Люди

Проміняла мрії про спорт на війну: історія розвідниці, яка в 16 років пішла на фронт

Проміняла мрії про спорт на війну: історія розвідниці, яка в 16 років пішла на фронт

Сьогодні Аліну Косовську добре знають по обидві сторони лінії бойових дій. Ще б пак! Адже вона з 2014 року, залишивши рідних, воює на Донбасі за вільну Україну.

Цими днями вона на фронті в складі добровольчої групи аеророзвідки  «Небесна варта», йдеться в публікації в газеті "Твій вибір".

– До війни я займалася спортом і мріяла про спортивну кар’єру, – розповідає дівчина. – Я бачила, що витворяє злочинна влада, і, коли почалися події на Майдані, щиро перейнялася цим. А коли розгорілася війна, то долучилася і сама – через соціальні мережі почала збирати продукти харчування, одяг, медикаменти, меблі. Все це відвозила переселенцям. Допомагала добровольцям в складі інших волонтерських груп. А згодом почала мучити совість – я тут в теплі сиджу і в безпеці, а там наші хлопці кожну мить ризикують життям заради нас, заради України.

Дівчина потрапила на війну у 16
Дівчина потрапила на війну у 16

Тож зрозуміла, що в цей час моє місце – там, в АТО. І на початку 2015 року поїхала в «Правий сектор». Служила в розвідці, в добровольчому батальйоні. Три роки, до 2018-го, провела на передовій. Воювала здебільшого на донецькому напрямку, деякий час була під Маріуполем і трохи на Луганщині. Зараз я знову на фронті, в добровольчій групі аеророзвідки. Прикомандирована від неї до одного з батальйонів ЗСУ на всю ротацію. Після завершення ротації буде або новий заїзд в інший підрозділ, або робота у форматі виїздів з бази в Авдіївці на позиції по запиту військових.

Аліна Косовська стала розвідницею
Аліна Косовська стала розвідницею

Згодом пані Аліна почала думати над організацією системної допомоги. А відтак у 2017 році разом із друзями створила благодійний фонд «Зорі надії».

– Разом із жителями Авдіївки ми почали розфарбовувати все те, що залишилося від війни, – розповідає захисниця. – Це і старі гільзи, відстріляні снаряди. Все це ми стали перетворювати на сувеніри. Продаємо їх онлайн. А ще двічі на рік організовуємо військову виставку-ярмарок на Хрещатику. Також активно співпрацюємо з музеями, передаємо для них різноманітні експонати. Ми робимо це для того, аби ще і ще нагадати нашим співвітчизникам про те, що в Україні триває війна.  І про це не можна забувати, навіть попри те, що вона ближче чи далі від вашої оселі. На перемогу ми повинні працювати усі разом.

Дівчина розповідає, що в неї нерідко запитують, чи місце жінці на війні. Мовляв, не кожен чоловік здатен витримати все те, що там відбувається.

Також вона займається волонтерською діяльністю
Також вона займається волонтерською діяльністю

– Звісно, на війні нелегко, – каже вона. – Однак річ у тім, що жінки нічим не гірші від чоловіків. Річ не в статі, віці, громадянстві і тому подібному, а лише в мотивації, фізичній формі і навичках. До речі, зі мною служать і іноземці: білоруси, росіяни, громадяни інших країн. Вони люблять Україну і тому кожної миті готові ризикувати власним життям заради того, аби наша Батьківщина була вільною. На жаль, сьогодні в українській армії є чимало проблем. Головною, на мою думку, є пострадянський устрій самої армії. Ми залишаємось добровольцями без зарплат, пільг і документів. Бо для того, аби підписати контракт, потрібно пройти армійський паперовий маразм. От можеш підписати контракт, а вище керівництво, незважаючи на твої навички та кваліфікації, може направити тебе зовсім на іншу посаду. На кожен бойовий вихід потрібне письмове бойове розпорядження. Щоправда, хочу відзначити, що останнім часом у плані забезпечення одягом, продуктами, обладнанням ситуація суттєво краща, аніж в 2014 році. Хоча є чимало проблем, які наразі вирішують волонтери та добровольці.

Минулого року Аліна разом із друзями написали книгу «Авдіївка. Шлях до перемоги». Дівчина каже, що таким чином хотіли показати, як живуть люди біля лінії фронту.

Аліна долучилася до написання книги
Аліна долучилася до написання книги

– У вересні мені виповнився 21 рік, – каже Аліна. – Я з 16 років на війні. І п’ятий поспіль день народження зустріла тут. П’ятий рік я борюся за наші міста, за кожного українця, за кожну оселю. І роблю все для того, аби Державний стяг майорів у населених пунктах Донбасу. Сьогодні ситуація непроста. В Україні триває війна, завершити яку можна лише військовим шляхом, зачищаючи наші території. Однак передусім потрібно поставити реальні миротворчі місії на державний українсько-російський кордон.

Ксенія Фірковська

БІЛЬШЕ ПРО ВІДОМИХ ТА ЦІКАВИХ ЛЮДЕЙ ЧИТАЙТЕ В ГРУПІ «ЖИТТЄВІ ДРАМИ» В FACEBOOK! ЩОБ ПІДПИСАТИСЯ НА НЕЇ — НАТИСНІТЬ ТУТ!

Друзі! Підписуйтесь на наш канал в Telegram і будьте завжди в курсі останніх новин.

Читайте також
В тему

Останні матеріали