Чи є хто серед вас ті, хто вперше чує слово «рентген»? Упевнена, що нема. І саме завдяки цьому винаходу назавжди ввійшов у світову історію німецький інженер Вільгельм Конрад Рентген.
Але якщо копнути вглиб історії, то лікарі мали б нас направляти не на рентген-, а на пулюй-знімок. Бо саме український фізик-електротехнік Іван Пулюй першим дослідив Х-промені, які згодом почали називатися рентгенівськими, і першим у світі (!) зробив рентгенограму всього організму людини.
Чому ж сталася така історична несправедливість, дізнатися про яку вдалося тільки зі здобуттям Україною незалежності?
З його поміччю Біблія «заговорила» українською
Майбутній учений та винахідник народився в лютому. А місцем його появи на світ 176 років тому стало селище Гримайлів, що на Тернопільщині.
Батьки Івана Пулюя були греко-католиками. В шані до Бога та в любові до України виховали сина. У 19 років хлопець із відзнакою закінчив Тернопільську гімназію. А що ці землі входили до складу Австро-Угорщини, то для подальшого здобуття освіти вирушив до столиці імперії – міста Відень, де вступив до греко-католицької духовної академії.
За п’ять років Іван вивчився на богослова. Та отримати «тепле» місце із саном священника не схотів. І вступив до філософського факультету Віденського університету.
У роки студентства Іван не цурався приналежності до української нації. Разом із ровесниками-співвітчизниками заснував студентське товариство «Січ». А ще саме Іван Пулюй разом із письменниками Пантелеймоном Кулішем та Іваном Нечуєм-Левицьким допомогли Біблії «заговорити» українською – здійснили перший переклад Старого та Нового Завітів на українську мову.
Був серед найвідоміших у Європі вчених
Батьки пишалися сином. Мріяли про його спокійне і стабільне майбутнє. Але в якийсь період Іван настільки захопився вивченням фізики й електротехніки, що пішов працювати на кафедру експериментальної фізики Віденського університету, а потім – викладати фізику, механіку й математику у Військово-морській академії.
Далі були Страсбурзький університет, де Іван Пулюй здобув ступінь доктора філософії (спеціалізація «Фізика»), німецький Празький університет, у якому українець пройшов шлях від викладача до керівника навчального закладу. А згодом Іван Пулюй очолив перший у Європі електротехнічний факультет, яким керував упродовж 30 років.
За всіма цими посадами була не просто кар’єра, а унікальні наукові винаходи. Зокрема, завдяки українцеві світова наука отримала прилад для вимірювання теплоти, навчилася визначати кількість молекул в одній грам-молекулі та довжину їхнього вільного пробігу.
За величезну кількість винаходів Іван Пулюй отримав найвищі нагороди багатьох всесвітніх виставок. Але відкриття Х-променів, які нині ми називаємо рентгенівськими, було в українця фактично вкрадене.
Німець нахабно привласник розробки українця?
Ще 1881 року Іван Пулюй розробив прилад, який виробляв Х-промені. Цей прилад отримав назву за прізвищем винахідника, – «лампа Пулюя». З допомогою цієї лампи Іван Пулюй продовж 1890 – 1895 років опублікував декілька знімків, що їх зробив із застосуванням Х-променів (це був рентген руки дівчинки та всього тіла миші).
А через 14 років після появи «лампи Пулюя», у січні 1896-го, Іван Пулюй уперше в світі застосував на практиці Х-промені. З їхньою допомогою, зокрема, вчений зробив доволі якісні знімки, які відразу оприлюднив у наукових виданнях.
До того ж у лютому (тобто через кілька тижнів після проведення першого у світі рентген-знімка) вчений опублікував статтю, в якій розтлумачив походження Х-променів і їхню фотографічну дію (перше отримане Пулюєм зображення повного людського (дитячого) скелета в Х-променях дуже високої якості згодом надрукував відомий англійський журнал «The Photogram»).
Чому ж, запитаєте ви, всю славу перебрав собі німець Вільгельм Конрад Рентген? Бо він на декілька тижнів раніше за Пулюя (28 грудня 1895 року) оприлюднив повідомлення «Про новий тип променів».
Син Івана Пулюя потім згадував: «Батько прочитав звістку про відкриття Рентгена, лежачи в ліжку. Зірвавшись із ліжка та обхопивши голову руками, батько раз у раз вигукував: «Моя лампа! Моя лампа!»
Оскільки Іван Павлович був давно знайомий із німцем Рентгеном, то відразу написав йому листа й поцікавився, чи використовував Конрад у своїх дослідженнях «лампу Пулюя». Проте відповіді, звісно, не отримав. Бо тоді виникла б суперечка щодо того, кого ж насправді вважати першовідкривачем Х-променів.
Із цього приводу наш сучасник професор Петро Кралюк, який є головою Вченої ради «Острозької академії», припустив, що Рентген цілком міг скористатися «лампою Пулюя», а також іншими напрацюваннями українця, а потім представити ці винаходи як свої.
На підтвердження такої гіпотези наведемо слова доктора фізико-математичних наук СРСР Павла Кудрявцева. У книзі «Історія фізики» науковець відверто дивується, як вдалося Рентгену зробити настільки важливе наукове відкриття: «Невдала гіпотеза Рентгена була разом із тим свідченням хибності його теоретичного мислення, схильного до однобічного емпіризму. Тонкий і вмілий експериментатор, Рентген не виявив нахилу до пошуків нового, як не парадоксально це звучить стосовно автора одного з найбільших у житті фізики нових відкриттів».
Дослідники наукових здобутків стверджують: Рентген подавав лише факти, то як Пулюй і робив Х-променеграми значно вищої роздільної якості, і давав глибоке наукове пояснення їхній дії (адже дослідження проводив на атомно-молекулярному рівні). Знімки Рентгена були дуже розмиті, і кожен робився 40 – 50 хвилин. Натомість Пулюй умів сконцентрувати промені в пучок, тож його знімки робилися за 2 – 3 секунди і були настільки чіткими, що допомоги здійснити справжній прорив у медицині.
Де є політика, там немає справедливості
Однак попри всі «але», Рентген не просто закріпив за собою винахід Х-променів, а й отримав за це Нобелівську премію. Під час її вручення він не виступив із промовою (чи побоявся реплік із залу, чи соромився крадіжки). Коли його допитувалися: «Як саме відбувався винахід?», Рентген віднікувався: мовляв, усі колеги пішли з лабораторії, він лишився сам – і саме тоді все сталося. Але, куди саме проникають Х-промені та яким чином діють, не міг пояснити (на відміну від Івана Пулюя).
Коли українець поділився своїм болем у листі до товариша – чи не найвизначнішого фізика ХХ ст. Альберта Ейнштейна, – то той лише руками розвів. «Не можу Вас нічим утішити: що сталося – не змінити, – написав Ейнштейн у листі до Пулюя. – Хай залишається при Вас сатисфакція, що й Ви вклали свою частку в епохальне відкриття. Хіба цього мало? А коли на тверезий розум, то все має логіку. Хто стоїть за Вами, русинами, – яка культура, які акції? Прикро Вам це слухати, та куди дінешся від своєї долі? А за Рентгеном – уся Європа».
Тобто, що колись, що зараз – усюди перемагає політика, а точніше – авторитет держави, яку представляють учені, митці, спортсмени…
Втім Іван Пулюй повівся гідно. Він не став скандалити чи рвати на собі волосся. Зрозумів, що припустився фатальної помилки – не запатентував свого винаходу, «лампу Пулюя». А Рентген цим скористався і через 14 років після появи «лампи Пулюя» офіційно закріпив за собою авторство винаходу, яке насправді йому не належало. Тож українському вченому лишалося тільки змиритися.
«Що повинне відбутися – відбудеться обов’язково, – казав він. – І те, що відбудеться, буде якнайкращим. Бо така воля Господня…»
Оксана Бубенщикова
Друзі! Підписуйтесь на нашу сторінку Фейсбук і будьте завжди в курсі останніх новин.
