Люди

«Найтяжче було хоронити бійців, які мені в сини годилися»

«Найтяжче було хоронити бійців, які мені в сини годилися»

Був пенсіонером, став добровольцем, пройшов пекло АТО і за це визнаний «Гордістю міста»

Конкурс «Гордість міста» в Коростені на Житомирщині проводиться щороку. Відзначення переможців відбулося і в 2021-му, щоправда, містян просили слідкувати за нагородженням, що відбувалося у Палаці культури, онлайн. Кращі представники різних галузей, які своєю діяльністю, активною життєвою позицією стали прикладом для інших, отримали відзнаки. До цієї когорти увійшли медики, підприємці, кращі працівники освітньо-культурної спільноти.

Про це йдеться у газеті "Твій вибір".

Серед переможців у номінації «Громадянська позиція» була людина, яка ще в юності обрала професію захищати Батьківщину. Михайло Петрович Петренко багато літ служив в армії. Про те, що йому, військовому пенсіонеру, доведеться повертатися до служби, бо потрібно захищати Україну, раніше і уявити собі не міг. Але коли в 2014 році почалися військові дії на Сході нашої країни, його сумління не дозволило залишитися вдома. Він, колишній військовий, людина з багатим життєвим і професійним досвідом, не має бути осторонь, вважав чоловік. Тим більше, коли молодші представники родини вже там, на передовій. Тож Михайло Петрович почав оббивати пороги військкомату, щоб відправили його захищати Україну.

Не відразу, та все ж пройшовши медичну комісію, потрапив він за мобілізацією у 50 ремонтний полк, який розташовувався біля Житомира. А 7 серпня 2014 року разом з побратимами вирушив у зону проведення АТО. Спочатку базувались в Мелітополі, ремонтуючи техніку з поля бою. Пригадує, як за два тижні в оперативному порядку відновили 13 БМП, частина з яких згодом пішла на оборону Донецького аеропорту. Ремонтували в непростих умовах, без сторонньої допомоги, в дощ, холод, а часом і під обстрілами.

Якщо говорити про «географію», де довелося йому нести свою службу, ремонтуючи техніку, то це Широкий Лан, Дебальцеве, район шахти «Полтавська», де вперше потрапив під артобстріл. Все це і сьогодні не йде з пам’яті, він багато бачив, багато пережив.

– Та найтяжче, найстрашніше, – каже Михайло Петрович, – хоронити друзів-побратимів, хлопців, які за віком йому в сини годились.

Пройшовши пекельними дорогами в найтяжчі місяці АТО, Михайло Петрович повернувся додому. Знайшов себе і в мирному житті та зараз працює охоронцем. Михайло Петренко є учасником групи взаємодопомоги учасників АТО «Разом ми сила», яка була створена за ініціативи Центру соціально-психологічної реабілітації у м. Коростені для допомоги учасникам АТО, членам їхніх сімей. Його життєва мудрість є підтримкою для рідних, його поради цінують побратими. Михайла Петровича поважають за принциповість, порядність, і багато хто вважає його особистість прикладом для наслідування. Перемога в конкурсі «Гордість міста» – тому підтвердження.

Оксана Климчук, Житомирська обл.

Фото із фейсбук-сторінки Центру соціально-психологічної реабілітації м. Коростеня

Друзі! Підписуйтесь на наш канал в Telegram та сторінку Фейсбук і будьте завжди в курсі останніх новин.

Все про: житомир, Україна, війна на сході україни
В тему