Тетяна Ерляйн – громадянка Німеччини. Тут вона народилася. Тут її коріння по татовій лінії. Але в жилах Тетяни тече й українська кров. І саме цей фактор став ключовим, коли майже десять років тому вона взялася допомагати українцям і не полишає волонтерства донині.
Про це йдеться в газеті «Твій вибір».
У родині дотепер спілкуються українською
Тетянині бабуся з дідусем по маминій лінії жили в селі Вербиця, що неподалік Любліна. Тоді це були українські землі. Після Другої світової війни Вербицю приєднали до Польщі. 1947-го під час операції «Вісла» польська армія силою вивезла із села всі українські сім’ї на північно-західні терени Польщі. Але вони зберегли в душі національне зерно і передали його наступним поколінням.
«У моїй українській родині були вояки УПА, які боролися за незалежність України. Коли в дитинстві я їздила до бабці в Польщу, в нас у хаті розмовляли тільки українською. Де б не жили мої рідні, у нас досі спільна мова українська. Хоча я – це вже четверте покоління родини, яке мешкає за кордоном», – розповідає волонтерка.
Мама Тетяни, Марія, яка народилася вже в Польщі, а 30 років тому вийшла заміж та виїхала до чоловіка в Німеччину, досі відвідує старий цвинтар у Вербиці, доглядає за могилами українців.
«Татова половина моєї родини – німецька. Мій прадід у часи Другої світової був військовим пілотом. Самі розумієте, що то означає. І це велика для нас травма, яку слід осмислити, розуміти, пережити», – відверто каже оповідачка.
Зібрала допомоги на понад 2 мільйони євро
Оскільки війна завдала для Тетяниної родини глибоких душевних травм, то після анексії росією Криму дівчина зразу ж відкрила в Німеччині громадську організацію «Bamberg:UA» (Бамберг – це місто в Німеччині, студенти якого і згуртувалися для допомоги Україні). А 2017 року Тетяна зареєструвала також благодійний фонд, аби ще потужніше допомагати українцям.
Відтоді стараннями волонтерів в Україну доставлялися швидкі допомоги, одяг, взуття для бійців. Члени організації шукали фінансування на лікування українських онкохворих дітей в Німеччині.
А 24 лютого 2022-го робота закипіла з новою силою, але насамперед для підтримки ЗСУ. Бо шукати доводилося все: тепловізори, бронежилети, шоломи. Коли вони стали в гострому дефіциті, Тетяна разом із членами громадської організації напряму домовлялася навіть із виробниками.
– Від початку повномасштабної війни за гроші, які перераховували німці, ми придбали близько 30 машин швидкої допомоги, 35 евакуаційних бусів, 12 апаратів УЗД. Привозили пікапи, захисне спорядження, медичні ліжка, аптечки, турнікети, медичні рюкзаки, наплічники, знеболювальне і кровоспинне. А загалом для допомоги Україні організація зібрала понад два мільйони євро, – розповідає жінка. – Нині маємо два склади в містах Бамберг і Нюрнберг. Туди гуманітарну допомогу везуть із усієї Німеччини. Деякі компанії надають безкоштовно медичне обладнання, ліжка, білизну, перев’язувальні матеріали. Такої допомоги ми завезли 500 тонн.
Сьогодні в організації працюють 40 волонтерів, продовжує Тетяна Ерляйн:
– Ми кожного місяця відкриваємо збір на новий проєкт. Спершу обговорюємо з українським партнером – «Народною самообороною Львівщини», що, чого та скільки треба. І на конкретні потреби шукаємо в Німеччині фінансування.
Підтримує поранених після їхнього лікування
Тетяна Ерляйн опікувалася також українськими воїнами, яких скеровували в Німеччину на хірургічні операції та протезування у рамках програми між Міністерством охорони здоров’я України та ЄС.
– На початках цієї співпраці не було налагоджено механізму, яким чином після перебування у німецьких клініках воїнів відправляти додому, – згадує волонтерка. – Німецька лікарня мусить якнайшвидше виписати пацієнта, бо кожне зайняте ліжко коштує великих грошей. Тож медики не знали, куди після операції скерувати українських військових. Бо сюди поранені прилітали одним літаком, а назад – уже виникала проблема, на розв’язання якої був потрібен час. І от мені зателефонував німецький хірург-волонтер і попросив допомогти: не знав, куди скерувати воїнів.
Знайти вихід із ситуації тоді потрібно було дуже швидко. І 12 бійців – когось без руки, когось без ноги – Тетяна забрала до себе додому. Благо, що громада допомогла опікуватися прооперованими військовими.
– А ще було таке, що українські воїни відмовлялися у шпиталях від послуг російськомовних перекладачів. Лікарні намагалися знайти україномовних, і цю проблему теж доводилося розв’язувати, – згадує волонтерка.
Попри колосальні масштаби наданої допомоги, Тетяна Ерляйн зі своїми однодумцями не втомилися допомагати Україні. Хоча, зізнається, були важкі моменти і доводилося долати численні проблеми.
– російська пропаганда працює дуже сильно в Німеччині. Ми намагаємося пояснити німцям, що війна – це не тільки, коли літають ракети. Гібридна війна, яку веде росія, – це і вплив на вибори в інших країнах. Тому, – зазначає волонтерка, – ми стараємося діяти і для створення позитивного іміджу України, пояснювати, що там насправді відбувається. Для цього в Німеччині шукаємо популярних людей, які готові бути амбасадорами (популяризаторами, – ред.) України. Одним із тих, хто підтримує наші справи, став один відомий у Німеччині рок-гурт.
Ніна Грицюк
Друзі! Підписуйтесь на нашу сторінку Фейсбук і будьте завжди в курсі останніх новин.
