24 Грудня 2019
Новини

Коли правильно святкувати православне Різдво: 25 грудня чи 7 січня?

Коли правильно святкувати православне Різдво: 25 грудня чи 7 січня?

Уже не перший рік українці дискутують щодо «канонічної» дати відзначення Різдва Христового.

Противники перенесення дати запитують: мовляв, як же оминути увагою справжній день народження Ісуса (тобто 7 січня), і чому ми, православні, повинні підлаштовуватися під «чужу» нам католицьку традицію? А нерідко віряни кажуть: багато поколінь українців вшановували народження Христа 7 січня, тож перенести цей день на 25 грудня – це спаплюжити багатовікову традицію, йдеться у публікації в газеті «Твій вибір».

Аби два «опозиційні» табори не кидали одне в одного каміння звинувачень про «неканонічність», відповіді пропоную пошукати в історії.

Ключовим став день зимового сонцестояння

За 46 років до народження Христа найпопулярнішим у світі календарем був Юліанський (його запровадив імператор Юлій Цезар). У цьому календарі налічувалось 365 днів, а через кожні чотири роки додавався ще один день (як і тепер додається 29 лютого).

Орієнтиром для Юліанського календаря був день зимового сонцестояння. Саме він згодом мусив збігатися з Різдвом. А на дату весняного рівнодення мав припадати Великдень.

Проте з кожним новим століттям дати Юліанського календаря та астрономічних циклів набували все більших розбіжностей. Тож, аби усунути цей дисонанс, у 16 столітті Папа Римський Григорій видав священний указ: перейти всім церквам на Григоріанський календар, у якому було введено нове правило для обчислення високосного року, і це робило календар точнішим.

Щоб усунути «нестиковку» між датою Різдва і днем зимового сонцестояння, які вже накопичилися протягом віків, Церква домовилася з керівниками держав змістити всі дати календаря на 10 днів назад.

Тодішнім християнам було незвично святкувати Різдво не в січні, а грудні. Втім віряни розуміли: якщо учені люди визначили, а Церква підтримала, то так і буде правильно. Звідси й з’явилося розділення дат у церковному календарі на новий стиль (за Григоріанським календарем) і старий (за Юліанським).

А Росія, як завжди, – проти

Втім якщо Західна Європа в 16 столітті була дуже прогресивна, то Росія воліла всіма методами й засобами протиставляти себе цивілізованому світу (що, зрештою, робить дотепер).

Тому вона вирішила й далі жити за Візантійським календарем, який схожий до Юліанського, тільки у Візантійському календарі новий рік починався 1 березня (ось тому у наших щедрівках прилітають у сади пташки, а люди сіють-засівають поля).

1700 року Петро І переніс початок нового року на 1 січня. Таким чином російська церква остаточно перейшла на Юліанський календар. І так царська Росія жила, доки до влади не прийшли більшовики.

Вони переконалися, скільки плутанини виникає через використання Росією та європейськими країнами різних календарів. Тим паче, що різниця між календарями Росії та Західної Європи вже становила 13 днів. А тому 1918 року Радянський Союз прийняв рішення жити за Григоріанським календарем, змістив усі дати наперед і радянські люди, лігши спати 31 січня, прокинулися вже 14 лютого.

Чому ж дотепер триває плутанина? Та тому, що Російська православна церква відмовилася переходити на Григоріанський календар. А, щоб її ні в чому не звинувачували, стала називати всі церковні дати Григоріанського календаря католицькими. Цим самим Церква налаштувала православних в СРСР проти всього католицького, а відтак – проти й самого Григоріанського календаря. І триває це дотепер.

Чому «католицьке» Різдво насправді є православним?

Відповідно до церковних канонів, Різдво Христове має припадати на день зимового сонцестояння (ця астрономічна подія припадає на 22 грудня). Після народження Ісуса Христа у вірян є тиждень, аби розговітися після Різдвяного посту й підготувати травну систему до новорічної (тобто багатої) вечері. Далі збігаються в часі церковний і світський щедрий вечір (зустріч Нового року). А потім настає Водохреще.

Розуміючи логічну послідовність цих трьох свят, більшість православних церков світу живуть за Григоріанським календарем. Аби канонізувати (тобто узаконити) свій вибір, ще 1923 року у Стамбулі (Константинополі) відбувся Всеправославний конгрес під головуванням Вселенського патріарха. І патріархи більшості православних церков підтримали рішення святкувати Різдво 25 грудня (проти були Російська православна церква і ті православні церкви, на яких Москва має потужний політичний вплив).

Однак незалежна Україна та її віряни досі не спішать вийти з-під впливу Москви. І аргументують це примарною канонічністю та переконанням у тому, що день народження Ісуса припадав саме на 7 січня.

Так-от, насправді немає жодного (!) історичного (чи церковного) джерела, в якому б називалася конкретна дата народження Сина Божого. Сумнівно навіть, що ця подія сталася взимку. Адже в історичних книгах повідомляється: на період народження Сина Божого припав перепис населення. Аби його провести, тодішній правитель наказав усім жителям приходити до міст і називати себе, щоб бути записаним.

А що незаможні верстви населення відстань до міст могли долати впродовж декількох тижнів, то навряд чи керівництво держави запланувало проводити перепис узимку.

Крім того, в Євангелії від Луки зазначається, що в час народження Сина Божого пастухи перебували в полі та вночі стерегли свої отари. А з книг того періоду відомо, що отари виводилися на пасовища за тиждень до юдейського свята Песах (це друга половина березня) і поверталися з пасовищ усередині листопада.

Тож якщо не відомий навіть місяць народження Сина Божого, то як можна стверджувати, що подія сталася саме 7 січня?

Релігієзнавці, натомість, зауважують: дві тисячі років тому день зимового сонцестояння припадав на 25 грудня (зараз це 21 грудня). Наші предки-язичники головним своїм Богом вважали сонце і трактували астрономічне явище зимового сонцестояння як народження молодого небесного світила, яке дасть життя новому календарному року.

Носії ж християнської релігії, аби переманити язичників у нову для них віру, вирішили адаптувати язичницьке свято до засад християнства, наповнити «поганське» свято новим змістом: мовляв, Ісус – наше нове сонце, це Він – Син Божий, Який дає життя новому календарному року, і це Його повинне вшановувати людство.

Замість післямови

25 грудня святкують Різдво всі католицькі і протестантські церкви, а також 75% православних церков світу, в тому числі – глава всього православного світу – Вселенський патріарх.

То на кого маємо орієнтуватися ми, православні та греко-католики України: на Європу чи на Москву?..

Оксана Бубенщикова

УВАГА!

ПЕРЕДРУК ПУБЛІКАЦІЇ БЕЗ ДОЗВОЛУ РЕДАКЦІЇ ЗАБОРОНЕНО!

Друзі! Підписуйтесь на наш канал в Telegram та сторінку Фейсбук і будьте завжди в курсі останніх новин.

Читайте також
Все про: свято, Різдво, Україна
В тему

Останні матеріали