Чого тільки не робила москва, аби ми забули своє коріння і стали покірними радянськими рабами.
Викорінити український дух було кремлю непросто. Адже потрібно було вирвати найдорожче – віру і духовні цінності. Тож спочатку радянські окупанти взялися забороняти нам давні традиції. А коли не вийшло – почали підміняти їх на нові – радянські, - йдеться у газеті «Твій вибір».
Конкурси безбожників
Щойно більшовики захопили владу в росії, а в грудні 1922-го створили СРСР, то зразу заборонили святкувати Різдво та Миколая, бо радянські люди мали поклоняти лише Леніну та партії. А Новий рік став вважатися «буржуазним насліддям», яке теж необхідно було викорінити.
1927 року Сталін дав наказ на жорстку антирелігійну кампанію. В період свят усі мали виходити на роботу. На кожному підприємстві з’явилися безбожні цехи та клуби пропаганди. На Святвечір там влаштовували антирелігійні лотереї та конкурс на найкращого безбожника. Трудящих змушували підписувати заяву про відступ від релігії, а хто відмовлявся – лишався без житла і карток на хліб та одяг.
У школах і дитсадках дітям промивали мізки про те, яке то зло – Різдво і святкова ялинка. А в дитячих журналах навіть пропонували нову гру – кидати м’ячем у мішень, на якій були намальовані церква або священник.
Окрім того, була оголошена кампанія з добровільної здачі ікон. У всій радянській Україні зачинялися храми. Їхнє майно «вилучалося на користь держави» нібито «для ліквідації голоду» в країні. Хоча насправді церкви просто грабувалися, найцінніші експонати вивозилися в музеї москви та ленінграда, а решта церковних реліквій переплавлялися на золото і срібло та продавалися за кордон.
Ісуса Христа замінили на леніна
Однак українці й далі дотримувалися давніх традицій. Збираючись за святковим столом, зашторювали вікна. Таємно готували кутю і навчали дітей колядок і щедрівок.
Коли влада розуміла, що викорінити Різдво не вдасться, то вирішила надати йому нового – радянського змісту, де, замість Ісуса Христа, – Ленін, а замість Віфлеємської зірки – червона п’ятикутна. Тоді молоді дозволили ходити з такою зіркою та ось як колядувати: «Добрий вечір тобі, вільний пролетарю. / Радуйся, ой, радуйся, земле, / Світ новий народився. // Застилайте ж столи та все килимами, / Оселі вбирайте та все прапорами. / Гей, пісні складайте, волю величайте, / Бо прийдуть до тебе твої свята в гості. // Що першеє свято – першого повстання, / А другеє свято – то Першого Травня, / А що третє свято – Червоного Жовтня, / Червоного Жовтня, коли пута впали, / Коли пута впали, Ради понастали!»
Коли така схема спрацювала, радянські окупанти дозволили ставити на свята ялинку, верхівку якої мала прикрашати червона зірка кремля. Ідеологом такої хитрості став організатор Голодомору в Україні Павло Постишев, який дослужився аж до посади другого секретаря ЦК КП(б) України. За три дні до нового 1936 року в газеті «Правда» виходить його замітка про необхідність улаштувати радянським дітям веселе свято. І вже наступного дня по всьому Союзу відкрилися новорічні ярмарки, де продавалися ялинки та іграшки.
Цікаво, що спочатку на новорічних кулях були зображені Ленін і Сталін. Але вішати «комуняку на гілляку» – за таке можна було й кулю в лоб отримати. Тому згодом на іграшках почали зображати серп і молот, зірку та інші символи окупаційної влади.
Свято – за методичкою
Першу святкову ялинку Постишев провів 1936 року в тодішній столиці Радянської України, Харкові (до слова, саме Харківщина була однією з областей, яка найбільше постраждала від Голодомору і куди масово завозилися росіяни). Дійство відбувалося в палаці піонерів, куди було запрошено 1200 найкращих школярів. Костюм кожного відмінника пройшов перевірку спецкомісії, настільки люди тоді боялися зробити «щось не те».
А головним персонажем свята Постишев зробив Діда Мороза. Так-так, цьому дідугану всього 90 років, а здається, ніби він завжди існував у наших традиціях святкування.
Аби стерти з пам’яті українців святого Миколая, то подарунки дітям почав роздавати саме Дід Мороз. Хоча у народних казках та українській міфології цей персонаж вважався негативним, бо на смерть заморожував людей. Утім Постишев про це навряд чи знав, бо не мав навіть початкової освіти. А от прислужником злочинної більшовицької влади він був пречудовим. 1937-го навіть видав методичку, яким має бути новорічне святкування у школах і дитсадках. Та навіть провів у москві перше таке новорічне дійство.
Але Дід Мороз зіграв злий жарт із Постишевим. Не заморозив, але й не врятував від смерті. Бо 1939-го цього комуняку та злочинця, який заморив голодом мільйони українців, звинуватили у шпигунстві на Японію та розстріляли.
А через майже 60 років почав відходити в минуле і Дід Мороз. Тепер маленьким українцям подарунки приносить святий Миколай Чудотворець.
Поліна Костюк
Друзі! Підписуйтесь на нашу сторінку Фейсбук і будьте завжди в курсі останніх новин.
