Вишиванням Наталія Грицишин почала цікавитися з дитинства. Вишивала спершу маленькі серветки, різноманітні дитячі картинки.
З часом почала братися за складнішу вишивку, йдеться у публікації у газеті «Твій вибір».
– А найбільше мені подобається вишивати одяг, – розповідає жителька міста Теребовля. – Тож десь з 15 років вишивка стала важливою частиною мого життя. А декілька років тому я відкрила для себе стародавні традиційні узори і зараз відновлюю їх через вишивку. Дуже хочу, щоб вони залишилися у спадок майбутнім поколінням.
Серед улюблених узорів – низинка. До речі, нині майстрині доводять, що це сакральна теребовлянська вишивка, яка з'явилася на світ саме у нашій місцевості. Дуже подобається техніка прутик з настилом через чисницю, качалочки. І, звісно, борщівська вишиванка. Залюбки цікавлюсь історією цих технік. А також колекціоную наперстки.
Причому, колекція наперстків у майстрині чимала – майже 130. І розпочалася вона з подорожей.
– Я дуже багато мандрувала, – розповідає пані Наталія. – І часто, заходячи в сувенірні крамниці, купувала наперстки. Бо вони маленькі, красиві і є чудовим сувеніром. Тим більше це вишивальна тема, яка для мене дуже близька. А якось вишивальниця з Харкова запропонувала надіслати мені наперсток. І я подумала, що можна почати колекціонувати їх. Згодом друзі та родичі, знаючи про моє захоплення, стали дарувати наперстки, поповнюючи таким чином мою колекцію.
Буває, що роблю наперстки сама. А є в моїй колекції один дуже давній, його знайшли на розкопках. Фахівці кажуть, що його історія сягає або часів Польщі, або ще й Австро-Угорської імперії. Є експонати, привезені з Німеччини, Англії, Польщі, Франції, Швеції і навіть з Японії. Усі вони особливі і цікаві по-своєму. Приміром, наперсток з Брюсселя має на собі скульптуру Маннекен Піс, або «Хлопчика, що пісяє». А ось наперсток із Німеччини виготовлений у формі кухля.
Однак під час роботи майстриня наперстків на пальці не одягає. Каже, що незручно. Хоча вишиває дуже багато. Сьогодні вишиванки у неї замовляють не лише з усіх куточків України, але й з-за кордону.
– Люди дуже люблять вишиванки, – каже майстриня. – Мабуть, важко знайти людину, в якої її немає. Однак переважає вишивка хрестиком. А все тому, що люди просто не знають про інші традиційні техніки. Тому я завжди розповідаю про них замовнику. А вже тоді людина сама вирішує, що їй обрати. Однак і звичайний хрестик я намагаюся розбавляти різними швами. І ніколи не сідаю до роботи в поганому настрої, бо і робота не ладиться, і готовий виріб матиме зовсім не ту енергетику. Кожен стібочок має бути зроблений з добрими, гарними думками.
Сьогодні я маю близько 70 готових робіт: рушників, чоловічих сорочок, жіночих суконь та блуз. А ще я виготовляю ляльки-мотанки, гердани, прикраси з бісеру, силянки, коралі. Намагаюся відвідувати майстеркласи, презентації і виставки, де постійно дізнаюся про щось нове.
Ксенія Фірковська
УВАГА!
ПЕРЕДРУК ПУБЛІКАЦІЇ БЕЗ ДОЗВОЛУ РЕДАКЦІЇ ЗАБОРОНЕНО!
Друзі! Підписуйтесь на нашу сторінку Фейсбук і будьте завжди в курсі останніх новин.
