19 Лютого 2020
Новини

Чи справді будемо безплатно лікуватися?

Чи справді будемо безплатно лікуватися?

Уже зовсім скоро українці почнуть лікуватися по-новому не лише в поліклініках і в сімейних лікарів, а й у вузькопрофільних спеціалістів.

Адже на 1 квітня 2020 року оголошено старт медичної реформи вторинної ланки медицини (міські та районні лікарні), а також третинної (обласні лікарні й медичні центри), йдеться у публікації у газеті «Твій вибір».

За обстеження та операції гроші даватиме НСЗУ

Для пацієнтів принцип дії реформи схожий до того, за яким ми тепер отримуємо медичну допомогу в сімейних лікарів. Пацієнт сам обирає медичний заклад, де хоче, приміром, зробити планову операцію. А оплатити операцію зобов'язується Національна служба здоров'я України (НСЗУ).

Щоправда, ціна на ту чи іншу медпослугу буде фіксованою та однаковою для всіх регіонів України. Як повідомила директорка Західного міжрегіонального департаменту НСЗУ Мар'яна Возниця, орієнтовно НСЗУ платитиме медзакладу за пологи 8500 грн, за допомогу новонародженим – 29700 грн, за  лікування інфаркту – 15800 грн, а інсульту – 19500 грн.

Мар'яна Возниця
Мар'яна Возниця

За кожен пролікований випадок на денному стаціонарі попередньо передбачили оплату в розмірі 4900 грн, за кожну операцію – 47050 грн, а стоматологічну допомогу оцінили в 911 грн. За пацієнта, який звернеться за допомогою до екстреної служби, НСЗУ має заплатити 116 грн.

Безплатними обіцяють зробити й обстеження. Приміром, тариф на мамографію (за попередніми даними) становитиме 204 грн, колоноскопію (обстеження кишківника) – 944 грн, гастроскопію (обстеження шлунково-кишкового тракту) – 750 грн, а на діагностику онкозахворювань та хіміотерапію тариф становитиме 17800 грн.

Здавалось би, гроші в бюджет заклали немалі. Проте для належної охорони здоров'я цивілізовані країни виділяють не менше від 5% свого ВВП. Україна ж торік передбачили 3,2%, а цього року – всього 2,9%. У грошовому еквіваленті, на систему медичних гарантій (первинну і вторинну ланки) потрібно спрямовувати 220 млрд грн, а в реальності закладено всього 72 млрд грн.

Тому кожен, хто стикався з подоланням серйозних захворювань, погодиться: тарифи на обстеження та лікування явно занижені.

За словами вузькопрофільних фахівців, компенсація становитиме в межах 60% від реальної вартості медпослуги. Для порівняння, лікування гострого інфаркту, залежно від тяжкості захворювання, коштує від 50 до 70 тис. грн, інсульту – 50-80 тис. грн, туберкульозу, стійкого до медпрепаратів – 150-165 тис. грн (хоча за тариф передбачає 20 тис. грн).

Це означає, що в уряді, розраховуючи розмір тарифу, відштовхувалися не від реальних витрат, а від наявних у бюджеті грошей. Тож не виключено, що й самим пацієнтам доведеться погашати частину коштів на їхнє обстеження та лікування. І це при тому, що НСЗУ заявила: будь-які побори в лікарнях тепер незаконні, а якщо з пацієнтів вимагатимуть так звані благодійні внески – треба повідомляти про це на гарячу лінію НСЗУ за номером 16 – 77.

Важливо зауважити, що відповідно до медичної реформи вторинної і третинної ланок, пацієнт, перш ніж звернутися до вузькопрофільного спеціаліста (кардіолога чи лора, приміром), повинен насамперед піти до сімейного лікаря. Після того сімейний лікар дає електронне направлення до вузькопрофільного фахівця, а вузькопрофільний спеціаліст направляє пацієнта на всі необхідні обстеження (ці відомості також вносяться в комп’ютер, а точніше – в загальноукраїнську медичну базу).

Тільки якщо дотримуватися такої методології, НСЗУ буде замість пацієнта оплачувати обстеження та лікування. Якщо ж ви без направлення сімейного лікаря прийдете, приміром, до кардіолога, в якого «все життя лікувалися», то за його послуги вам доведеться платити з власної кишені. Так само, як і за обстеження та лікування, яке призначить самостійно обраний фахівець.

Без скерування сімейним лікарем можна буде звертатися і не платити за послугу до психіатра, нарколога, стоматолога, педіатра та акушера-гінеколога, а також до фахівців екстреної медичної допомоги.

Медзаклади переходять на комерційні рейки

Ще більші, ніж на пацієнтів, чекають зміни на медиків і міські, районні, обласні лікарні. Адже якщо раніше ці заклади фінансувалися з державного бюджету, а кошти йшли на ліжко-місце, то тепер усе залежатиме від кількості пацієнтів, яких пролікував заклад. Тобто гроші ходитимуть за пацієнтом, а не за ліжко-місцем, а самі лікарні вже набудуть юридичного статусу комунального некомерційного підприємства.

Це означає, що лікарні працюватимуть у ринкових умовах. Де кращі фахівці, сучасніше обладнання, привітніший персонал і комфортніші умови, там і пацієнтів (а відповідно – й грошей) зароблятимуть більше. А де лікують як мокре горить, там і залишаться без фінансування.

Окрім того, лікарням уже не достатньо буде мати лише бажання працювати. Вони повинні отримати ліцензію (тобто право) надавати медичні послуги. А для ліцензування – підтвердити наявність у лікарні всього необхідного: фахівців, медобладнання, комп'ютерів, які будуть підключені до загальноукраїнського медичного порталу.

Якщо заклад захоче зайняти нішу в пріоритетних напрямках медицини (лікування гострих інфаркту міокарда та мозкового інсульту, неонатальна допомога, ендоскопічні та скринінгові обстеження задля раннього діагностування онкозахворювань), то для того повинен бути обладнаний ангіографом, комп'ютерним томографом (КТ), магнітно-резонансним томографом (МРТ).

Коли ж обладнання нема і відсутні гроші на його купівлю, єдиний допустимий вихід – здати в оренду приміщення приватній фірмі, яка надаватиме послуги з відповідного обстеження. При цьому приміщення має бути на території лікарні, НСЗУ за загальновстановленим тарифом оплачуватиме послугу лікарні, а лікарня – приватній фірмі.

На запитання лікарів: «А що робити, коли зароблених медзакладом коштів не вистачатиме на утримання лікарні та на зарплату працівників?» урядовці радять активніше працювати над наданням платних послуг. Скажімо, пропонувати пацієнтам палати з підвищеним рівнем комфорту.

А як лікувати тих пацієнтів, у яких мізерна пенсія, мінімальна зарплата чи єдине джерело доходів – допомога на дітей?..

До першого квітня – трохи більше від місяця. Відповідно, грошей у держбюджеті на медицину навряд чи суттєво побільшає. Тож будемо сподіватися, що в процесі реформування урядовці таки вноситимуть зміни для вирішення найгостріших проблем. А нам, пацієнтам, оптимальний варіант реформування – не хворіти. Так що будьмо здорові!

Оксана Бубенщикова

УВАГА!

ПЕРЕДРУК ПУБЛІКАЦІЇ БЕЗ ДОЗВОЛУ РЕДАКЦІЇ ЗАБОРОНЕНО!

Друзі! Підписуйтесь на наш канал в Telegram та сторінку Фейсбук і будьте завжди в курсі останніх новин.

Читайте також
Все про: здоровий спосіб життя, реформа
В тему