Люди

У 102 роки розкрила таємниці підпільного життя при Союзі

У 102 роки розкрила таємниці підпільного життя при Союзі

Цими днями найстарша монахиня УГКЦ України Ольга Ладжун відзначила  поважний день народження. Ще б пак! Їй виповнилось 102 роки. Попри поважний вік, сестра Ольга і нині при гарному здоров’ї, і чудовому почутті гумору.

Про це йдеться на шпальтах газети "Твій вибір".

– Я народилася в селі Руські Комарівці, що неподалік Ужгорода, – залюбки розповідає іменинниця, яка нині мешкає в місті Хуст. – Мої батьки були дуже набожними людьми. Назвали мене Марією. Однак через п’ять років помер батько, і мама віддала мене та мою старшу сестричку Єлизавету до сиротинця сестер василіанок в Ужгороді. Пригадую, яка то була радість, коли нам у четвертому класі вручили перший зошит на 12 сторінок! Тоді жили дуже бідно, не те, що тепер. У сиротинці мені найбільше подобалась матушка Агнета. Вона була економкою монастиря, вчителькою, а ще організовувала усілякі свята. Дуже добра, вона завжди з турботою ставилась до нас. Саме тоді я мала змогу побачити життя монахинь зсередини. Бачила як вони моляться, як щиро прагнуть допомогти тим, хто цього потребує. Вони були такі добрі, щирі, так молилися Господу, що я все більше і більше захоплювалась їхнім життям. І згодом прийняла рішення – своє життя присвятити Богу.

Через декілька років, в 1936-му, вона вступила на новіціат. Саме так називають період, за який перевіряється придатність особи і підготовка її до прийняття василіанської позиції. Людина, яка вступила на новіціат в цей період, має пізнати спосіб життя у Чині, засвоїти усі основи василіанської аскези. Спільнота новіціантів мешкає в окремому, відділеному від чернечих помешкань, місці.

– На облечинах мені дали нове ім’я – Ольга, – ділиться спогадами бабуся. – Опісля були перші тимчасові обіти. Тоді я вступила до учительської семінарії сестер василіанок. Навчання там тривало п’ять років. Саме там я здобула освіту педагога, а паралельно працювала в семінарії в Ужгороді. В 1941 році вступила до університету в місті Сегед, нині це територія Угорщини. Навчалася на біологічному факультеті, бо дуже вже мені кортіло дізнатися якомога більше про природу. А 28 серпня 1944 році я склала вічні обіти в монастирі.

Коли ж прийшла радянська влада, то усі греко-католицькі монастирі ліквідували. Це був жахливий час. Сестри плакали, не знали чого очікувати в майбутньому і як жити далі. Бідолашні, вони змушені були шукати прихистку у знайомих. Сестра Ольга пішла працювати бухгалтером, а згодом – протягом двадцяти років вчителем біології в селі Середнє, що неподалік Ужгорода. Однак, попри гоніння зі сторони влади, сестри і далі продовжували вести підпільне монаше життя. В ті часи сестра Ольга належала до підпільного монастиря сестер василіанок у Мукачеві.

– А яка ж то була радість, коли Україна стала незалежною, – зі сльозами на очах згадує бабуся. – Ой, як же ми усі молили Бога, аби послав нам ту велику радість! Відтоді життя церкви перестало бути підпільним і ми могли відкрито вести нашу діяльність. І нині кріпко молимось, аби закінчилась та війна на Сході та усі жили мирно й щасливо!

Ксенія Фірковська

Друзі! Підписуйтесь на наш канал в Telegram та сторінку Фейсбук і будьте завжди в курсі останніх новин.

Читайте також
Все про: історія
В тему