Війна росії проти України: головне за 2 квітня

Минула 1499 доба від початку неспровокованої повномасштабної збройної агресії російської федерації проти України.

У ніч на 02 квітня (з 18:00 01 квітня) противник атакував 172 ударними БпЛА типу Shahed, Гербера, Італмас та безпілотниками інших типів із напрямків: Брянськ, Курськ, Орел, Міллерово, Приморсько-Ахтарськ – рф., ТОТ Донецьк, Гвардійське – ТОТ АР Крим, близько 120 із них – "шахеди".

Повітряний напад відбивали авіація, зенітні ракетні війська, підрозділи РЕБ та безпілотних систем, мобільні вогневі групи Сил оборони України.

За попередніми даними, станом на 08:00, протиповітряною обороною збито/подавлено 147 ворожих БпЛА типу Shahed, Гербера, Італмас та дронів інших типів на півночі, півдні та сході країни.

Зафіксовано влучання 22 ударних БпЛА на 12 локаціях, а також падіння збитих (уламки) на 8 локаціях. «Укренерго» повідомило, що в семи областях України зафіксовано відключення електроенергії через обстріли російських агресорів.

«На ранок залишаються знеструмлені споживачі у Харківській, Сумській, Донецькій, Дніпропетровській, Запорізькій, Черкаській і Одеській областях. Скрізь, де це наразі дозволяють безпекові умови, здійснюються аварійно-відновлювальні роботи».

Разом із тим споживання електроенергії знизилось на 3,5% у порівнянні з показниками в середу.

«Причина змін – ясна погода у більшості регіонів України, що зумовлює високу ефективність роботи побутових сонячних електростанцій та відповідне зменшення обсягу енергоспоживання із загальної мережі», – пояснили енергетики.

Вони закликали громадян перенести користування потужними електроприладами на денні години – з 11:00 до 15:00, коли найбільш продуктивно працюють сонячні електростанції.

«У вечірні години в усіх регіонах України є потреба в ощадливому енергоспоживанні. Будь ласка, обмежте користування потужними електроприладами з 18:00 до 22:00 та не вмикайте кілька таких приладів одночасно», – просять в Укренерго.

2 квітня оператори Сил безпілотних систем спільно з ГУР провели серію операцій проти військових цілей на території тимчасово окупованого Криму. Удари завдано у координації з Центром глибинних уражень

Уражено склад зберігання БпЛА типу «Оріон» — багаторазового ударно-розвідувального дрона вартістю понад 5 мільйонів доларів, здатного нести ракети та авіабомби і перебувати в повітрі до 24 годин. Підтверджено знищення 4 одиниць БпЛа «Оріон».

Також уражено літак АН-72П — морський патрульний борт для спостереження за прибережною зоною та виявлення порушників територіальних вод.

Третя ціль — радіолокаційна станція П-37 «МЕЧ», призначена для виявлення повітряних цілей, наведення винищувальної авіації та цілевказівки зенітним комплексам.

«Точність дій і продумана побудова операцій СБС підривають військовий потенціал противника швидше, ніж він встигає його відновлювати».

За інформацією Генерального штабу, ситуація на лінії зіткнення залишається напруженою.

Від початку доби кількість атак агресора вже становить 127.

Станом на ранок 2 квітня загальні втрати загарбників склали:

особового складу – близько 1 300 030 (+1 300) осіб
танків – 11 830 (+2) од.
бойових броньованих машин – 24 334 (+7) од.
артилерійських систем – 39 228 (+59) од.
РСЗВ – 1 713 (+1) од.
засоби ППО – 1 338 (+0) од.
літаків – 435 (+0) од.
гелікоптерів – 350 (+0) од.
БПЛА оперативно-тактичного рівня – 213 393 (+2 497) од.
крилаті ракети – 4 491 (+0) од.
кораблі / катери – 33 (+0) од.
підводні човни – 2 (+0) од.
автомобільна техніка та автоцистерни – 86 773 (+195) од.
спеціальна техніка – 4 107 (+0) од.

Українське командування повідомило, що з початку 2026 року інженерні підрозділи Сил підтримки Збройних Сил України очистили 452,49 га територій від вибухонебезпечних предметів. Із них понад 382,86 га — це землі сільськогосподарського призначення, ще близько 69,63 — лісові масиви.

За 2025 рік сапери Сил підтримки ЗСУ очистили понад 66 тис. га сільськогосподарських земель і майже 2,8 тис. га лісу, знешкодивши понад 960 тис. вибухонебезпечних предметів.

Під час виконання значної кількості робіт із розмінування використовується сучасна техніка надана міжнародними партнерами — зокрема машини розмінування Bozena 5, Scanjack, Hydrema та безекіпажні комплекси GCS-200, що дозволяють значно підвищити безпеку для військовослужбовців та швидкість виконання завдань.

Українська армія продовжує утримувати позиції в Луганській області. Про це напередодні повідомила 3 окрема штурмова бригада (ОШБр).

Вказано, що бійці досі утримують останні рубежі в цій області.

«1 квітня міноборони рф вкотре заявило про повне захоплення Луганської області своїми військами. Фактично ж на території області залишаються українські сили – підрозділи Третьої штурмової бригади», – заявили військові.

За їхніми даними, за пів року противник здійснив 144 спроби штурмових дій в районі Надії та Новоєгорівки, зокрема із залученням 19 одиниць мототехніки та понад 360 солдатів рф. Із них безповоротні втрати росії: до 260 о.с. – "200", і 80+ – "300".

«У вказаних н.п., а також у Греківці сили бригади утримують оборону – попри всі спроби росіян захопити область військовим і "віртуальним" шляхом за допомогою брехні та фейків», – резюмували військові.

СИТУАЦІЯ В УКРАЇНІ:

В Офісі Президента розповіли про головні результати зовнішньополітичної роботи Володимира Зеленського в березні. Так, зазначається, що дипломатична робота глави держави була сфокусована на посиленні України та зміцненні спільного з партнерами захисту життів.

Серед пріоритетів – розблокування фінансового пакета допомоги на 90 млрд євро й переговорного процесу про вступ України до Європейського Союзу, продовження санкційного тиску на росію, розширення програм PURL і SAFE.

У березні до PURL долучилася Болгарія, і загальна кількість країн-учасниць зросла до 28.

У березні Зеленський провів 23 міжнародні зустрічі за кордоном і в Києві.

Також за попередній місяць Президент здійснив вісім візитів: у Румунію, Францію, Велику Британію, Іспанію, Саудівську Аравію, Об’єднані Арабські Емірати, Катар і Йорданію. Протягом березня він провів 15 телефонних розмов.

Уряд виділив 726,8 млн грн на підключення до мережі 75 когенераційних установок у регіонах, щоб забезпечити тепло й електроенергію для об’єктів критичної інфраструктури під час опалювального сезону. Про це повідомила прем’єр-міністерка Юлія Свириденко.

Усе обладнання мають ввести в експлуатацію до 1 жовтня.

«Громади приєднають до мережі 75 вже наявних когенераційних установок загальною електричною потужністю майже 100 МВт та тепловою - 107 МВт. На це Уряд виділив 726,8 млн грн у межах реалізації Планів стійкості регіонів».

Із загальної суми 307,7 млн грн спрямовано безпосередньо на встановлення та підключення 20 когенераційних установок у Харківській області, 20 - у Чернігівській, 19 - у Хмельницькій, 7 - у Львівській, 4 - у Донецькій, 3 - у Вінницькій та по у установці у Сумській і Тернопільській областях. Ще 419,1 млн грн - на блочно-модульні котельні. Свириденко додала, що виділені кошти також дозволять завершити роботи з децентралізації теплопостачання Миколаєва.

Когенераційні установки були отримані, зокрема за підтримки міжнародних партнерів, для забезпечення стабільної роботи об'єктів критичної інфраструктури. Водночас встановити їх самостійно громади не змогли через нестачу фінансування та експертизи.

Громадам та ОВА до 1 жовтня необхідно розробити проєктну документацію, завершити будівельно-монтажні роботи, підготувати майданчики та забезпечити приєднання до мереж.

Під головуванням керівника Офісу Президента Кирила Буданова і за участі представників уряду та бізнесу відбулося засідання Ради з питань підтримки підприємництва.

«Вже сьогодні ми маємо не лише думати про стабілізацію економіки, а спільно формувати модель її подальшого розвитку», – наголосив керівник Офісу Президента.

У засіданні Ради взяли участь прем’єр-міністерка Юлія Свириденко, урядовці, заступники керівника Офісу Президента та представники бізнесу.

Зі свого боку Буданов зазначив, що Україна перебуває у глобальній конкуренції за капітал, інвестиції та підприємців і змагається не тільки з ризиками, які несе війна, а й з іншими державами.

Юлія Свириденко акцентувала, що Кабінет Міністрів працює над залученням зовнішнього фінансування та розширенням програм підтримки бізнесу. Напередодні уряд схвалив програму «Точка опори», яка передбачає компенсацію частини заробітної плати працівників підприємств на час вимушеного простою через наслідки російських атак і компенсацію ЄСВ для роботодавця. З початку року також відкрили можливість страхування воєнних ризиків. Діють гранти на розвиток підприємств і відновлення обладнання після ворожих атак.

Представники бізнесу наголосили, що необхідно вдосконалити систему страхування воєнних ризиків і компенсації за пошкодження внаслідок російських атак, зокрема для підприємств українського ОПК, розширювати підтримку підприємств, які розташовані у прифронтових регіонах, реалізовувати нові кредитні програми для створення додаткової генерації та її приєднання до енергетичної мережі.

В Україні спрощено повернення військовослужбовців після самовільного залишення військової частини (СЗЧ) - документи на призначення тепер подаються напряму від військової частини до Генерального штабу.

Як повідомив Генштаб, документи на призначення тепер подаються напряму від військової частини до Генерального штабу ЗС України.

Ці кроки покликані пришвидшити призначення військовослужбовців на посади, зробити процес їх переведення прозорішим та усунути маніпуляції окремих посадових осіб щодо перешкоджання таким переведенням.

Запроваджений механізм призначення (переміщення) не змінює умови повернення до служби після СЗЧ.

Водночас впроваджені зміни спрямовані на зменшення цих випадків, оскільки новий механізм пропонує більш демократичний підхід в питанні переведення до обраної військової частини.

«Рекомендаційні листи, які тепер стають суто електронними, не мають бути способом перевестися з бойової бригади, яка виконує завдання на активній ділянці фронту, до військової частини з більш комфортними умовами служби», - зазначили у Генштабі.

Обсяг ринку оборонних технологій в Україні досяг щонайменше $6,8 млрд у 2025 році. Про це йдеться у дослідженні, які напередодні оприлюднив KSE Institute у співпраці з Brave1 та Defence Builder.

«У 2025 році обсяг ринку досяг $6,8 млрд, причому технологічні сегменти зростали значно швидше за галузь загалом: БпЛА – на 137%, НРК – на 488%, системи РЕБ – на 215%. Реальна цифра є вищою – значна частина закупівель залишається поза офіційною статистикою – через благодійні фонди, прямі контракти підрозділів і власне виробництво бригад», – пишуть автори дослідження.

Вони виділили три ключові сегменти з найбільшим інвестиційним потенціалом: БпЛА, наземні роботизовані комплекси (НРК), системи РЕБ.

Автори дослідження вказують, що у 2025 році українські оборонні компанії та стартапи залучили щонайменше $129 млн інвестицій і грантів. І це мінімальна оцінка, оскільки частина угод залишається закритою з міркувань безпеки. Найбільший інтерес інвесторів зосереджений у сегменті ШІ та програмного забезпечення.

«Потенціал відновлення та розвитку оборонного сектору України у 10-річній перспективі після завершення бойових дій оцінюється у $690 млрд», – вказано у дослідженні.

Кабінет Міністрів спростив процедуру списання знищеного або пошкодженого в бою військового майна, скасувавши обов’язкові акти технічного стану та додаткові розрахунки зносу.

Раніше процедура була складною: потрібно було оформлювати акти технічного стану і окремо рахувати ступінь зносу для кожної одиниці знищеного або пошкодженого майна. Це займало багато часу і відволікало військових від основних завдань.

Тепер ці вимоги спростили. Для майна, яке знищене або безповоротно пошкоджене під час бойових дій:

не потрібно оформлювати акт технічного стану;
знос автоматично вважається 100% - без додаткових розрахунків;
вартість фіксується без зменшення, незалежно від того, скільки часу майно використовувалося.

Окрім того, уточнили порядок індексації вартості та окремо врегулювали коефіцієнт зносу для безпілотних наземних роботизованих комплексів (НРК), для яких раніше не було чітких правил.

Податкова служба України продемонструвала стійкість на тлі складного початку року. У березні 2026 року до загального фонду державного бюджету надійшло 169,4 млрд грн податків та зборів - на 1,9% більше від запланованого показника. Таким чином вдалося залучити додаткові 3,1 млрд грн.

Такі результати є особливо цінними з огляду на посилення російських атак на енергетику та руйнування промислових об'єктів у першому кварталі.

Успішний березень дозволив вирівняти динаміку всього кварталу. За три місяці загальний фонд держбюджету отримав 341,9 млрд грн, що становить 100,6% від плану. Понад норму бюджет одержав 2,1 млрд грн.

ДПС уже зменшила кількість перевірок та змістила фокус на аналітичну роботу і ризикоорієнтований підхід. Служба розвиває електронні сервіси, спрощує адміністративні процеси та скорочує кількість випадків блокування податкових накладних. Окрему увагу приділено цифровізації процесів.

СИТУАЦІЯ В РОСІЇ:

Фінансове становище російських компаній швидко погіршується: в січні 2026 року вони заробили 2 трлн рублів. Востаннє російські компанії заробляли менше у травні 2025 р. - 1,76 млрд рублів, повідомив Росстат.

Частка компаній, які працюють у плюс, скоротилася до 62% з 67,1% у січні 2025 р., а їхній сукупний прибуток зменшився на 16,6% (3,3 трлн руб.).

Втрати тих, хто працює в мінус, за рік зросли на 16,1%, їхній загальний збиток склав 1,3 трлн руб.

Фінансове становище компаній на початку року було "неоднорідним", наголошували керівники Центробанку, обговорюючи у березні ключову ставку.

За підсумками 2025 р. їх результати знизилися в основному через "слабкі результати у видобувних галузях".

Катастрофа у вугільній галузі все ще триває: збитки за місяць склали 25 млрд руб. Збитки російських вугільних компаній за минулий рік склали 408 млрд руб.

Впали прибутки у нафтогазових компаній: вони в січні заробили 189 млрд руб., Це 29,3% від результату січня 2025 р. Загалом у видобутку корисних копалин прибуткових компаній стало менше, ніж збиткових: 48% і 52%.

За даними Росстату, за два місяці виробництво легкових автомобілів скоротилося до січня-лютого 2025 р. на 2%, вантажних на 33%, автобусів на 21%, машин для комунального господарства та утримання доріг на 41%.

Пошта росії закриває відділення, втрачає співробітників через низькі зарплати, а уряд готує закон про її підтримку.

Майже на третину (32,9%) зменшилися прибутки у сільському господарстві, майже вчетверо у лісовій галузі, на 41% у транспортній.

Прибуток упав навіть у деяких військових галузях. У виробництві комп'ютерів, електронних та оптичних виробів вона в січні була на 19,4% меншою, ніж роком раніше.

На прибуток компаній тисне уповільнення економіки. У січні-лютому ВВП був на 1,8% менше, ніж за перші два місяці 2025 р. Високі ставки підірвали попит та збільшили платежі за кредитами.

Уряд рф поширив діючі до 31 липня 2026 року обмеження на експорт бензину на безпосередніх виробників нафтопродуктів. Про це йдеться в повідомленні російського кабміну.

«Рішення ухвалене для збереження стабільної ситуації на внутрішньому паливному ринку в період високого сезонного попиту і сільськогосподарських польових робіт, а також у зв'язку зі зростанням світових цін на нафту через геополітичну ситуацію, що склалася, на Близькому Сході», – йдеться в повідомленні.

До сьогодні обмеження діяли лише для невиробників бензину. У повідомленні наголошується, що під обмеження не підпадають лише постачання за міжнародними міжурядовими угодами.

У рф повідомили, що Кремль проводить переговори зі США щодо війни в Україні, поки тристоронні зустрічі на паузі. Про це сказав помічник путіна Юрій Ушаков в коментарі російським пропагандистам.

«Зараз у тристоронніх переговорах настала пауза. Ми підтримуємо контакти з американцями, але бачимо, що й українці теж активно з ними спілкуються. Зараз американські переговірники – ми знаємо, про кого йдеться – зайняті іншим, іншою проблемою в більшій мірі».

Також Ушаков розповів, чи інформують США росіян про хід своїх переговорів з Україною: «Триває процес контактів, і в ході цих контактів ми обговорюємо, я б сказав, насамперед українську проблематику».

Україна своїми безпілотниками вивела з ладу значну частину нафтової експортної інфраструктури росії. Про це повідомляє Reuters, посилаючись на свої джерела.

Скорочення видобутку нафти неминуче, адже в результаті українських ударів по портових терміналах, нафтопроводах і нафтопереробних заводах росія втратила 20% експортних потужностей (на 1 млн барелів на добу), розповіли агентству три представники галузі.

Раніше ця частка сягала 40%, але частину потужностей вдалося відновити. Однак і 20% достатньо, щоб змусити виробників зменшити видобуток через неможливість вивозити нафту в необхідних обсягах.

Дрони уражають і експортну інфраструктуру, і НПЗ, нафтопровідна система переповнюється, а сховища заповнюються швидше, ніж зазвичай.

Через удари по портах Усть-Луги та Приморська експорт через Балтику за тиждень з 22 по 29 березня впав до мінімуму за час війни з Україною.

Графік відвантаження нафти на експорт на першу половину квітня з Усть-Луги, судячи з усього, повністю виконати не вдасться, повідомляють джерела Reuters.

МІЖНАРОДНА ПІДТРИМКА

Конгрес місцевих і регіональних влад Ради Європи й надалі підтримуватиме Україну в реформах децентралізації, зміцненні демократичного врядування та плануванні післявоєнної відбудови. Про це сказала новообрана президентка Конгресу Гунн-Маріт Гельгесен.

«Ми можемо допомагати юридичними висновками, рекомендаціями щодо належного врядування, ділитися досвідом, бо ми багато років брали участь у реформі децентралізації. Я була доповідачкою по Україні і відвідувала її за три місяці до повномасштабного вторгнення. Тому ми є частиною цього процесу», - зазначила вона.

Гельгесен також додала, що провела багато зустрічей з українською делегацією - політиками, мерами, представниками уряду. За її словами, Україна завжди у фокусі на всіх зібраннях Конгресу в Страсбурзі.

«Українці просять підтримки, порад щодо зміцнення демократії та планування відбудови. Ми обговорювали програму відбудови та Реєстр збитків. І ми будемо допомагати в усьому, що вони просять, але рішення мають ухвалювати вони самі», - додала президентка.

За її словами, зараз найважливіше - це солідарність і підтримка України, адже вона перебуває у стані війни.

У Німеччині дві компанії з регіону Рейн-Майн підозрюються у незаконному експорті деталей машин та хімічних речовин до росії, після масштабного рейду митники вилучили незаконні активи.

Митні слідчі обшукали загалом 14 квартир та офісів у регіоні Рейн-Майн, зокрема у Франкфурті-на-Майні, Бад-Гомбурзі та районах Дармштадт-Дібург і Грос-Герау. Було вилучено документи та електронні носії інформації.

Офіцери також виконали дві постанови про арешт активів. Це означає, що прокуратура конфіскує і заморожує незаконно отримані активи.

Розслідування спрямоване проти керівництва трьох компаній. Дві з них, як стверджується, здійснювали комерційний експорт "різних деталей машин і хімічних речовин" до росії – всупереч санкціям.