довготривале функціонування. Для видалення повітря з труб вони найчастіше забезпечуються автоматичними повітряновипускними клапанами.



Випробування на герметичність і запуск обладнання

Насамкінець ще кілька порад.
Перед бетонуванням труб обладнання обов'язково має бути випробувано на цілісність при тиску 0,6 МПа протягом 24 годин.
А під час безпосередньої заливки бетону труби повинні залишатися під тиском 0,3 МПа. І тільки після повного затвердіння бетону (тобто після закінчення 20-28 днів) можна буде провести перший запуск обладнання.
Перед цим необхідно зробити попереднє регулювання: вирівняти опір вентилів з установкою потоку води, що йде через нагрівальний контур, а також встановити початкову температуру води, що подається. Зазначимо, що при першому включенні оптимальною температурою води, що подається буде 25°С. Потім, якщо буде така необхідність, температуру щодня слід збільшувати на 5°С до тих пір, поки ви не отримаєте в приміщенні потрібну вам температуру.

Друзі! Підписуйтесь на нашу сторінку Фейсбук і будьте завжди в курсі останніх новин.

Все про: дім, Ремонт
В тему

Останні матеріали