В Україні вже багато років відзначають трохи чуже, як для слов’ян свято Halloween. Його святкують у ніч з 31 жовтня на 1 листопада.
За легендою, в цю ніч душі всіх померлих приходять на землю та блукають вулицями міст і сіл. А щоб вони не забрали з собою, треба одягати страшні маски, за якими ховається справжня особистість людини.
Багато хто ставиться до такого святкування вкрай негативно, зазначаючи що це «чуже», запозичене свято. Проте, варто зазначити, запозичена лише назва, адже в українців раніше був свій Halloween. Існував він ще з часів вірування у язичницьких богів і звався Велесова ніч, на честь одного з язичницьких божеств. Святкувалась Велесова ніч так само з 31 жовтня на 1 листопада, коли душі усіх померлих спускались на землю.
Тому у ніч на 1 листопада наші предки по-доброму згадували своїх померлих родичів, ставили свічку, аби їхні душі знайшли дорогу до вашого дому та залишали на вулиці чи на підвіконні частування для потойбічних гостей. Найбільшою вдачею вважалось побачити у сні в цю ніч когось із померлих родичів.
Ворожіння на Велесову ніч
Велесова ніч – це час містичний, тому багато хто вдавався до ворожіння. Люди вірили, що їхні бажання у цю ніч можуть здійснитись. Записували їх на папірці і клали під подушку перед сном, промовляючи слова: «Темна ніч, заклинаю мені допомогти. Велес, потрудися, загадане, появися».
Для того, аби дізнатись, чи вірна тобі кохана людина, брали її обручку, нанизали на нитку та підвішували. Якщо стоїть на місці – значить її вірність непохитна.
Обряд на достаток теж був доволі популярним. Потрібно було зібрати увесь дріб’язок в гаманці та роздати бідним, перед тим промовивши: «нехай мої гроші допоможуть всім, хто їх потребує. Навколо обернуться і до мене достатком повернуться».
Також наші предки вірили, що у цю ніч можна отримати відповіді на найскладніші запитання. Для цього треба було на ім’я назвати померлого родича та звернутись до нього: «сьогодні тобі в цей світ приходити – мені пораду приносити. Підкажи, як мені завершити справу».
Прикмети на Велесову ніч
Зазвичай побачити мертвого родича у сні носило негативний характер та вважалось поганою прикметою, але тільки не цієї ночі. На Велесову ніч це навпаки – дуже добрий знак.
Не можна було у переддень позичати гроші, інакше винесеш із дому весь достаток і наступний рік будеш у скрутному становищі.
Дуже поганою прикметою вважалось, якщо незнайомець у цей вечір постукає у двері. Це означало, що хтось із мешканців будинку помре протягом наступного року. Такій людині у слід промовляли: «Охолонь незнайомця слід, не вчинивши нам біди».
Попри популярну погану прикмету з чорною кішкою, у цей день її не так боялись, як чорного собаку. Запримітити такого біля дому – означало що скоро з’явиться ворог, який буде псувати життя родині. Побачити білого собаку біля будинку, навпаки, означало що у родини буде новий товариш.
Святкування на Велесову ніч
Перед святкуванням господині ретельно прибирали у хаті, вичищали всі куточки і застеляли чисту скатертину та змінювали постіль. Перед вечерею всі члени родини обов’язково ходили до лазні добре вимитися. Після водних процедур там залишали відро чистої води та новий віник для душ предків.
У надвечір’я наші предки влаштовували мовчазну вечерю: накривали стіл для себе і для померлих родичів, яких би хотіли запросити до трапези, а під час вечері згадували про них щось добре. Господар будинку перед трапезою промовляв священні слова: «Діди приходьте, з нами пийте та їжте». Після цього вся родина сідала за вечерю.
Час для очищення, осмислення й розуміння…
Незважаючи на те, як різні народи ставляться до цього дня – немає нічого поганого у тому, аби згадати своїх предків та віддати їм шану в ніч, коли вони «приходять» з того світу. Можливо, ви зміните свою думку щодо іноземного походження свята та вирішите поставити свічку на підвіконні, як маячок для душ до рідного дому, чи навіть залишите для них частування. Це час для очищення, осмислення, розуміння і кожної людини, яка пам’ятає про своє коріння.
Довідково:
Велес – це дохристиянський, язичницький бог.
Згідно із віруваннями Велес, перш за все – бог достатку. Тож наші предки шанували його так само сильно, як і Перуна, та ставились з повагою до традицій на Велесову ніч.
Його вважали богом мистецтва, музики, поезії, краси, таланту, щастя та любові. Він покровитель усіх творчих людей, волхвів, віщунів та ясновидців. А також опікун усього живого. Вважали, що саме він відповідальний за розквіт людської душі. А ще, Велеса вважали покровителем худоби. Вірили, що саме він навчив людей співіснувати з природою: вчив не вбивати тварин, а доглядати за ними, дбати.
Друзі! Підписуйтесь на нашу сторінку Фейсбук і будьте завжди в курсі останніх новин.
